14 грудня в Москві відбулася традиційна підсумкова прес-конференція Володимира Путіна ‒ остання в його нинішній каденції та 13-а за весь час перебування на посаді президента Росії.
У Криму цю подію очікували з нетерпінням. Багато підконтрольних Кремлю місцевих чиновників, якщо вірити їхнім сторінкам у соцмережах, майже чотири години стежили за спічем президента Росії зі своїх кабінетів. Окрім того, поставити запитання очільнику російської держави цього року доручили кримській журналістці Катерині Зуєвій. Але взаємності не було ‒ Володимир Путін майже нічого не сказав про півострів.
Про що не запитала кримська журналістка
Серед 1,6 тисячі журналістів та активістів, які цього року зареєструвалися для участі в прес-конференції Путіна, опинилася й кореспондент підконтрольного кримській владі телеканалу «Крым 24» Катерина Зуєва. Вона вирушила до Москви, щоб поставити запитання президенту Росії.
«Запитання, яке ми хочемо поставити Володимиру Путіну, стосується свободи слова й ставлення Європи до правди про Крим. У листопаді кримську делегацію журналістів не пустили до Відня на нараду в ОБСЄ. <...> І в зв'язку з цим ми, звичайно, хочемо дізнатися думку нашого президента», ‒ сказала вона.
Щоб привернути увагу Володимира Путіна й отримати право поставити запитання, Зуєва привезла з собою плакат, який символізує утиск свободи слова в Євросоюзі.
Але в результаті майже за чотири години спілкування Путіна з журналістами кримчанці не вдалося звернутися до нього зі своїм питанням.
Минулого року кримське запитання озвучував російський журналіст, голова громадської ради з будівництва мосту через Керченську протоку Микола Долгачев. Він витратив майже чотири години часу, щоб запитати, як краще назвати міст, який будується.
До того ж, 2016-го до Москви їздив кримський журналіст Максим Ніколаєнко, засновник і власник інформагентства «Крыминформ» ‒ рупора підконтрольної Росії влади півострова. Він запитав у Путіна про інтеграцію Криму в російський простір.
Цього року представники «Крыминформу» знову вирушили на прес-конференцію Путіна й потрапили там на фуршет.
«Фуршет! Пиріжки, бутерброди з м'ясом і рибою, осетинські пироги, фрукти... Мабуть, що тільки ікри немає», ‒ пишуть вони на своєму каналі в Telegram.
За інформацією «Крыминформу», цього року журналістам, які прийшли на прес-конференцію Путіна, окрім частувань, роздали подарунки: повстяну сумку для ноутбука, блокноти та ручки.
«Путінський марафон» кримської влади
Не менш показово очікували прес-конференцію Путіна кримські чиновники. Наприклад, голова підконтрольного Росії кримського уряду Сергій Аксенов (Аксьонов) розмістив на своїй сторінці в Facebook фото, на якому дивиться прес-конференцію в робочому кабінеті.
«Упевнений, що попереду ще багато великих прес-конференцій президента Росії Володимира Володимировича Путіна. Хороші традиції мають продовжуватися», ‒ підписав він знімок.
Услід за ним фото телевізора з картинкою прес-конференції Путіна оприлюднила своячка Аксенова, депутат підконтрольного Росії кримського парламенту Євгенія Добриня.
«Вся країна дивиться прес-конференцію свого президента! І нехай весь світ зачекає!» ‒ написала вона.
Депутат Держдуми від Криму Світлана Савченко вела стенограму прес-конференції Путіна ‒ оприлюднила два десятки його цитат на своїй сторінці в Facebook.
А депутат Наталія Поклонська розпочала політичну агітацію за Путіна, оприлюднивши відеоролик із опитуванням кримчан і представників казачих формувань, які висловлюються на його підтримку.
«Бабай» або «бай-бай»?
На відміну від минулого року, Путін цього разу взагалі не говорив про західні санкції щодо Росії. Про Крим він згадав лише мимохідь, згадуючи історію, але ні слова не сказавши про перспективи півострова. Більшість питань, поставлених Путіну, стосувалися економічних проблем Росії, а також корупції у владі, правоохоронній і судовій системах країни.
Не обійшлося на прес-конференції без конфузів. Відповідаючи на питання, чи не нудно йому висуватися на вибори президента 2018 року без гідного кандидата-опонента, Путін відповів: «Щоб загострити ваше запитання, я бачив там дівчина плакат піднімала, на якому написано: «Путін, бай-бай».
Але коли камера показала напис на табличці, виявилося, що на ній написано не «Путін бай-бай», а «Путін бабай». У залі почувся сміх. Після чого жінка, яка тримала цю табличку, пояснила, що бабаєм Путіна називають діти в Татарстані. «Путін бабай ‒ це дідусь Путін по-татарськи. Так вас називають у Татарстані діти», ‒ сказала вона.
Традиційно поставити питання президенту Росії дозволили українському журналісту Роману Цимбалюку.
Говорячи про Україну, Путін заявив, що підтримує можливість україно-російського обміну полоненими на Донбасі до кінця 2017 року, й у черговий раз розповів про «єдиний народ».