«Маятник хитнеться, і Сталін більше не буде «героєм» – російський історик

​Чверть молодих росіян віком від 18 до 24 років нічого не чули про сталінські репресії. Про це йдеться в опитуванні Всеросійського центру з вивчення громадської думки. Водночас понад 90 відсотків росіян знають, що таке «сталінські репресії», а приблизно половина – 43 відсотки – вважають, що вони були «вимушеним заходом, який дозволив Сталіну забезпечити порядок у суспільстві та країні».

Нещодавно Йосип Сталін очолив список видатних особистостей у світовій історії за версією «Левада-центру», випередивши Володимира Путіна, Олександра Пушкіна, Володимира Леніна й Петра Першого.

Портрети та зображення Сталіна прикрашають вестибюлі московського метро, під час святкування Дня перемоги їх несли учасники акції «Безсмертний полк», а білборди зі Сталіним висіли на честь цього свята в російських містах. До того ж у Новосибірську й низці інших міст хочуть установити його бюст.

Акція «Безсмертний полк»

У симпатіях до тирана не раз публічно зізнавалися російські чиновники. Губернатор Ставропольського краю Володимир Владимиров зберігає у своєму кабінеті портрет Сталіна в мундирі генералісимуса й бюст на робочому столі через «повагу до його здобутків і сили особистості». Губернатор розповідав журналістам, що, дивлячись на зображення Сталіна, «розраховує відчути ауру його сили та кмітливості».

Історик Борис Соколов упевнений: у тому, що кожен четвертий молодий росіянин віком від 18 до 24 років нічого не чув про сталінські репресії, винна держава. У шкільних та університетських підручниках і публікаціях, присвячених радянській епосі, акцент робиться на його досягненнях, а про репресії йдеться побіжно. Тому значна частина молоді, яка вивчає історію вельми поверхнево, не пам’ятає про сталінські репресії й не розуміє, чому ці знання важливі та необхідні.

«Ми повинні знати про репресії, щоб адекватно оцінювати радянський режим і радянське минуле, – пояснює Соколов. – Ми повинні усвідомлювати, що там був не тільки Гагарін, безкоштовні медицина та освіта, а й масові репресії. Були понад 40 мільйонів загиблих у війні, яка була не грандіозною перемогою для радянського народу, а грандіозною трагедією. А в школі це все подається як величезні досягнення. Кількість жертв сталінських репресій сягає мільйонів, вони торкнулися майже кожної російської сім’ї. Але навіть нащадки загиблих часом виправдовують ці звірства й захоплюються Сталіним, який «навів порядок у країні», і його «сильною рукою». Значна частина населення вважає, що багато репресій були виправдані, що сильний правитель повинен проводити репресії, які часто спрямовані проти справжніх ворогів. Мислення росіян і всієї російської еліти, включно з російською владою, є імперським – не національним, а імперським. І в цьому імперському мисленні Сталін бачиться таким будівельником імперії, у якого є досягнення, але немає злочинів. Це призвело до того, що більшість населення цілком приймає й реальну диктатуру Путіна. Звісно, масштаби його репресій незрівнянні зі сталінськими. Але, якщо у якийсь момент вони їх раптом досягнуть, народ це прийме і схвалить».

Сталін очолив список впливових історичних постатей

Учитель історії з Архангельська Михайло Копиця пояснює зростання популярності Сталіна державною підтримкою цього явища, а незнання молоді про сталінський терор – поганою відвідуваністю уроків.

«Що стосується того, що молодь нічого не знає про репресії, то це досить дивно, тому що інформація про них у шкільних підручниках є досить давно, і вона просто не може з них зникнути. І коли дослідження говорять, що про це не знає чверть молодих людей, мені спадає на думку, що ці молоді люди просто не відвідували уроки історії або ігнорували їх через якісь причини. У нинішніх умовах це питання обговорюється в 9-му та 11-му класах. Я думаю, що кожен учитель, який виконує державні стандарти, повинен зупинитись на цьому питанні. Зараз маятник історії гойднувся праворуч, і ми спостерігаємо тренд, який можна назвати словом «ресталінізація». Сталін – це модно, стильно, молодіжно, ось до такого сумного результату ми прийшли. Прийде час – і це все піде в минуле, маятник хитнеться в інший бік. Сталін більше не буде героєм. Добре, якби це сталося за нашого життя».

«Сталінські репресії», автор – Ігор Обросов

Директор Музею історії ГУЛАГу Роман Романов нагадує, що офіційно сталінські репресії в Росії засуджуються. Існує Концепція державної політики щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій, в країні діють музеї жертв політичних репресій, їм встановлені пам’ятники й монументи. Незважаючи на це, в російському суспільстві досі точаться дискусії, ким же був Сталін – кривавим тираном чи геніальним правителем.

«Для певних людей це досі відкрита рана, а хтось думає – це все треба забути, час лікує, нехай це забуття нас вилікує. Це природний механізм психологічного захисту від травми: насильство, неприємні, травмуючі ситуації витісняються зі свідомості звичайних людей. Абсолютно те ж саме відбувається в національній свідомості. Але така точка зору неповноцінна, це неможливо викреслити з історії. Як би це не витіснялося з пам’яті, під якими б грифами «таємно» не знаходилася ця інформація, все це тисне. Це сталося з нами, з нашим народом, це наші предки, це просто національна травма на генетичному рівні, яку потрібно усвідомити, щоб впевнено стояти на ногах і вибудовувати майбутнє», – каже Романов.

Опитування про ставлення до Сталіна проводяться в Росії регулярно. У січні 2017 року «Левада-центр» з’ясував, що росіяни все краще ставляться до Йосипа Сталіна, Леоніда Брежнєва й Володимира Путіна. Схвалення Сталіна сягнуло історичного максимуму за 16 років, що соціологи пов’язали із запитом росіян на жорстку політику.

Якщо із «захопленням», «повагою» і «симпатією» до генсека ЦК ВКП (б) Сталіна в березні 2016 року ставилися 37 відсотків, то в січні 2017 року ця кількість зросла до 46 відсотків.