Міфічний тероризм: чим лякають кримчан

Пам'ятки про те, як протистояти тероризму, супроводжують повсякденне життя кримчан ось уже три роки – з приходом на півострів Росії. У транспорті, поліклініці, дитячому садку кримчанам розповідають, що робити в разі небезпеки, хоча за останні 20 років терактів як таких у Криму не було. Навіщо лякають кримчан і як це позначається на емоційному стані жителів півострова – з’ясовували журналісти телевізійного проекту «Крим.Реалії».

У севастопольця Миколи Анохіна четверо онуків. Чоловік вважає, що вони в безпеці – на хвіртки дитсадків поставили замки, а в школах посилили охорону. Сам він токож почувається захищеним – запевняє, що Севастополю терористичні атаки не загрожують.

«Ми всі захищені тут: у нас такий флот стоїть, у нас така армія, що ми почуваємося в безпеці», – каже Микола.

Тетяна Серебрякова – мати трьох дітей, її середньому синові 10 років, він – кадет військового училища. Кожен день на вході до навчального закладу хлопця обшукує охорона.

«У Нахімовському училищі у них навіть сумки перевіряють при вході й автобуси перевіряють на ось ці всі пристрої вибухові. І якщо діти виходять кудись ходою, строєм, то перед цією ходою перевіряється вся трава... Ні, ну молодці!» – каже мати.

При цьому жінка зазначає, що в підвищене занепокоєння з'явилося з приходом Росії.

«Як увійшли до Росії – стало трохи лячно, але... все одно спокійно», – каже Тетяна.

Молода мама Ольга Підлужна заради безпеки сина вивчила правила «Як уберегтися від тероризму» напам'ять.

«У разі якихось підозрілих ситуацій звертатися до правоохоронних органів, бути пильними, нічого руками не чіпати, ногами, відповідно, теж. У кожному, мені здається, часовому відрізку є свої труднощі. Всіх переможемо!» – каже Ольга.

Звідки в Криму «тероризм» в дитсадках, школах і транспорті

Більшість опитаних батьків готові обмежити свободу дітей, аби ті не наражалися на небезпеку. Ось як пояснює причини обережності психолог з Криму Ольга Духнич.

«Людей можна об'єднувати або радістю, або страхом. У цьому випадку об'єднують страхом. Якщо в авторитарній і тоталітарній державі починає зароджуватися якась громадянська активність, то «найкраще», що можна зробити, – це занурити суспільство в атмосферу страху, в атмосферу терористичної загрози. І тоді люди спускаються на кілька сходинок вниз у своїх цінностях: від саморозвитку, турботи про своє майбутнє – до потреби безпеки», – каже психолог.

Масове залякування

«Будьте готові до застосування терористами пов'язок на очі, кляпів або мотузок. Терпіть образи й приниження. Постарайтеся закрити дітей від випадкових куль». Це не фраза з трилера, а плакат у тролейбусі.

«Не відкривайте двері незнайомим людям, не вступайте з ними в контакт на вулиці, в громадському транспорті тощо». Це не повчання дитині перед виходом на прогулянку, а табличка в лікарні.

Пам'ятка «Як протистояти загрозі тероризму» в севастопольській лікарні, квітень 2017 року

Автостанції стали об'єктами підвищеної небезпеки – про це кожні 10 хвилин попереджають з гучномовців.

Російська влада не просто залякує людей, а й заробляє на цьому, стверджують кримчани. Перевізники на міських маршрутах давати коментарі відмовляються, але за кадром розповідають – вони офіційно платять за перевірку кожного автобуса, що проводиться спецслужбами. Більше того, водії купують камери для спостереження і фіксування поведінки пасажирів у салоні. На це витрачають десятки, а іноді – сотні тисяч рублів. І врешті-решт «боротьба з тероризмом» вдаряє по гаманцю простих кримчан підвищенням тарифів.

Масові заходи, покликані показати міць відсічі у разі появи ознак тероризму, теж почастішали в Криму. Наприклад, в Євпаторії спецназівці ФСБ Росії штурмували пансіонат. За легендою, вони тренувалися визволяти заручників, яких захопили терористи. У Севастополі городянам показали нову автотехніку спеціального призначення з промовистою назвою «Каратель», а потім ці «карателі» їздили кримськими містами.

У Євпаторії спецназівці ФСБ Росії штурмували пансіонат, 25 травня 2017 року

Експерти вважають, що боротьба з міфічними погрозами покликана «тримати населення в тонусі».

«Сама ж Росія живе з початку нульових під постійною загрозою терористичної атаки, іноді там трапляються вибухи в метро тощо. А для Криму – це стан невизначеності, страху, щоб населення постійно боялося, що щось може трапитися, для цього такі безпрецедентні заходи – антитерористичні навчання», – каже кримський політолог, викладач Таврійського національного університету імені Вернадського Євгенія Горюнова.

Фахівці зазначають, що, як показує історія, в режимі страху люди можуть жити десятиліттями. Однак на дітей таке виховання може мати непоправний вплив – вони стають скутими. Для тих, хто звик боятися, буде складно відкритися світові.