Спеціально для Крим.Реалії
Українці стежать за антикорупційною боротьбою власної влади з цілком зрозумілою недовірою. І, тим не менше, звинувачення висуваються, підозрювані затримуються, справи заслуховуються – і це тільки частина процесу, що можна охарактеризувати як зміну еліт. Уже після Майдану 2013-2014 років велика частина традиційної еліти або зникла, або опинилася в тіні. Поза всяким сумнівом, після наступних парламентських і місцевих виборів оновлення продовжиться – втриматися при владі в період змін, кризи і запиту на боротьбу з корупцією дуже нелегко.
На цьому тлі особливо цікаво виглядає єдиний український регіон, включений до складу чужої держави – Крим. Ось вже де збереглася справжня елітна стабільність. Я б навіть сказав, що Крим сьогодні стабільніший, ніж був при Януковичі – «макіївські», які розділили з кримськими кримінальними кланами управління півостровом, витіснені своїми більш щасливими конкурентами, і керівництво Криму стало таким, яким воно було до впровадження соратників президента-втікача. Останнє, що Янукович – уже не президент – зробив для Криму – вже окупованого – допоміг замінити «донецького» прем'єра півострова на місцевого «братка».
Крим сьогодні стабільніший, ніж був при Януковичі – «макіївські» витіснені своїми більш щасливими конкурентами
На перший погляд, це може виглядати дивно. У Росії роками журилися, що Крим не розвивається, розкрадається, знищується – і в результаті залишили наглядати за півостровом саме тих людей, які його не розвивали, розкрадали, знищували. Але такий підхід цілком відповідає логіці путінського «застою» – благодатного періоду для номенклатури, яка присмокталася до місць годування мертвою хваткою. Звичайно, це не брежнєвський «застій», а чекістський, який час від часу переривається «посадками» то одного, то іншого номенклатурника, який програв конкурентам.
«Застій» чекістський, який час від часу переривається «посадками» то одного, то іншого номенклатурника, який програв конкурентам
І водночас сама еліта – еліта в цілому – може бути впевнена, що її положення є непорушним, поки у Кремлі Путін. На цю еліту працюють спецслужби, пропаганда, власне – сама держава. Кримські «братки» просто вдало вписалися в путінську вертикаль, і в Кремлі просто не розуміють, навіщо – і головне, на кого – їх змінювати. Адже солідні – і віддані – люди. Тому хай крадуть. Процес українських змін переживе ще чимало злетів і падінь, успіхів і криз. Але головне – він неминуче триватиме. А кримська влада так і застигне, як муха в російському бурштині...
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції