Сулейман Хайруллаєв: Основною темою було становище мусульман Криму

Духовне управління мусульман Криму, створене в листопаді 2016 року переселенцями з анексованого півострова, поки проходить процедуру реєстрації в Міністерстві культури України. Не чекаючи закінчення формальностей, духовні лідери активно налагоджують міжнародні зв'язки з релігійними діячами за межами країни. Першим закордонним візитом муфтія Айдера Рустамова стала поїздка до Туреччини. Про її результати і про плани Муфтіяту на найближчі роки Крим.Реалії розповів один із членів делегації українських мусульман, голова ради улемів нового духовного управління Сулейман Хайруллаєв.

‒ Шейху, хто запросив Вас і муфтія до Туреччини і які основні підсумки візиту?

‒ Після створення Духовного управління мусульман Криму на материковій Україні у нас налагодився контакт з Діанет (Dianet, Управління у справах релігій Туреччини ‒ КР), з їхнім представником тут, в Україні. Вони надіслали нам запрошення відвідати Туреччину з офіційним візитом, щоб познайомитися ближче. Першим пунктом нашої поїздки була Анкара, де розташований головний офіс Діанет. Ми зустрічалися з його головою Мехметом Гурмезом. Основною темою було становище мусульман Криму. Хотіли донести правдиву інформацію про реальний стан. Ми з цифрами та іменами показали, що мусульман у Криму гноблять, їх саджають, убивають. Ми показали реалії і розповіли, чим займається той Муфтіят, який залишився в Криму, що він не захищає права мусульман, а більше того ‒ наражає їх на небезпеку, пише на них заяви... З нами співпрацюють, оскільки у нас є легітимізація. Дотримуючись всіх процесуальних норм, зібравши Курултай, ми створили Муфтіят, який необхідний для наших мусульман тут.

Окрім того, обговорювали перспективи співпраці. У Діанет є великий досвід у питаннях вакфа (майно, пожертвуване мусульманами на благодійність ‒ КР), організації хаджу, умри (мале паломництво ‒ КР). Ми переймали досвід, дивилися, як у них все функціонує.

Їхня рада улемів включає фахівців у кожній галузі знань релігії. Наприклад, випускаються фетви (в шаріаті правова позиція або рішення щодо якогось громадського, політичного чи правового питання ‒ КР) з питань релігії та медицини. Ми дивилися їхні приміщення, умови роботи, багато собі брали на замітку. Домовилися про співпрацю, можливо, будемо приїжджати до них, посилати своїх улемів до них на навчання. Відвідали управління вакфа і управління умри й хаджу, вони мають досвід роботи понад сорок років. Після Анкари відвідали Стамбул, зустрічалися з муфтієм цього міста, відвідали дослідницький центр «Іссам». Там познайомилися з їхньою великою ісламською бібліотекою, в ній частина рукописів вже переведена в електронний вигляд, частина ‒ поки ні. Я був вражений, коли побачив у них багату робочу бібліотеку. Люди читають, вона ‒ жива. Нашим завданням було знайти праці кримських богословів. І нам пощастило: ми виявили рукописи Махмуда Кафауї, він був з Кефе, нинішньої Феодосії. У Кримському ханстві це був центр ісламської науки і чимало вчених носять приставку Кафауї, яка вказує на місце, звідки вони родом.

Так що ми побували у двох головних містах Туреччини, і це було корисно для нас, для нашої подальшої роботи.

‒ Після 70 років будівництва світської Туреччини до влади в цій країні прийшли політики, які відроджують традиційну для турків роль Ісламу в суспільному житті. Ви помітили це під час візиту?

‒ Наш візит був коротким, так що робити якісь висновки я не став би. Графік у нас був напружений. Більше уваги приділяли проблемі мусульман у Криму. Хоча держава залишається світською, вплив релігійних діячів на життя суспільства значний. Можу сказати, що в Туреччині є тенденція до підвищення рівня освіти взагалі й релігійної зокрема. Трошки відходять від традиційного фікха (ісламське право ‒ КР). Тепер береться одне питання і розглядається в чотирьох мазхабах (школа шаріатського права в Ісламі ‒ КР), а потім обирається найбільш правильна думка. Це полегшує вирішення проблем мусульман і допомагає людям повертатися до Корану й Сунни.

‒ Про які спільні проекти домовилися з турецькими релігійними діячами?

‒ Перший проект, про який домовилися: п'ять їхніх імамів приїдуть на місяць Рамадан проводити молитви в регіонах, де є в цьому необхідність. Йдеться про Херсонську область, місто Херсоні і, можливо, Львівську область, там є кримськотатарські громади.

‒ Під час візиту до Туреччини Ви обговорювали зміни у міграційній політиці країни? Адже багато мусульман, які отримали притулок у Туреччині, сьогодні намагаються виїхати звідти, зокрема і в Україну.

‒ Це питання не піднімалося. Це не їх компетенція. Але я зрозумів, що у Туреччині є певна своя політика, якої вона чітко дотримується. Пріоритетом є безпека, адже на всіх кордонах є загрози. Окрім того, є внутрішні загрози. Тому там посилюються внутрішні перевірки, у них є на це право. Часто мусульмани цього не розуміють, через помилки окремих мусульман страждають сотні. Іноді мусульмани думають про себе, свою родину, але не думають про умму (релігійна громада ‒ КР), про те, що їхній неправильний вчинок може залишити слід на всій уммі. Це можна виправити тільки шляхом освіти. Якщо мусульмани отримуватимуть знання, ними важче буде маніпулювати, вводити в оману. Часто релігійні знання сьогодні отримують в інтернеті, з сумнівних джерел. Щоб це було системою, необхідно релігійні знання отримувати в школі або медресе, потім в університеті.

‒ Ми говоримо про Туреччину, де традиційно сповідують Іслам. А в Україні ситуація ще складніша з освітою. У Києві мусульманину нікуди віддати дитину, щоб вона могла отримувати знання з релігії, де можна було б поєднувати освіту світську і релігійну. У цьому плані новий Муфтіят щось планує?

‒ Для того щоб будь-яку проблему вирішити, її потрібно почати вирішувати. Є вихід вирішення проблем ‒ це відкриття шкіл, медресе. Коли рівень медресе стане недостатнім, будемо переходити на рівень інститутів і університетів. Світську і релігійну освіту ми не поділяємо, потрібно і те, й інше. Це може бути у вигляді ліцеїв, шкіл з релігійним ухилом, наприклад. Без держави тут не обійтися. Можливо, це почнеться з приватних шкіл, можливо, це буде при духовних управліннях. Я думаю, що у найближчий рік почнемо реалізовувати. Плани великі.

‒ Практика використання вакуфного майна при створенні навчальних закладах використовуватиметься?

‒ Це може бути і це повинно бути, тому, що вакф має бути донором для того, щоб утримувалися мечеті, школи. Ісламська практика показує, якщо раніше хтось будував мечеть, то поруч будував і вакф ‒ ринок, магазин... Не сподівалися постійно на надходження пожертвувань, а мечеть жила за рахунок вакфа. Без нього не обійтися. Це може бути що завгодно ‒ приміщення, будівля, все, що підходить під вакф і може допомагати у розвитку ісламського суспільства. Мусульман стає все більше, і для того, щоб їх навчати, привести до правильного розуміння релігії, необхідна інфраструктура. Якщо мусульманське суспільство буде більш освічене з точки зору релігії, ці проблеми зникнуть.

‒ Чим сьогодні Ви можете допомогти мусульманам у Криму?

‒ Наша підтримка для мусульман у Криму може бути релігійною ‒ відповідати на питання, давати пояснення з актуальних питань. А також на міжнародному рівні показувати їхні реалії, розкривати ту брехню, через яку намагаються представити, що в Криму нібито все красиво й добре.