Днями білоруський президент Олександр Лукашенко назвав заплановані на вересень російсько-білоруські навчання «Захід-2017» «значущим кроком у забезпеченні національної безпеки» своєї країни. При цьому низка аналітиків, включаючи міністра оборони Естонії Маргуса Тсахкна, висловили свою стурбованість у зв'язку з майбутніми військовими тренуваннями. Про те, наскільки велика російська загроза для країн Балтії, чи зважиться Москва на відкриту інтервенцію або серйозні провокації щодо західних сусідів, а також про те, наскільки сильно відчувається російський вплив у регіоні, Крим.Реалії поговорили з колишнім президентом Естонії Тоомасом Хендріком Ільвесом.
Колишній голова Естонії визнає: багато російськомовних громадян країни вважають за краще дивитися вільно трансльовані на території Естонії центральні російські телеканали.
«Я маю визнати, що їхні програми зроблені дуже професійно, за голлівудськими стандартами. В результаті люди, які живуть, припустімо, у Нарві і не бачать своїми очима стан російської провінції, схильні вірити в гламурний образ Росії, створений телебаченням», ‒ зазначає Тоомас Ільвес.
За його словами, пропагандистський контент з'являється і естонською мовою на деяких локальних телеканалах, проте спроби впливати на естономову аудиторію великим успіхом не увінчалися, а антинатовські настрої традиційно сильні лише серед російськомовної аудиторії.
Що стосується енергетичної незалежності від Москви, то, за словами Тоомаса Ільвеса, ситуація в Естонії краща, ніж у сусідній Литві.
Йде будівництво газопроводу «Balticconnector» між Естонією і Фінляндією, який остаточно забезпечить незалежність країни від газової монополії «Газпрому»Тоомас Ільвес
«Тільки 12% споживаної нами енергії надходить з Росії. Зараз йде будівництво газопроводу «Balticconnector» між Естонією і Фінляндією, який остаточно забезпечить незалежність країни від газової монополії «Газпрому». Також в Естонії є свої, незалежні джерела енергії», ‒ повідомив колишній президент.
Ще рік тому Єврокомісія виділила на будівництво «Balticconnector» 187,5 мільйона євро. За прогнозами, трубопровід запрацює до грудня 2019 року. Серед основних цілей будівництва газопроводу представники Єврокомісії називають забезпечення стабільного постачання енергії, а також диверсифікацію маршрутів і джерел її отримання, включаючи скорочення залежності країн ЄС від Росії.
При цьому, за словами Тоомаса Ільвеса, інші країни Балтії також активно намагаються диверсифікувати джерела енергії. Так, пару років тому були закінчені роботи зі створення терміналів зрідженого природного газу (СПГ) в Бутінгу і Клайпеді, які, на думку литовського політолога Ліудаса Зданавічіуса, теоретично можуть покрити всі потреби країн Балтії в імпорті газу.
Колишній президент Естонії зазначає: в оборонній сфері його країна вже кілька років тому перевищила необхідні за стандартами НАТО відрахування на оборону в розмірі 2% від ВВП. За його словами, російські маневри біля кордонів балтійських держав сприймаються їхніми жителями як щось майже звичне, і не викликають особливої паніки. Однак час від часу російські силовики виходять за межі одних лише військових навчань ‒ як це було у випадку з викраденням співробітника Департаменту поліції безпеки Естонії (КаПо) Естона Кохвера в 2014 році. Росіяни звинуватили його у шпигунстві, тоді як Тоомас Ільвес запевняє: ніякого стосунку до розвідки викрадений естонець не мав.
«Він (Естон Кохвер ‒ КР) проводив розслідування діяльності організованої злочинності, зокрема, збільшення кількості випадків контрабанди сигарет на російсько-естонському кордоні», ‒ пояснив колишній президент.
26 вересня 2015 року Естона Кохвера обміняли на Олексія Дрессена ‒ колишнього офіцера департаменту поліції безпеки МВС Естонії, в 2012 році визнаного винним у передачі секретних відомостей ФСБ Росії і засудженого до 16 років тюремного ув'язнення.
Цікаво, що ми провели більше затримань російських шпигунів, ніж інші країни Європи. При тому, що Естонія ‒ це дуже мала за площею країнаТоомас Ільвес
«Російські шпигуни і сьогодні досить активні в Естонії. Можна виділити три основні сфери їхнього інтересу. В першу чергу, це військова сфера, до того ж не тільки оборонні секрети Естонії, а й НАТО в цілому, включаючи натовські військові бази, розташовані на нашій території. Друга ‒ це, власне, естонські спецслужби, а третя ‒ це робота всередині російської діаспори і спроби налаштувати її проти Естонії. У третьому випадку досить складно провести різницю між «активними заходами» в російськомовному співтоваристві і збором розвідувальної інформації, оскільки найчастіше ці процеси йдуть паралельно», ‒ пояснює Тоомас Ільвес.
«Ми продовжуємо затримувати їх і висилати з країни. Цікаво, що ми провели більше затримань російських шпигунів, ніж інші країни Європи. При тому, що Естонія ‒ це дуже мала за площею країна», ‒ додає колишній президент.
Найуспішнішим прикладом російського шпигунства в частині військової розвідки Ільвес називає випадок Хермана Сімма ‒ колишнього високопоставленого естонського державного чиновника, засудженого за держзраду. У 90-х роках Сімм працював спочатку генеральним директором Департаменту поліції Естонії, а потім ‒ завідувачем аналітичного бюро відділу оборонної політики і заввідділом охорони державних таємниць Міністерства оборони країни. У 2008 році Сімм був заарештований, а в 2009-му ‒ засуджений до тюремного ув'язнення на 12 з половиною років.
«Саме він був відповідальним за крадіжку секретів НАТО, ‒ пояснив Ільвес. ‒ Близько місяця тому ми знову змушені були вислати з країни двох російських дипломатів ‒ генерального консула Росії у Нарві Дмитра Казеннова та його помічника, консула-радника Андрія Сургаєва ‒ за масове поширення антиестонських настроїв. Я не беруся точно стверджувати, чи займалися вони при цьому шпигунством ‒ часом дуже складно розділити ці два процеси».
За словами Ільвіса, російські ЗМІ часто демонструють дезінформацію про Естонію. Так, минулого року, напередодні Дня Перемоги російське телебачення запустило фільм про «естонських неонацистів», знятий за тими ж лекалами, що й легенди про «українських фашистів».
«Проблема полягала в тому, що певний час Захід досить серйозно сприймав фейкові новини про «естонський фашизм». Нам доводилося не раз виправдовуватися перед іноземними дипломатами та пояснювати суть російської брехні. Ситуація змінилася після російської фальшивої історії про «зґвалтовану дівчинку Лізу» в Німеччині у січні 2016 року. Тоді західні політики самі переконалися, яка ціна російської «інформації», – повідомив Ільвес.
Що стосується загрози безпосереднього військового вторгнення з боку Росії, колишній президент Естонії вважає її наразі малоймовірною.
Мінімальна пенсія будь-якої бабусі в Естонії перевищує середню зарплату у Росії, а тому люди просто не бачать сенсу в приєднанні до МосквиТоомас Ільвес
«З 2017 року окремі батальйони НАТО дислокуються в Естонії, так само як в інших країнах Балтії та в Польщі. Окрім цього тут регулярно проводять тренування американські військові та військові інших країн. Якщо ж говорити про російські провокації та спроби дестабілізувати ситуацію зсередини країни, я не думаю, що Москві вдасться використовувати російськомовну діаспору в Естонії так, як вони використовували її, припустімо, на Донбасі. Справа в тому, що, окрім пропаганди, тут важливо враховувати ще й матеріальний фактор. Прибутки жителів Естонії можуть в десять разів перевершувати прибутки жителів сходу України. До того ж, Естонія перебуває в ЄС, а тому всі її громадяни, включаючи російськомовних, можуть подорожувати Європою без віз і заробляти гроші там. Більше того, мінімальна пенсія будь-якої бабусі в Естонії перевищує середню зарплату у Росії, а тому люди просто не бачать сенсу в приєднанні до Москви», ‒ робить висновок колишній президент.