Остання надія кримських колабораціоністів

Спеціально для Крим.Реалії

Кримська верхівка брала участь у російській анексії, вважаючи, що Україна незабаром розвалиться. Вийшло з точністю до навпаки. Наша країна збереглася, а регіональні «еліти» залишилися з клеймом кримінальників і колабораціоністів.

Кримський «спікер» Володимир Константинов зробив черговий прогноз про зміну влади в Україні. Він повідомив російським журналістам, що адміністрацію Петра Порошенка незабаром змінять лояльні до Москви сили. «Їх (нинішнє керівництво України – КР) змете життя. Це питання часу. Зовсім небагато часу мине, і ми будемо про них згадувати як узагалі про якусь забаву. Це абсолютно не означає, що прийдуть якісь проросійські сили. Не в цьому ж завдання. Український народ – це братський народ, це частина російського народу. Прийдуть люди, які захочуть жити звичайним життям, зі звичайними цінностями», – сказав Константинов.

На його думку, нова влада повернеться до «звичної системи цінностей українського народу». Таким евфемізмом він позначив повернення країни в колоніальну залежність від Кремля.

Йдеться про банальне самозаспокоєння. «Владі» анексованого півострова потрібно підтримувати серед кримського «бомонду» впевненість, що їхня участь в окупації не була помилкою. Особливо в нинішніх умовах, коли вся політика Кремля в українському напрямку перетворилася на низку політичних і військових поразок. Москві та її сателітам в ОРДЛО не вдалося силою схилити Київ до реалізації «мінських домовленостей» за російським сценарієм, західні санкції тиснуть на економіку країни-агресора, Вашингтон і Брюссель категорично відмовляються визнавати анексію Криму. Тема вкраденого півострова постійно присутня в інформаційному порядку денному. Західні демократи невпинно нагадують російській владі, що ніколи не визнають захоплення української території.

Три роки тому російські «куратори» малювали перед кримською «елітою» зовсім іншу картину: швидке визнання «Кримнашу», створення на південному сході України терористичної «Новоросії» і подальша ліквідація української незалежності. У такому випадку питання анексії було би зняте з міжнародного порядку денного. Кремль міг оголосити півострів «безгосподарним» і пропонувати Заходу різні варіанти легалізації нового статусу колишніх українських територій. Кримські учасники «російської весни» були впевнені, що президент Росії Володимир Путін гарантує їм свободу від кримінального переслідування в майбутньому. Варто нагадати, що 17 квітня 2014 року він, згадавши про «Новоросію», фактично зробив заявку на кілька українських областей. Брати їх планували під виглядом «народного повстання». З цієї причини кримська «влада» взяла найактивнішу участь у створенні й забезпеченні терористичних «республік» Донбасу. На території півострова готували бойовиків для подальшої відправки на схід України.

Володимир Путін

Вже до літа наступного року стало очевидно, що російський план провалився, півострів повис мертвим вантажем на кремлівській шиї. Після ліквідації «кримського федерального округу», настрої серед колабораціоністів значно погіршилися. Їх почали терзати приховані сумніви, що російська присутність у республіці – лише питання часу. Захоплена територія потрібна тільки Путіну й невеликій групі осіб із його оточення. Російська фінансова еліта відкрито говорить, що Крим їй не потрібен. Рано чи пізно, Москву змусять забратися з українських територій; наступна влада Росії буде розглядати півострів як тягар, від якої потрібно позбутися. Якщо це станеться в середньотривалій перспективі, то на багатьох кримських «начальників» чекає в'язниця.

Адептів «Кримнашу» дратує, що Путін не наважився на відкрите вторгнення в Україну й не змусив Київ відмовитися від Криму й ОРДЛО. Їх не влаштовують численні «хитрі плани», якими прихильники кремлівського режиму намагаються прикрити низку дипломатичних поразок. Республіканській «владі» доводиться періодично обнадіювати місцеву публіку, розповідаючи, що потрібно «трохи потерпіти», і в Україні зміниться влада.

Володимир Константинов у черговий раз видав основний московський план щодо України – ставка на внутрішній конфлікт, політичну кризу, деморалізацію державного апарату. Адже Константинов і йому подібні персонажі не говорять, що влада в Києві зміниться під час демократичних виборів. Раніше голова «держради» вже виступав із такими прогнозами. На початку минулого року Константинов оголосив, що народний депутат України Мустафа Джемілєв може незабаром опинитися на лаві підсудних як один із організаторів блокади півострова. Як припускав «спікер», чекати залишилося недовго. «Зараз керівництво там (в Україні – КР) висить на волосині, рейтинг нижче трьох відсотків. Такого рейтингу не було в жодного президента в Україні. Тому все це, можливо, станеться навіть цього року», – сказав Константинов.

У лютому цього року йому привиділася швидка «втеча» президента Порошенка з Києва. «Всі його заяви – це риторика, яка мало що має спільного з реальними його настроями. Так вони мало кого цікавлять уже і на Україні, і в Російській Федерації. На них ніхто не звертає уваги. То він за санкції, завтра він буде співати гімн Росії і плескати нам у долоні – від цього нічого не зміниться. Ця людина як політик «помер» для кримчан давним-давно за ті злочини, які він скоїв. А як політик український він «помре» цього року», – говорив «спікер».

Судячи з інформаційного контексту, кримські «начальники» з кінця 2015 року почали ставити незручні питання керівництву в Кремлі. Адже участь у путінських авантюрах спричинила безліч проблем: санкції, складності з виїздом за кордон, кримінальні справи в Україні й інше. На що була отримана відповідь: в Україні відбудеться реванш проросійських сил, нова влада визнає підсумки «референдуму» 2014 року, надасть «автономію» Донбасу й відмовляться від інтеграції з ЄС і НАТО. В іншому випадку Москва зважиться на відкриті військові дії, якщо буде шанс добити Україну одним потужним ударом. Але таке можливе тільки за умови системної політичної кризи всередині країни.

Йшлося про серію спецоперацій. Представники колишньої Партії регіонів почали промацувати громадську думку ще навесні 2015 року, розміщуючи політичну рекламу з картами України без Криму. Влітку минулого року російські ЗМІ опублікували інтерв'ю екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, який переховується в Москві. Він повідомив, що прихильники президента-втікача Віктора Януковича готові повалити чинну українську владу. Колишній голова МВС відкрито оголосив, що п'ята колона всередині України готує ґрунт для державного перевороту, який він позначив як «технологію Майдану навпаки».

Віталій Захарченко

Заяви кримського «спікера» органічно поєднуються зі змінами пропагандистської риторики Кремля. Телебачення перестало лякати населення українськими «фашистами» й «карателями». Тепер у тренді тези про те, що Україна «сама розвалиться», українці «приповзуть назад» або скинуть владу на черговому майдані. Кримські «керівники», повторюючи такі висловлювання, намагаються переконати себе в правильності зробленого вибору. В іншому випадку Константинову та йому подібним доведеться визнавати, що вони виявилися маріонетками в чужих руках.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції