Останнім часом кримськотатарських активістів усе частіше штрафують за участь у мирних акціях на підтримку своїх співвітчизників. Іноді призначені судом суми стягнень стають непосильними не тільки для однієї людини, але й для цілої родини. На думку кримських адвокатів, подібні факти можуть означати зміну тактики російських силовиків: замість кримінальних термінів і затримань вони тепер карають кримчан рублем.
Практика штрафів щодо кримських активістів за останні три роки застосовувалася російськими силовиками неодноразово. Але суми стягнень, як правило, не перевищували 10-30 тисяч рублів (4-12 тисяч гривень ‒ КР) і фігуранти адмінпротоколів могли їх виплатити упродовж декількох місяців.
За останній місяць ситуація змінилася: кримські суди ухвалили одразу кілька рішень, за якими кримськотатарським активістам присуджували набагато значніші штрафи ‒ від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (64-128 тисяч гривень ‒ КР) кожному.
«Штрафи місяця»
Відразу два стягнення у розмірі 150 тисяч рублів кожен призначені 7 липня підконтрольним Кремлю Бахчисарайським районним судом місцевому жителю Емілю Белялову. У квітні він став свідком обшуку у свого співвітчизника в Бахчисараї, за що його згодом звинуватили в участі в несанкціонованому мітингу (частина 6.1 статті 20.2 Кодексу про адмінправопорушення Росії).
Таке велике матеріальне стягнення йому призначили у зв'язку з тим, що раніше він вже притягувався до адміністративної відповідальності за те, що так само намагався підтримати своїх земляків під час обшуків.
Через тиждень, 13 липня, був оштрафований бахчисараєць Наріман Мемедемінов, але на менш значну суму ‒ 10 тисяч рублів.
Мемедемінов був присутній на обшуку у свого співвітчизника у квітні цього року. Його дії, як і у випадку з Беляловим, суд кваліфікував як участь у несанкціонованому мітингу (частина 6.1 статті 20.2 Кодексу про адмінправопорушення Росії).
Ще 10 тисяч штрафу і 10 діб адмінарешту Залізничний суд Сімферополя присудив 9 серпня 76-річному Серверу Караметову. 8 серпня він був затриманий у Сімферополі за одиночний пікет на підтримку політв'язня Ахтема Чийгоза. Чоловік прийшов до підконтрольного Росії Верховного суду Криму з плакатом: «Путін, наші діти не терористи!».
Силовики склали відносно Караметова два адмінпротоколи: за «порушення порядку проведення одиночних пікетів» і за «спротив співробітникам поліції».
Для літнього Сервера Караметова, якого змусили відбувати покарання в ізоляторі, навіть настільки невелика сума може стати проблемною, оскільки 10 тисяч рублів ‒ це пенсія, яку отримує в Криму середньостатистичний пенсіонер.
Ще два штрафи на початку серпня були винесені за кримінальними статтями. Рекордне стягнення ‒ більше ніж 3,5 мільйона рублів (приблизно 1,5 мільйона гривень ‒ КР) ‒ призначене 10 серпня фігуранту «справи кримських диверсантів» Редвану Сулейманову. Йому також належить 1,8 року ув'язнення в колонії. Захист готує апеляцію.
Ще 300 тисяч рублів Бахчисарайський суд 9 серпня ухвалив стягнути з мешканки Бахчисарайського району Зареми (прізвище не розголошується). За інформацією активіста кримськотатарського національного руху Нарімана Джеляла, таке покарання їй призначене за проукраїнські пости в інтернеті. «Ми, активісти національного руху, на певному етапі встигли надати їй юридичну допомогу і домогтися мінімального покарання за ст. 282.1 Кримінального кодексу Росії. Місцеві активісти Бахчисарайського району вже змогли зібрати їй на допомогу 50 тисяч рублів. Однак сума досить велика, а можливості у її сім'ї невеликі», ‒ пише він у Facebook.
«В'язниця та ізолятори не впливають на активність кримчан»
Кримський адвокат Едем Семедляєв вважає, що таку велику кількість штрафів треба розцінювати як спробу російських силовиків протестувати, який вид покарань здатний ефективніше припинити громадянську активність у Криму.
«Поки штрафи ‒ це окремі факти, про тенденцію я говорити не можу. Тому що, як і раніше застосовуються й арешти, і штрафи. Це ми бачимо за прикладом із Сервером Караметовим. Але поки силовики, мабуть, самі дивляться, що болючішим буде для активістів: арешти чи штрафи. Це такий експеримент, на мій погляд», ‒ сказав Крим.Реалії адвокат.
Його колега Еміль Курбедінов переконаний, що збільшення кількості штрафів щодо кримчан свідчить про зміну тактики в системі репресій. «Дійсно, з початку цього року почастішали випадки адміністративних переслідувань кримчан. У певному сенсі, може бути, це така зміна тактики російських силовиків. Російська влада бачить, що в'язниця та ізолятори не впливають на активність громадських активістів у Криму. І, можливо, тому вони вирішили фінансово вдарити по активістах», ‒ говорить він.
На думку адвоката, активне застосування адмінарештів і штрафів щодо кримчан може служити способом для вигнання з Криму незгодних: «Кримінальні справи не принесли силовикам бажаного результату, людей не вдалося залякати. Ті, хто переслідуються у політичних справах, не йдуть ні на які змови й угоди, вони захищають свої права, відстоюють свою точку зору. Тому і був вибраний інший напрямок ‒ давати людям кілька діб арешту, щоб вони «понюхали нари», можливо, після цього хтось втече, поїде від переслідувань. Для російських силовиків, звичайно, ідеальний варіант щоб всі ми, кримчани, звідси виїхали».
Думку про зміну тактики російськими силовиками щодо переслідувань кримчан розділяє ще один кримський адвокат Джеміль Темішев. Він боїться, що за допомогою штрафів активним жителям півострова можуть закрити виїзд із Криму.
Штрафи ‒ це тенденція однозначно. Покарання рублем дуже ефективнеДжеміль Темішев
«Штрафи ‒ це тенденція однозначно. Закриваючи людей, силовики розуміють, що це викликає невдоволення й заганяє активістів в такі рамки, при яких вже протест може перерости в щось більше. А покарання рублем дуже ефективне й при цьому люди залишаються на свободі. Я чув від багатьох, зокрема й від силовиків, що садити ніхто не збирається, але будуть душити рублем. У Росії є така тенденція, що в разі невиплати стягнень людині забороняють виїзд за кордон. Це дуже хороший привід для того, щоб не випускати з Криму особливо завзятих», ‒ говорить він.
Після першого великого штрафу Емілю Белялову кримські активісти організували акцію зі збору пожертвувань «Кримський марафон». Вони збирають гроші 10-рублевими монетами, якими потім і будуть платити штраф. Монети організаторам акції активно передають люди різних національностей з обох боків кримського перешийка ‒ і не тільки з України.
На «Кримський марафон» тепер сподіваються й інші оштрафовані активісти.