В анексованому Криму у фінальній стадії перебуває справа одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Крім того, минулого тижня було оголошено вирок українському активісту Володимиру Балуху. У той же час з німецької сторони іноді лунають думки політиків про те, що потрібно розділяти питання Донбасу і Криму.
Гість передачі «Ваша Свобода» ‒ Вадим Черниш, міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України.
– Суд Російської Федерації, діючи в Криму, порушує все, що можна порушувати. Навіть відповідно до законів Російської Федерації, які також не дуже є у відповідності до міжнародних норм.
Способи захисту, які може вжити Україна щодо Криму, дуже обмежені через те, що Росія порушила все, що могла порушити. Стосовно Донбасу є так званий «мінський процес», який багато хто критикує. Але є угода. Щодо Криму її немає. З Мустафою Джемілєвим внесли законопроект, щоб таких політичних в’язнів всіляко підтримати з боку української держави. Це вперше за три роки зробили намагання ухвалити такий законопроект. Сподіваємося, що восени його депутати ухвалять. Це має дві головні мети. По-перше, підтримати родини, особисто людину, а також підтримати дух, сказати, що українська держава не забула про своїх патріотів, які зараз, на жаль, опинилися у застінках російських тюрем.
Громадські організації наголошують, що у нас є 300 так званих політичних в’язнів. Але офіційно – це трохи більше від 40Вадим Черниш
Маємо діяти злагоджено. Держава має надавати правову, соціальну, фінансову допомогу, створювати базу для захисту в міжнародних інстанціях, але паралельно мають працювати і дипломатія, і міжнародні судові інстанції. Є кілька судових процесів, міждержавних позовів, які розглядатимуться. Світ не знайшов механізму, як вплинути на ситуацію в Криму, окрім санкцій. Громадські організації наголошують, що у нас є 300 так званих політичних в’язнів. Але офіційно – це трохи більше від 40.
– Пане міністре, судовим рішенням було припинено постанову №1035, що стосується перевезення товарів через адміністративний кордон із Кримом. Міністерство підготувало нову постанову. Коли вона буде ухвалена, і що в ній міститься?
Деякі чиновники ДФС стверджують речі, яких взагалі вже в Криму давно немаєВадим Черниш
– Ми десь рік ініціюємо зміни до цієї постанови. Постійно якесь відомство проти. Спочатку Мінфін, потім Мінюст. Найголовніша зараз перепона – Державна фіскальна служба, яка категорично проти змін до постанови.
Наша позиція така: це має бути врегульовано за окремою процедурою, не посилаючись на законодавство, що регулює порядок перетину держкордону. Це не держкордон, а просто адміністративна межа. Люди досі хочуть виїжджати з АРК. Але ми говоримо і про культурні цінності. Мені здається, що це просто не болить у деяких бюрократів. Деякі чиновники ДФС стверджують речі, яких взагалі вже в Криму давно немає.
До речі, зараз перший віце-прем’єр проводить нараду, щоб винести це на розгляд уряду. Мій заступник на нараді, щоб подолати всі неузгодженості, зокрема і з ДФСУ. Там дуже багато речей, які не тільки пов’язані з людьми, але вони замкнуті на закон про вільну економічну зону «Крим».
– Коли ж буде ліквідована вільна економічна зона «Крим»?
Пропонуємо зміни, щоб скасувати вільну економічну зону «Крим». Дехто говорить, що це не потрібно, треба залишити все так, як єВадим Черниш
– Ми розробили також законопроект. Пропонуємо зміни, щоб скасувати вільну економічну зону «Крим». Дехто говорить, що це не потрібно, треба залишити все так, як є. Законопроект внесли на розгляд всіх міністерств і відомств.
– Сьогодні Управління верховного комісара ООН у справах біженців виступило за те, що треба скасовувати прив’язку про отримання пенсій і соціальних виплат до реєстрації як внутрішньо переміщених осіб. Чи не вважаєте Ви такі перевірки дискримінаційними?
– Ми вважаємо, що людина має будь-яке право, у тому числі на отримання пенсій, таке право повинне бути реалізоване. Справа в тому, що немає механізму реалізації для тих, хто живе на непідконтрольній території. До речі, техніка і порядок перевірок (міністр соцполітики підтримує в теорії таку ідею) – має бути просто обмін електронними базами даних, щоб не перевіряти особисто (ВПО – ред.).
Ті, хто живе на непідконтрольній території, дійсно ж не мають статусу ВПО. Внутрішньо переміщені особи отримують ще й додатковий платіж як внутрішньо переміщена особа на компенсацію вартості проживання. Але там діє восьмий пункт щодо виконання Мінських домовленостей, де написано: сторони (Україна, ОБСЄ і Росія) мають знайти механізм. Цей механізм практично неможливо знайти через позицію Російської Федерації, через відсутність української влади, банківської системи тощо.
Була франко-німецька експертна група, яка сказала, що через децентралізовану систему Пенсійного фонду, низку інших причин організувати це неможливо (виплату пенсій на непідконтрольній території – ред.).
– Пане міністре, 7 серпня закінчилася вступна кампанія до вишів. Тим, хто хоче скористатися послугами освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна», ця кампанія продовжена до 30 вересня. Які маєте підсумки щодо того, хто цим вже скористався?
– Майже у 2,3 раза більше людей скористалося зараз у порівнянні з попереднім роком (послугами ОЦ «Донбас-Україна» і «Крим-Україна» – ред.). Ми цього року зробили набагато краще саме завдяки тому, що до цього процесу приєдналися фахівці вишів, які були переведені.