Кримський підприємець, проросійський активіст Олег Кочеров нещодавно зайнявся громадською діяльністю на півострові. Що змусило його стати активістом, а також з чим, на його думку, пов'язані проблеми кримського бізнесу, Олег Кочеров розповів в інтерв'ю для Крим.Реалії.
‒ Олеже, чим ви займалися до того, як стали активістом?
‒ З 2012 року займався науково-виробничим бізнесом, заснованим на наукових відкриттях кримського вченого. З моменту відкриття восени 2012 року моє підприємство до 2014 року збільшило обсяг виробництва й обсяг продажів у 18-20 разів. Технологія та сам продукт отримали широку популярність у Криму й в Україні, адже за своїми технічними параметрами продукція перевершує аналоги ЄС.
Влітку 2014 року, після введення рублевої зони на території Криму й неможливості постачання в Україну наших домішок для бетонних сумішей, ми були поставлені в дуже складне становище, бо залишилися без сировини, ринку збуту, оборотних коштів. Мене не влаштувало таке становище, і я почав писати листи до міністерства й відомства Республіки Крим, також було два ефіри на телеканалі «Крым». На письмові звернення отримував дурні відповіді-відписки, обіцяна допомога після ефірів на ТБ з боку міністра промисловості Скринника (Андрій Скринник, підконтрольний Росії міністр промислової політики Криму з липня 2014 до грудня 2015 року ‒ КР) і депутатів Держради виявилася просто черговим обманом. На кожному розі кричали, що потрібно почекати, зараз і так проблем вистачає. Питання стояло про банкрутство.
‒ Чи вдалося уникнути банкрутства?
Грабіжницькі тарифи. Відсутність кредитування. Абсолютне ігнорування владою, нерозуміння малого та середнього бізнесу
‒ Я знайшов вихід на той момент, продавши все рухоме й нерухоме майно. Почали все з нуля, але зіткнулися із ще більшими проблемами, що тривають досі. Транспортні витрати сягають 25% від собівартості виробленої продукції. Терміни постачання розтягнуті на тижні, а іноді ‒ й більше ніж на місяць. Грабіжницькі тарифи. Відсутність кредитування. За 3,5 роки роботи в правовому полі Росії мені не вдалося отримати жодного кредиту в банках, де є мої розрахункові рахунки. Абсолютне ігнорування владою, нерозуміння малого та середнього бізнесу.
‒ Допомоги так і не дочекалися?
‒ Все, що мені вдалося за цей час, так це отримати грант у 1 мільйон рублів або 15 тисяч доларів від міністерства економіки наприкінці 2015 року, коли втрати вже становили понад 100 тисяч доларів. І то дуже кумедна вийшла ситуація, гроші були зараховані на рахунок 31 грудня 2015 року о 18:30 вечора, а 1 січня 2016 року підприємствj з цього «гранта» вже мало податкові зобов'язання: 18% ‒ ПДВ і 20% ‒ податок на прибуток. Хоча грант був цільовий, все в ньому було розписане до копійки на виконання зобов'язань за договором. Багато ще чого можна розповісти, книга ціла вийде.
‒ Чи намагалися ви захистити кримський бізнес?
‒ Зазнавши на собі всі принади «допомоги й розуміння» влади, на початку року я увійшов до складу ради з підтримки підприємництва при міському голові Сімферополя. Наради та заходи, що проводяться цією радою, нагадали мені СРСР, коли голова говорить сам і надає слово своїм заступникам і людям, які «торочать» вічно цифри й тези, як все прекрасно та чудово. Альтернативна думка просто ігнорується.
Проводячи зустрічі з такими ж підприємцями, я усвідомив, що нас як клас намагаються просто знищити
Але й це тривало недовго, адже чиновники різних рівнів тусуються, як колода карт перед роздачею. Проводячи за особистою ініціативою постійні зустрічі з такими ж підприємцями, я усвідомив, що нас як клас намагаються просто знищити. Я особисто з цим не згоден і зайняв життєву позицію, що не дам знищити те, що створював роками.
‒ І яким був ваш наступний крок?
‒ Почав знімати на телефон ролики про те, як проходить мій день, як відбуваються зустрічі з людьми, й викладати на свою сторінку у Facebook. Ролики почали набирати перегляди, це дуже не сподобалося можновладцям, і розгорнулося цькування людей з такою ж активною життєвою позицією, вигадана інформаційна війна. Але прості люди почали писати нам про те, що теж перебувають у безвихідному становищі, і запрошувати, щоб ми висвітлили за допомогою відео у Facebook їхні життєві ситуації.
Олег Кочеров
‒ Які плюси й мінуси у статусу кримського активіста?
‒ Мінус основний ‒ це те, що довелося зупинити роботу свого підприємства через необґрунтоване закриття розрахункового рахунку з боку контрольних органів. У вересні-жовтні це було цілих чотири рази. Думаю, це все через мою громадянську позицію, яка не сподобалася владі.
Плюси в тому, що ти незалежний тепер ні від кого й ні від чого. Свобода дій і відсутність «пут», адже дійсно 3,5 роки просиділи в точці беззбитковості, а взимку накопичували борги, це не бізнес, а пародія. Особливо останні два роки ‒ кожен місяць, як останній.
‒ Чинився на вас тиск у зв'язку з вашою активною громадянською позицією?
‒ Прямого тиску ніхто на мене не чинив, тільки незрозуміло, чому в передачі на «Крым 1» показали моє фото з Facebook і назвали потенційним «диверсантом», але мені це просто смішно...
‒ Які, на ваш погляд, зараз головні проблеми в Криму?
Головною проблемою в Криму вважаю тотальну корупцію в усіх без винятку ешелонах влади
‒ Головною проблемою в Криму вважаю тотальну корупцію в усіх без винятку ешелонах влади, дурне управління на місцях і повне ігнорування думки кримчан щодо питань, що стосуються їхнього спокійного та гідного існування. По-іншому сказати просто не можу.
‒ У чому це виявляється?
‒ Знищуються парки, сквери заради прибуткового будівельного бізнесу місцевих ділків, які перебувають при владі. Точкова забудова міста без правильно оформленої документації, банкрутства підприємств малого бізнесу на тлі величезних розкрадань. Все облаштування міста робиться «кишеньковими» підрядниками й на «тяп-ляп» з грубими порушеннями норм. Транспортний колапс. Коротше ‒ хаос та анархія.
‒ Щось змінилося зі зміною російського градоначальника Сімферополя?
‒ Взагалі не розумію, як таку людину, під кураторством якого відбувалася відома «недореконструкція» центру міста, взагалі могли призначити на таку посаду (мається на увазі екс-голова російської адміністрації Сімферополя Геннадій Бахарев, з яким пов'язаний скандал через неякісну реконструкцію центральних вулиць міста ‒ КР). Після його приходу хаос став відчуватися ще більше. Мене прес-конференція нового градоначальника [Ігоря] Лукашева шокувала. Бізнес виробничий і будівельний просто помер, так ще, з його слів, з незрозумілих причин, у порушення російського законодавства монополізується будівельний ринок на законодавчому рівні. Масово стали відгороджуватися території для точкової забудови ‒ за нібито документацією його попередника-подільника Геннадія Бахарева. Йде колосальними темпами вирубка вікових зелених насаджень.
‒ Наскільки ефективні кримські активісти у своїй діяльності?
‒ Ну, якщо нас вже стали називати агентами СБУ під патронатом Державного департаменту США, то, напевно, до чогось і когось ми достукалися. Йдуть суди, пишуться постійно звернення із зазначенням порушень федерального законодавства, положень і розпоряджень. Крига скресла, як говорив відомий персонаж комедії Ільфа та Петрова.
Рівень життя взагалі не можна назвати хоч якимось рівнем. Свавілля ‒ це більш точна назва
Зі свого боку, часу з'явилося достатньо, тому постійно зустрічаюся з людьми, які належать до різних соціальних верств, намагаємося вирішити їхні проблеми за допомогою власних комунікацій. Де глобальніші проблеми, пишу ночами ролики, сподіваючись, що відповідальні особи побачать і почують їхні благання. Адже у кожного чиновника є своя сторінка у Facebook, і в друзях їх у мене в цій соцмережі чимало.
Але з досвіду звернення до Сергія Аксенова (Аксьонова), де просто видалили мої коментарі й заблокували профіль, зрозумів, що влада не готова чути критику на свою адресу, незважаючи на заяви про відкритість.
‒ Чи є зміни в життєвому рівні кримчан?
‒ За всіх говорити не можу, моє коло спілкування ‒ підприємці, виробники. Звичайно, рівень життя взагалі не можна назвати хоч якимось рівнем. Свавілля ‒ це більш точна назва.
проро