Як вирішуються в правовому полі проблеми кримчан з ПриватБанком? На що скаржаться жителі півострова під час перетину адміністративного кордону з Кримом? Який порядок оформлення спадщини на окупованій території для жителів материкової частини України?
Про це розмовляємо в ефірі Радіо Крим.Реалії з юристом Української Гельсінської спілки з прав людини Ганною Рассамахіною.
‒ Розкажіть про громадські приймальні Української гельсінської спілки з прав людини. Скільки їх, як вони працюють?
‒ В Української Гельсінської спілки з прав людини ‒ широка мережа приймалень по всій країні. Це приймальні широкого профілю, які працюють з різними питаннями. Є одна спеціалізована ‒ наша, ми працюємо з окупованими територіями й внутрішньо переміщеними особами. Наша приймальня працює в Києві, є також юрист у Херсоні.
‒ На що найчастіше скаржаться жителі анексованого Криму?
‒ Є вже усталений перелік питань. Це визнання фактів народження чи смерті, отримання паспортів ‒ внутрішніх, закордонних, вперше, відновлення загублених. Дві ці теми охоплюють близько 90% всіх звернень. Решта ‒ це оформлення спадщини, угод з нерухомістю в Криму, питання освіти та інші справи, в яких яскраво виявляється весь правовий колапс, що настав після окупації.
‒ Постанову Кабміну України 1035, що обмежувала список речей для провезення через адмінкордон, скасували, але проблеми залишилися. Кримчани скаржаться на дії українських силовиків, які погрожують обшуком і шукають предмети, які Україна не визнає ‒ це паспорти, видані Росією кримчанам, російські номерні знаки, видані на півострові, які кримчани возять у багажі. Що говорить про це закон?
Жодної юридичної відповідальності за отримання громадянства Росії в Криму не передбачено. Це примусове громадянство, воно не визнається Україною
‒ Закон нічого про це не говорить, це нормативно не врегульовано. Всі ці пошуки ‒ спосіб налякати людей. Насправді жодної юридичної відповідальності за отримання громадянства Росії в Криму не передбачено. Наше законодавство передбачає, що громадянство, отримане українськими громадянами в Криму, примусове, воно не має правових наслідків і не визнається Україною.
Грубо кажучи, прикордонники таким чином тероризують людей. Якщо людина потрапила в таку ситуацію, то тут стратегія проста: не лякатися, спокійно записати ім'я, прізвище, звання співробітника, який вам погрожує. Якщо вам погрожують якимись жахливими карами за знайдений російський паспорт, то вимагайте прямо зараз, не сходячи з місця, застосовувати правові наслідки ‒ притягати до адміністративної відповідальності, занести у міфічні бази, про які говорять прикордонники. Запевняю вас: така поведінка чітко покаже, що людина точно знає, що відбувається насправді, і вас залишать у спокої. Це ж стосується і автомобільних номерів.
‒ Тобто водії можуть спокійно перевозити ці, як вони їх називають, «бляшанки» десь в багажі, тому що в Україні не визнають ці знаки?
‒ Наявність цього знака не несе жодних правових наслідків в Україні. Це не номерний знак, це, дійсно, «бляшанка». Це все одно, як якби водій віз у багажі карбування або різьблення по дереву. Якщо людині перешкоджають у провезенні цього знака, потрібно нагадати, що відмова в перевезенні будь-якої речі, хоч коробки цукерок, має зафіксуватися в картці відмови. Її видає митна служба, і там чітко вказується, яке майно не допускається до провезення, на підставі яких норм закону, ставиться підпис, печатка, відома посадова особа, яка відмовила в провезенні. Надалі це можна оскаржити в адміністративному суді.
‒ Давайте поговоримо про ПриватБанк. Чи можна отримати депозит, який був відкритий в кримському відділенні цього банку до 2014 року?
‒ Можна звернутися до суду, отримати позитивне рішення суду про стягнення коштів з банку, відкрити виконавче провадження. На цій стадії все зупиниться, ПриватБанк не виконує рішення суду, вже є близько дев'ятисот проваджень, відкритих щодо кримських депозитів. Близько десяти рішень суду були виконані, але це крапля в морі. Решта рішень суду свідомо не виконуються.
‒ Припустимо, якась логіка простежується, коли люди хочуть забрати гроші. Але є випадки, коли люди хочуть гроші дати ‒ тобто повернути кредит, взятий у кримському відділенні банку до 2014 року. Але досі деякі люди не можуть це зробити. Чому так відбувається?
Як на кораблі діють закони країни, до якої корабель приписаний, так у ПриватБанку теж ‒ своя правова система
‒ Тут кілька факторів. Щоб людині з кримською пропискою зробити будь-який банківський платіж, їй необхідно надати довідку переселенця або прописатися на материку. В іншому випадку вона не є резидентом. Уявімо собі кримчанина, який хоче повернути кредит. Йому треба приїхати на материк, отримати довідку, після чого він отримує доступ до всього спектра банківських послуг і йде до ПриватБанку. І банк йому оголошує суму відсотків, що набігли за весь цей час штрафних санкцій, окрім тіла кредиту. Тому що в банку законодавство України діє дуже обмежено. Знаєте, як на кораблі діють закони країни, до якої корабель приписаний, так у ПриватБанку теж ‒ своя правова система. Людині повідомляють якусь абсолютно «космічну» цифру штрафних санкцій, окрім тіла кредиту. Або він гасить все, або ‒ нічого. Варто кримчанину з'явитися в «Приваті», тут же ініціюються їхні внутрішні процедури з підготовки звернення до суду.
‒ Але як діяти в подібній ситуації?
‒ Пропонувати звертатися до суду і вже в суді відбивати всі ці штрафні санкції, посилаючись на форс-мажор, об'єктивну неможливість для людини повернути вчасно цей кредит. Були успішні суди в Херсоні та інших регіонах. Суд відмовляє у стягненні штрафних санкцій, і людина платить тіло кредиту, іноді ‒ з індексом інфляції.
Ганна Рассамахіна (л) і Олена Юрченко
‒ Нещодавно були масові випадки, коли кримчанам-переселенцям ПриватБанк блокував банківські карти доти, поки вони не принесуть додаткові документи. Це законно?
‒ Нещодавно пройшла хвиля таких скарг. Наскільки я знаю, таке відбувається в «УкрСиб» і «Приваті». Це внутрішнє рішення: їм мало довідки переселенця, хочуть отримати додаткові підтвердження ‒ наприклад, що діти навчаються на материку, прикріплення до поліклініки, працевлаштування. Це абсолютно незаконно, наша приймальня вже подала позов від одного з кримчан, чекаємо його розгляду.
‒ У кримчан-переселенців і жителів материкової частини України, які володіють нерухомістю в Криму, є низка проблем, пов'язаних з неможливістю розпоряджатися своєю власністю. Наприклад, продати або обміняти житло в Криму ‒ проблема на материку. Це питання якось можна вирішити?
Варто вимовити слово «Крим», і 99 відсотків нотаріусів відмовляються що-небудь робити
‒ Важливо розуміти, що нотаріус ‒ процесуально абсолютно вільна фігура. Його не можна змусити надавати нотаріальні послуги. А все, що стосується окупованих територій, дуже токсичне. Це відчувається навіть у Російській Федерації. Тому варто вимовити слово «Крим», і 99 відсотків нотаріусів відмовляються що-небудь робити.
‒ Але як бути людям?
‒ Шукати нотаріусів. Зокрема тих, які самі є переселенцями. У Києві та регіонах є нотаріуси, які переселилися з окупованої території, вони беруться за таку роботу, не бояться її.
‒ Чи існує порядок оформлення спадщини на окупованій території для жителів материкової частини України?
‒ У законі про окуповані території та в законі про нотаріат передбачені норми, згідно з якими спадкова справа щодо майна особи, яка жила на окупованій території, відкривається за місцем звернення. Іншими словами, можна прийти до будь-якого нотаріуса на підконтрольній (Україні ‒ КР) території. Хороша норма, вона дуже полегшила життя. Але ми й тут стикаємося з проблемою токсичності, коли йдеться про Крим. Деякі нотаріуси відмовляються. У нас напрацьована практика з таких питань, є позитивні рішення судів. Коли не можна оформити справу в нотаріуса, можна отримати відмову та йти до суду.
‒ Як кримчанам оформляти на материку факти народження та смерті на окупованій території?
‒ Через суд. Норма щодо спрощеного визнання цих фактів почала працювати в лютому 2016 року, вже є пояснення Верховного суду. За моїми спостереженнями, суди розглядають близько 95 відсотків таких заяв і виносять позитивне рішення.
‒ При отриманні біометричного закордонного паспорта на материковій частині України кримчан просять надати додаткові документи, що засвідчують особу. Це питання дискримінації чи безпеки?
‒ Насправді, це прямо випливає з чинного законодавства, причому ухваленого задовго до окупації. Паперові паспорти зразка 1994 року, які поки є у більшості громадян України, мають дуже низький ступінь захисту, підробити їх легко. Коли, наприклад, житель Дніпра звертається до паспортного центру в Києві, щоб оформити собі закордонний паспорт, то паспортний центр робить запит у Дніпро, щоб ідентифікувати цю людину. Ці процеси проходять приховано, люди їх не бачать.
Але уявімо, що прийшла людина, яка отримувала паспорт на непідконтрольній нині території. Перевірити справжність його паспорта не можна. У таких випадках законодавством передбачена процедура встановлення особи. Це може бути отриманий раніше закордонний паспорт, інші документи з фотографією, видані держорганами України (водійські права, пенсійне посвідчення, студентський білет). На материку можуть зберігатися особисті справи цієї людини: у виші, на підприємстві, у військовій частині. Потрібно про це повідомити, оскільки у міграційної служби є повноваження вимагати подібні документи, й таким чином можна підтвердити особу. Якщо нічого з перерахованого немає, наприклад, йдеться про молодих людей, яким було 16 років у 2014 році, то особу можуть встановити показаннями свідків, яких має бути не менше трьох ‒ або родичі, або сусіди. Це не вимагання додаткових документів, а об'єктивна реальність.