В Україні поіменно знають кожного кримського зрадника. Це майже десять тисяч українських військовослужбовців, які після російської анексії залишилися на півострові й зламали присягу. Генпрокуратура України повідомила їх про підозру в державній зраді та дезертирстві. Загалом кримінальні провадження відкриті щодо вже понад чотирьох сотень колишніх кримських чиновників, депутатів, працівників судів, прокуратури та правоохоронних органів. А скільки в Криму ховається колишніх українських політиків, у ГПУ точно не знають.
«Так, звичайно, цим користуються втікачі. Так, звичайно, ми знаємо про те, що частина з них перебувають в той чи інший момент на території Криму. Але, погодьтеся, абсурдно було б думати, що український спецназ може висадитися в Алушті, офіційно затримати людину й потім ще доправити в Україну», ‒ говорить генеральний прокурор України Юрій Луценко.
Хто ж з українських чиновників заліг на дно в Криму? Журналісти телепроекту Крим.Реалії склали свій топ-втікачів.
Розшукується: Вадим Колесніченко
Колишній член Партії Регіонів Вадим Колесниченко, який нині перебуває в українському загальнодержавному розшуку, має семирічний досвід роботи в парламенті України. У лютому 2014-го року втік до Севастополя, агітував за участь у так званому «референдумі про приєднання» Криму до Росії.
«Якими б не були вибори найближчим часом, завдання ‒ визначитися з одним рішенням, з одним результатом, з одним кандидатом. Тоді у нас буде спосіб вести переговори, тоді у нас буде спосіб захистити «Беркут» і людей, які захищали нас з вами там і, я вважаю, захищатимуть тут. Разом ми переможемо!» ‒ говорив Колесніченко 23 лютого 2014 року зі сцени в Севастополі під російськими прапорами.
Вадим Колесніченко
У 2014 він отримав громадянство Росії і став членом партії «Родина». Того ж року зареєструвався кандидатом у російські губернатори Севастополя, але його так і не допустили до виборів. З політикою не вийшло ‒ пішов у місцевий футбол: сьогодні Колесніченко ‒ генеральний секретар Кримського футбольного союзу.
В Україні йому інкримінують посягання на територіальну цілісність і порушення прав громадян залежно від їх расової, національної та релігійної приналежності.
Розшукується: Павло Лебедєв
Розшукують в Україні також екс-міністра оборони країни Павла Лебедєва, його підозрюють у причетності до розгону Євромайдану.
Через скандальні забудови та суперечні земельні ділянки конфліктує не тільки з місцевими активістами, але й з російським керівництвом Севастополя
«Техніка застосовується для стримування тих дій беззаконних, що відбуваються на вулиці, під виглядом мирних демонстрантів, тому техніка застосовується, як і зараз вона застосовується для вивезення сміття в центрі міста», ‒ говорив Лебедєв, перебуваючи в Києві, в лютому 2014 року. Нині він ховається в Севастополі, має будівельний бізнес, який почав задовго до анексії півострова. Через скандальні забудови та суперечні земельні ділянки конфліктує не тільки з місцевими активістами, але й з російським керівництвом Севастополя. Має приватний маєток неподалік Козачої бухти на березі моря з окремим виходом до пляжу.
Розшукується: Дмитро Садовник
Екс-командир спецроти «Беркута» Дмитро Садовник у жовтні 2014 року втік з-під домашнього арешту до Криму. Його підозрюють у причетності до вбивства 39 учасників акцій протесту на Майдані. Росія надала втікачеві громадянство й відмовила Києву в його екстрадиції. За оперативною інформацією української прокуратури, оголошений в розшук Садовник нині живе на анексованому півострові.
Розшукується: Вадим Погодін
Бойовик угруповання «ДНР» Вадим Погодін звинувачений у вбивстві 16-річного школяра з Краматорська Степана Чубенка в 2014 році. Влітку 2017 року після запиту України до Інтерполу Погодіна заарештували в Криму на 40 діб. Згодом його відпустили, відмовившись видавати українській стороні. В Україні Погодін заочно засуджений до довічного ув'язнення.
Розшукується: Олег Царьов
Олег Царьов ‒ колишній член Партії регіонів, носив значок українського нардепа 12 років поспіль. Активний прихильник ідеї створення так званої «Новоросії» в складі невизнаних формувань «ДНР» і «ЛНР». Влітку 2014 року втік до анексованого Криму.
Царьова в Україні звинувачують у зазіханні на територіальну цілісність і недоторканність України та діях, спрямованих на насильницьку зміну й повалення конституційного ладу.
Особливу популярність отримав після відповіді на запитання в ефірі одного з українських телеканалів: «Коли почалася Друга світова війна»? Де дав несподівану відповідь: «У 1941-му році».
Сьогодні живе в Ялті, на інтерв'ю погоджується охоче, каже, що ні від кого не ховається.
«Мені для життя небагато треба, особливо після того, що відбувалося після революції гідності на Донбасі, я живу просто в королівських умовах», ‒ зізнається Царьов у сюжеті телепроекту Крим.Реалії. Про себе каже, що людина він багата, але кримський бізнес у нього не пішов і зараз приносить прибутків у десятки разів менше, ніж той, що був на материковій частині України.
Кримський бізнес Людмили Янукович
Її не розшукують, але з цікавістю стежать за життям екс-дружини колишнього президента України Віктора Януковича. Людмила Янукович після втечі чоловіка в 2014-му році переїхала до Криму. У Севастополі похований її син ‒ Віктор Янукович-молодший, який, за повідомленнями преси, загинув два роки тому на озері Байкал у Росії. За повідомленнями ЗМІ, Людмила Янукович веде непублічне життя, живе в маєтку під Севастополем і має кілька продуктових магазинів. В асортименті ‒ елітні, зокрема, санкційні, ковбаси, сири, десерти, алкоголь.
У пошуку та затриманні названих українських втікачів Інтерпол правоохоронцям України не допомагає. Організація, вказуючи на політичний підтекст справ, відмовляє в міжнародному розшуку. «Події сталися під час зміни влади», ‒ така офіційна позиція Міжнародної організації кримінальної поліції.