Кримчани відчувають «соціальний геноцид» ‒ проросійський активіст

Нещодавно проросійський кримський активіст Олександр Юр'єв в ефірі програми «На гачку» сказав, що «в Міністерстві внутрішньої політики працюють непрофесіонали, які за три роки не намагалися налагодити діалог із суспільством, а пішли іншим шляхом, помилковим, звинувачуючи всіх і вся...». Інші громадські активісти теж говорять про неефективну політику місцевої влади.

Проросійський громадський активіст Ленур Усманов вважає, що нинішній уряд Криму так і не виробив внутрішньої політики.

«Порушене питання є одним з основних пріоритетів у розвитку Криму. Постійні соціальні протести кримчан показують нам провал внутрішньої політики в Криму. Один з яскравих прикладів цього ‒ це невдала націоналізація приватної власності, що негативно позначилася на інвестиційному кліматі та, фактично, призвела до відтоку капіталу. Інші приклади ‒ це проекти генпланів міст Криму, які негативно сприйняли виборці. Зрештою, ми маємо незатверджені генплани й провальну соціально-економічну політику, яка приводить окремих громадян до відчуття «соціального геноциду» щодо кримчан», ‒ сказав активіст Крим.Реалії.

Ленур Усманов

Проросійський активіст Олег Кочеров, якому довелося закрити свій бізнес у Криму, вважає, що політика місцевої влади орієнтована на лобіювання особистих інтересів.

«Обіцянки, видані кримчанам нинішньою владою в 2014 році, як і гучні заяви, озвучені на етапі переходу в правове поле Росії, виявилися порожнім «звуком». Вся «політика» полягає в лобіюванні особистих корисливих інтересів «можновладців». Кадрова «чехарда» відбувається для покривання величезних розкрадань коштів з бюджету Криму та ФЦП. Рівень корупції зашкалює. Закони існують тільки для звичайних громадян, для команди «попілітєлєй» їх просто немає. Все закручене навколо бізнес-інтересів великих забудовників ‒ «Моноліт», «Консоль», «Професіонал», які належать керівникам Криму. Самі кримчани віддані на милість родичів, друзів і спільників вище названих осіб.

Відбувається варварське пограбування Криму, переділ власності, знищення вікових зелених насаджень у парках, скверах. Закриваються підприємства, «націоналізуються» пансіонати з подальшим повним розграбуванням і продажем собі ж, за копійки. Вседозволеність чиновників перейшла всі межі. Це ніяк не можна назвати внутрішньою політикою. Я б назвав ‒ політикою винищування. Або ти працюєш на систему, або ти не працюєш взагалі», ‒ сказав активіст Крим.Реалії.

Олег Кочеров

Кримський активіст Дмитро Кісієв вважає, що політика нинішньої влади Криму негативно впливає на місцеву економіку.

«Чи можна з упевненістю сказати, що наше життя покращилося? У 2017 році Криму було виділено близько 18 мільярдів рублів, і я дійсно не розумію, в основу чого лягли ці кошти. В основу локальних проблем? Можливо. Але чи відповідає така політика потребам всього населення? Я так не думаю. Те, що іменується у нас політикою, в реальності заледве нею є. Немає рівного допуску до державних каналів, демократичного законодавства про вибори, можливості на місцевому рівні обирати кандидата, який захищав би інтереси більшості виборців. Немає сильної муніципальної демократії, інтереси громадян не враховані, політичні процеси належним чином не функціонують, відповідальності по суті ніхто не несе. Від цього й низький ВРП (валовий регіональний продукт), страждають всі галузі економіки й звідси ‒ непривабливий інвестиційний клімат. Якщо в уряду регіону і є концепція розвитку, то цей план практично приречений на провал. Потрібно проводити політику лібералізації законодавства, вдосконалення вже чинних норм, доведення до належного рівня всіх міжнародних стандартів. Інакше все просто втрачає сенс».

Дмитро Кісієв

Про те, що в Криму не вироблено внутрішньої політики, говорить і російський блогер Олександр Горний.

«Змушений визнати, що внутрішня політика в Криму досі не вироблена. Сергій Аксенов (Аксьонов) намагається її причесати, є певні успіхи, але їх недостатньо ‒ особливо напередодні президентських виборів. Я бачу три головні проблеми, що заважають цьому. Це спікер Держради Криму ‒ товариш Константинов, який примудрився максимально дискредитувати досягнення Кримської весни.

Константинівські та Аксенівські ‒ саме так йде розподіл портфелів. Авторитет Аксенова та його компетенції значно зросли, але його картину світу формують «радмінівські бояри» і дивні придворні експерти, яких треба гнати просто в шию. Вони його повністю дезорієнтують, як наслідок ‒ неточні рішення керівника. Повний провал у національному питанні. Призначенці за національною ознакою не працюють. Що в українські роки, що зараз наступають на одні й ті самі граблі. Замість того, щоб поставити кримських татар у рамки закону, починаються загравання, поступки, невиправдані грошові вливання та квоти. Як підсумок ‒ питання не вирішується, а представники інших національностей вже на межі таких перекосів. Люди це бачать, і може просто рвонути, про що я регулярно попереджаю. Недостатньо цьому приділяє увагу федеральний центр, точніше, перестав приділяти.

Яке рішення? Потрібний новий куратор внутрішньої політики, перевибори в Держраду та на місцях, відправка Константинова на почесну посаду в Москву. Аксенову необхідно налагодити прямий діалог з народними громадськими активістами, що недавно закликав робити Володимир Путін. Досить навколо себе плодити дуту кишенькову громадськість ‒ це шлях у нікуди», ‒ розповів він Крим.Реалії.

Олександр Горний

Громадський діяч Леонід Кузьмін теж вважає, що в уряді Сергія Аксенова немає чіткої концепції внутрішньої політики.

«Думаю, що єдиної концепції у чинної влади немає. Є плани й розробки, але ніхто не може відповісти, навіщо це треба, до чого це може призвести, а головне ‒ ніхто не прораховує ризики.

Наприклад, у Сімферополі забудовують величезні простори. А хто буде думати про логістику маршрутів? У місті неможливо проїхати, влітку виїхати та в'їхати, в звичайний день люди стоять у заторах, далі ‒ просто транспортний колапс. Підтримка молодих фахівців ‒ це провал, а не програма.

На мій погляд ніякої єдиної програми внутрішньої політики у них немає, а є набір імітацій та дій, що видаються за програму», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії громадський активіст.

Леонід Кузьмін

Російський громадський активіст Ілля Большедворов дотримується такої ж думки.

«У Криму взагалі не проводиться ніяка внутрішня політика. Всі, хто перебуває на вершині влади, ‒ «святі», всі, хто критикують «святих», ‒ зрадники. Ті деякі чиновники, хто не родичі або друзі правлячого тандему Константинов-Аксенов, ‒ розмінна монета, якою можна пожертвувати, щоб попіаритися. Це не політика, це примітивний спосіб виживання при повній відсутності роботи».

Ілля Большедворов

А координатор Кримської контактної групи з прав людини в Криму Абдурешит Джеппаров поцікавився особливостями внутрішньої політики в профільному відомстві.

«На мій запит відповіли, що її акцент зроблений на конструктивному діалозі з інститутами громадянського суспільства, розвитку некомерційних організацій, гармонізації міжнаціональних і міжконфесійних відносин», ‒ каже правозахисник.

Абдурешит Джеппаров