Спеціально для Крим.Реалії
Москва готує Криму нібито прощення боргів перед українськими банками. Намір суто політичний, щоб підбадьорити населення перед виборами президента. Після Кремль може в будь-який момент переглянути це рішення.
Минулої п'ятниці Держдума ухвалила в другому читанні правки до федерального закону №422 про погашення боргів кримчан перед українськими банками. За інформацією видання «Комерсант», Фонд захисту вкладників (ФЗВ) планують наділити правом реструктуризації боргу або повного його списання. Сам фонд перейде в розпорядження кримської «влади». Агентство зі страхування внесків (АСВ), що володіє ФЗВ, має перерахувати до фонду 1,5 млрд рублів невикористаного майнового внеску.
У законопроекті не йдеться про гарантоване списання боргів. ФЗВ має таке право, але не обов'язок
Голова комітету Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков уточнив, що в законопроекті не йдеться про гарантоване списання боргів. ФЗВ має таке право, але не обов'язок. Родзинка документа в тому, що конкретні правила, що визначають відносини фонду і позичальників, пропонується передати на рівень Криму і Севастополя. Там вже готують регіональні «законопроекти», які передбачають, що борг або частина боргу до 5 млн рублів підлягає безумовному списанню. Великі суми можуть бути списані, залежно від «обставин, що мають істотне значення для особи позичальника».
«Боргова епопея» в Криму триває від початку анексії. Спершу президент Володимир Путін непрозоро натякнув, що платити українським банкам не потрібно. Потім, у грудні 2015 року, ухвалили зазначений закон №422, який шокував республіканську «владу». Путін його підписав без заперечень. Документ визначив порядок стягнення боргів кримчан перед українськими фінустановами, які залишили півострів. Стягувати гроші могли акредитовані при ФЗВ російські компанії, які придбали борги в українських банків. Наразі у фонді акредитовані чотири компанії. Вони придбали понад 1 млрд рублів боргів кримчан. Адміністрація президента Росії та керівництво Держдуми не спромоглися навіть поставити кримську «владу» до відома про розробку документа. У «держраді» і «Радміні» неодноразово говорили, що мають намір ініціювати правки до ухваленого документа, але далі розмов справа не пішла.
Нинішній проект ‒ ініціатива Кремля. Сумнівно, що депутати всерйоз задумалися про проблеми кримчан. Російський парламентаризм давно став формальністю, а Держдума де-факто перетворилася на «законотворчий» підрозділ адміністрації президента. З одного боку, ухвалення такого проекту говорить про непослідовність Москви, а з іншого ‒ йдеться про вимушені заходи з боку Кремля. Причини тут дві. Перша ‒ майбутні вибори президента Росії, призначені на чергову річницю «приєднання» Криму. Оточення Путіна розглядає голосування як «референдум» про довіру чинному президенту. Незаконне голосування в окупованому Криму стане певним підтвердженням «історичного вибору», зробленого в 2014 році. Сумнівно, що кримчани, які витратилися за чотири роки російського «достатку», покажуть північнокорейські 97% за Володимира Путіна. Саме на такий результат націлюється Кремль.
Кремлю і республіканській «владі», щоб залучити людей на виборчі дільниці, необхідно дати їм реальні «пряники». Боргова амністія ‒ один з таких електоральних пряників
Їм потрібні показники, приблизно рівні результатам окупаційного «референдуму». Можна «намалювати» будь-які цифри, але є непублічні фактори, що роблять такий варіант безглуздим. Вибори очільника держави ‒ важливий показник ефективності республіканського «керівництва». В путінській «вертикалі влади» якість роботи губернаторів визначається персональню лояльністю й умінням показати потрібний результат на виборах. Економічний стан регіону та рівень добробуту значення не мають. Кримському «голові» Сергію Аксьонову і «спікеру» Володимиру Константинову доведеться мобілізувати на вибори всіх, хто має право голосу. Одними бюджетниками й адміністративним ресурсом тут не обійдешся. Кремлю і республіканській «владі», щоб залучити людей на виборчі дільниці, необхідно дати їм реальні «пряники». На одних розмовах про «великі гроші» з Росії вже не виїдеш. Боргова амністія ‒ один з таких електоральних пряників.
Друге, дії Кремля ‒ реакція на зміцнення Української держави й антимосковську тактику Заходу. Перші півтора року анексії прихильники Росії в Криму жили під гаслом «в Україні ще гірше». Тепер найбільш наївному обивателю очевидно, що рівень життя на півострові помітно впав у порівнянні з 2013 роком. Україна збереглася як держава, заручившись підтримкою Брюсселя і Вашингтона. Країна, що «розвалюється», ніколи б не отримала безвізовий режим з ЄС. Історія з турбінами Siemens підкреслила технологічну відсталість Росії, слабкість країни перед режимом санкцій і нездатність повноцінно забезпечувати Крим. Владі країни потрібно відвернути увагу кримчан від низки гучних провалів.
Боргова амністія ‒ сумнівний подарунок. Після виборів Москва з легкістю може забрати цей «пряник», змінивши федеральний закон або натиснувши на республіканське «начальство»
Радіти кремлівській щедрості не варто. Боргова амністія ‒ сумнівний подарунок. Після виборів Москва з легкістю може забрати цей «пряник», змінивши федеральний закон або натиснувши на республіканське «начальство». Критерії для списання українських кредитів спочатку виглядають розмитими. Під тиском центрального уряду ФЗВ може переглянути їх у будь-який момент. Для цього є об'єктивні причини. Закон №422 ухвалили на догоду довколакремлівському бізнесу (вибивання боргів), а також з іміджевих міркувань.
У Росії офіційно понад шість мільйонів громадян не можуть виплатити кредити. Якщо порахувати разом із членами сімей, виявиться, що близько 20 млн росіян безпосередньо або опосередковано мають проблеми з банками. Вони можуть сприйняти послаблення для кримчан як особисту образу. Особливо з урахуванням того, що після анексії долар у країні «підскочив» вдвічі. Обивателі, незважаючи на патріотичний пафос, впевнені, що причина ‒ саме Крим. Москві, щоб зайвий раз не розбурхувати населення, доведеться переглядати преференції для республіки.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції