25 і 26 липня в підконтрольному Росії Верховному суді Криму вперше допитали Ахтема Чийгоза ‒ активіста кримськотатарського національного руху, й обвинуваченого у «справі 26 лютого». У своїх свідченнях Чийгоз вперше розповів, що напередодні мітингу 26 лютого 2014 року керівники нині підконтрольного Росії кримського парламенту намагалися через керівництво Меджлісу кримських татар організувати зустріч із лідерами київського Євромайдану.
Ахтема Чийгоза затримали у Криму російські силовики в січні 2015 року з обвинуваченням в організації масових заворушень біля стін кримського парламенту 26 лютого 2014 року. В цей день відбувся масовий мітинг кримських татар і кримчан інших національностей з одного боку, і проросійських сил ‒ з іншого. Одні виступали на підтримку територіальної цілісності України, інші скандували «Крим ‒ Росія!» й вимагали проведення референдуму про статус півострова.
Мітинг під стінами кримського парламенту. Сімферополь, 26 лютого 2014 року
Разом із Чийгозом у «справі 26 лютого» також проходять кримськотатарські активісти Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі. Близько року їх тримали в СІЗО Сімферополя і лише три місяця тому перевели під домашній арешт. Їхні справи в суді розділили, і тепер розглядають окремо.
Ахтем Чийгоз перебуває у сімферопольському СІЗО два з половиною роки. Упродовж останнього року його взагалі не виводять зі слідчого ізолятора, навіть на судові засідання. Комунікацію обвинуваченого з судом здійснюють черезсСкайп. Захист Чийгоза вважає, що його навмисно тримають у СІЗО з політичних мотивів, таким чином тиснучи на нього.
Навіть коли прийшов час допитувати самого Чийгоза, йому довелося давати свідчення через відеозв'язок із СІЗО. Клопотання захисту про надання йому права виступити в залі суду судова колегія відхилила, як і низку інших прохань.
Про що говорили в кабінеті Константинова
Як стало відомо Крим.Реалії, 25 липня Ахтем Чийгоз дав суду пояснення свідчень, які раніше давав проти нього спікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов. Останній, за словами російського адвоката Чийгоза Миколи Полозова, повідомив на судовому засіданні, що у переддень 26 лютого 2014 року (без уточнення дати) «у нього була досить жорстка розмова» з очільником Меджлісу кримських татар Рефатом Чубаровим у присутності Ахтема Чийгоза та Заура Смирнова.
Володимир Константинов
Чийгоз, у свою чергу, уточнив, що ця зустріч відбулась 24 лютого 2014 року з ініціативи Константинова в його кабінеті в кримському парламенті.
Константинов був у паніці: Янукович втік, потрібно було терміново шукати взаємодію з Турчиновим, Яценюком та іншими лідерами Євромайдану
«На думку Ахтема Чийгоза, ця зустріч була зумовлена втечею президента України Віктора Януковича і бажанням Константинова і залишків представників Партії регіонів знайти контакт із новою київською владою. Вранці 24 лютого Чубаров зателефонував Чийгозу і покликав із собою його та Заура Смирнова (колишній член Меджлісу, потім перейшов до підконтрольного Росії кримського уряду ‒ КР) на зустріч із Константиновим. З боку Константинова були присутні Сергій Донич (у лютому 2014 року ‒ перший віце-спікер Верховної Ради АРК, згодом ‒ ректор Кримського федерального університету ‒ КР) і Григорій Іоффе (в лютому 2014 року ‒ віце-спікер кримського парламенту, згодом ‒ голова підконтрольної Росії Громадської палати Криму ‒ КР). Вона тривала приблизно з 13 до 14 години. Константинов був у паніці: Янукович втік, потрібно було терміново шукати взаємодію з Турчиновим, Яценюком та іншими лідерами Євромайдану», ‒ передає Крим.Реалії слова Чийгоза адвокат.
Чийгоз стверджує, що під час зустрічі 24 лютого Константинов пропонував домагатися від української влади розширення повноважень Автономної Республіки Крим, Чубаров не був проти і вимагав збільшення квоти представників кримських татар в органах влади півострова до 30%.
Ахтем Чийгоз каже, що Константинов сподівався домовитися з новою владою в Україні, використовуючи авторитет лідера кримських татар Мустафи Джемілєва в Києві
За словами Чийгоза, через Чубарова і лідера кримських татар Мустафу Джемілєва Константинов хотів зустрітися з лідерами політичних сил, які отримали владу в Україні після Євромайдану. «Ахтем Чийгоз каже, що Константинов сподівався домовитися з новою владою в Україні, використовуючи авторитет лідера кримських татар Мустафи Джемілєва в Києві. Про квотування в органах влади теж йшлося. Чубаров під час розмови поцікавився про поїздки Константинова до Москви на поклін до «російського царя», але Константинов не став розповсюджуватися. Константинов і Донич відчували себе невпевнено. Розмова закінчилася спокійно, кожний лишився при своєму», ‒ каже Полозов.
Микола Полозов
Сказати, що Константинов був розгублений ‒ це нічого не сказати. Він більше чекав ініціатив з нашого боку, був дуже пригнічений, як зацькований звірРефат Чубаров
Рефат Чубаров підтвердив, що зустрічався з Константиновим, але не 24, а 25 лютого 2014 року ‒ як тільки дізнався, що до порядку денного позачергової сесії кримського парламенту внесені питання, які загрожують територіальній цілісності України. «Я тоді негайно почав шукати можливість поговорити з Константиновим. Така зустріч у мене з ним відбулася. Деякі учасники зустрічі кажуть, що вона була 24 лютого, мені вона пам'ятається 25 числа. Вона була в кабінеті Константинова. Сказати, що він був розгублений ‒ це нічого не сказати. Він більше чекав ініціатив з нашого боку, був дуже пригнічений, як зацькований звір. Я думаю, він просто відчував міру своєї відповідальності, оскільки Крим був одним із тих регіонів, влада якого посилала «тітушек» до Києва», ‒ розповів він у коментарі Крим.Реалії.
Чубаров стверджує, що просив Константинова відкласти проведення сесії на кілька днів і спробувати за цей час зустрітися з українською владою в Києві: «Я пам'ятаю, що Константинов кілька разів висловлював таку репліку, що йому ніхто не може гарантувати безпеку. При цьому я гарантував, що поїду з ним, і безпеку гарантуємо ми. Він дуже вагався. У нього було бажання зустрітися, але він боявся зустрітися. Я думаю, він обмірковував відразу кілька варіантів того, як далі поводитися».
Рефат Чубаров
Константинов та його соратники на той момент отримували інструкції з Москви і з Києвом вже не спілкувалисяМустафа Джемілєв
Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, навпаки, говорить, що кримські чиновники не намагалися йти на контакт з українською владою після Євромайдану, оскільки на той момент вже отримували інструкції з Москви. «Я в цей час (наприкінці лютого 2014 року ‒ КР) постійно перебував у Києві на Майдані. На мене Константинов не виходив однозначно. Він, по-моєму, постійно в цей час їздив до Москви й отримував там інструкції. Водночас у кримському парламенті намагалися залучити на свою сторону кримських татар питаннями про гарантування представництва кримських татар (в органах влади Криму ‒ КР) не менше 20%, визнання Меджлісу, Курултаю. Константинов та його соратники на той момент отримували інструкції з Москви і з Києвом вже не спілкувалися», ‒ сказав він у коментарі Крим.Реалії.
Володимир Константинов поки не відреагував на цю інформацію. Отримати його коментар через прес-службу підконтрольного Росії парламенту Криму Крим.Реалії не вдалося. «Без коментарів. Ми не можемо коментувати судові засідання», ‒ наголосила керівник прес-служби Людмила Мохова.
Водночас прес-секретар спікера Оксана Савенкова пообіцяла передати Константинову наше запитання.
Навіщо збирався Меджліс?
Деякі свідки звинувачення у «справі 26 лютого» раніше говорили в суді, що вказівки з приводу організації мітингу в Сімферополі Ахтему Чийгозу були дані на засіданні Меджлісу вранці 25 лютого. Сам Чийгоз уточнив, що збори дійсно були, але не вранці, а ввечері 25 лютого, але жодних вказівок щодо проведення мітингу там не звучало. За його словами, на засіданні обговорювалася отримана інформація про плани керівництва кримського парламенту розглянути на позачерговій сесії 26 лютого питання, які погрожували територіальній цілісності України.
Мітинг на підтримку територіальної цілісності України під стінами кримського парламенту. Сімферополь, 26 лютого 2014 року
Жодних доручень нікому не давалося у зв'язку з цим мітингом, ні Ахтему Чийгозу, ні іншим, і не обговорювалося, хто має брати в ньому участь
«Ахтем Чийгоз сказав, що йому зателефонували із секретаріату Меджлісу зранку і повідомили, що відбудеться засідання Меджлісу. Він перетелефонував відразу Зауру Смирнову і той підтвердив, що засідання призначене на 17:00 25 лютого. Відбулося воно в кабінеті Чубарова, були присутні практично всі члени Меджлісу. Чубаров розповів, що на позачерговій сесії (кримського парламенту ‒ КР) планується ухвалення звернення до Російської Федерації. Це було незаконно, тому одноголосно всі члени Меджлісу проголосували за те, щоб провести мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Жодних доручень нікому не давалося у зв'язку з цим мітингом, ні Ахтему Чийгозу, ні іншим, і не обговорювалося, хто має брати в ньому участь. Після засідання він відразу залишив будівлю Меджлісу і поїхав додому до Бахчисарая. Там Ахтем Чийгоз перебував до ранку 26 лютого, нікому не телефонував і не повідомляв про майбутній мітинг», ‒ передає слова Чийгоза Микола Полозов.
Чи був мегафон?
Чийгоз заперечує звинувачення в тому, що під час мітингу 26 лютого він закликав мітингувальників до агресивних дій: «Коли з будівлі (кримського ‒ КР) парламенту вийшов Рефат Чубаров, він звернувся до ЗМІ й мітингувальників, але стояв галас і його не дуже добре було чути. Тоді Ахтем Чийгоз та інші члени Меджлісу виконали жести: вони піднімали руки долонями вперед, перехрещували їх і опускали, щоб переконати людей поводитися тихіше, щоб почути Чубарова», ‒ пояснив він.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров і нині підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов на мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі
Обвинувачений також спростував свідчення російського сенатора від Криму Ольги Ковітіді про те, що 26 лютого 2014 року він щось говорив у мегафон кримськотатарською мовою, після чого учасники мітингу діяли активно й агресивно. Чийгоз стверджує, що ні 26 лютого, ні раніше не використовував мегафон на масових заходах. «Коли виступав Чубаров, праворуч почувся галас, проросійські «ополченці» спробували влаштувати провокацію, це видно на відео. У цей момент Чубарову передали мегафон. І тут Ахтем Чийгоз зазначив, що ні в цей день, ні колись раніше на масових заходах він не використовував мегафон. Для нього це неприйнятно, він завжди використовує тільки свій голос. І це спростовує свідчення свідка Ковітіді, яка стверджувала, що Ахтем Чийгоз у той день був з мегафоном», ‒ каже Микола Полозов.
Чийгоз: «Крим ‒ це Україна»
Даючи свідчення суду у другий день, 26 липня, Ахтем Чийгоз назвав Крим територією України. «Адвокат Полозов запитав у нього: 26.02.2014 року Крим був територією якої держави? Він відповів: Крим тоді і сьогодні, згідно з усіма міжнародними документами, міждержавними угодами... був і є частиною України», ‒ пише у Facebook активіст кримськотатарського національного руху Наріман Джелял.
Наріман Джелял
Судова колегія відмовилася долучити до справи доповідь групи міжнародних правозахисних організацій про події 26 лютого, про що клопотав захист Чийгоза. Також було відмовлено в залученні протоколу опитування Рефата Чубарова, який є основним свідком подій під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року.
За словами адвоката, лише один документ суд погодився долучити до справи. «Захист подав заяву про долучення листів генконсульства України, у відповідь на запит адвоката, про письмовий допит Рефата Чубарова. У ньому він долучив положення про Меджліс і довідку про повноваження заступника голови Меджлісу. Там зазначено, що Ахтем Чийгоз не мав спеціальних повноважень у той час. Вони були покладені на Заура Смирнова», ‒ каже Полозов.
Судовий день, коли Ахтем Чийгоз почав давати свідчення, за підрахунками його адвоката, був 147-м за рахунком з моменту початку розгляду «справи 26 лютого».