Після анексії Крим став майданчиком для реалізації великих планів російської влади. І за них доводиться розплачуватися унікальними територіями півострова. Розповідаємо, чим місцева влада пожертвувала заради російських проектів.
У нашому переліку ми не говоримо про кримські заводи й комерційні підприємства, які стали об'єктами «націоналізації» та переділу власності. Але звертаємо увагу на втрачені землі і власність рядових кримчан.
Будинки й землі – під асфальт
«Будівництво століття», як називають будівництво Керченського мосту й супутньої інфраструктури, найбільш активно «поїдає» кримські ресурси. Наприклад, у рамках створення траси «Таврида», що з'єднає майбутній міст із Севастополем, під асфальт хочуть закатати 171 земельну ділянку та вісім приватних будинків на вулиці Цементна слобідка в Керчі, в яких до нещодавнього часу проживали 185 жителів.
Щоправда, чиновники намагалися відшкодувати їм втрати, збудувавши новий багатоквартирний будинок у житловому масиві Нижній Сонячний за 246 мільйонів рублів. Але життя в ньому виявилося не менш проблематичним, ніж у старому житлі по сусідству з будівництвом мосту. Незабаром після того, як люди перевезли свої речі до нових квартир, у будинку просів фундамент і з'явилися тріщини.
До того ж, два триповерхові будинки в Нижньому Сонячному, куди переселили жителів Цементної Слобідки, потрапили до списку «Стоп самобуд» – переліку об'єктів, щодо яких «зафіксовані порушення містобудівного, природоохоронного й земельного законодавства», який ведуть кримські чиновники.
Для будівництва й реконструкції траси «Таврида» нинішня влада Криму вирішила вилучити земельні ділянки й об'єкти будівництва на всьому маршруті майбутнього транспортного полотна: в Ленінському, Бахчисарайському, Сімферопольському, Кіровському районах і в Феодосії. Їхнім власникам чиновники теж обіцяють компенсацію відповідно до ринкової вартості.
Севастопольський скандал
Жителі Севастополя та його околиць теж ризикують найближчим часом залишитися без своїх земельних ділянок. У проекті нового генплану міста низку земельних ділянок у наймальовничіших місцях передають Міноборони Росії. «Всі ділянки в Качі й більшість ділянок у Любимівці, на Фіоленті й у Балаклаві. А садові ділянки в Сарандинакіній балці автори проекту позначили як землі природоохоронного фонду», – стверджують керівники місцевих садівничих товариств.
За словами садівників і городників, їхні землі в новому генплані передають на потреби Міноборони Росії, незважаючи на наявність прав власності, які їм раніше видала українська влада.
Ще 12,5 гектара землі в центральній частині Севастополя місцева влада віддала під забудову інвестору – фірмі депутата кримського парламенту Євгена Кабанова. На цьому місці має з'явитися житловий масив, який дасть старт реновації промислових територій міста. Але багато хто непокоїться, що під приводом добрих цілей ховається банальний «дерибан» землі в центральній частині міста.
Уламки ринку
За вказівкою кримської влади в Сімферополі розгромили ринок на вулиці Козлова. Робочі місця втратили понад тисяча підприємців, які працювали там понад десять років і платили податки. Під час знесення чиновники навіть не дали торгівцям забрати свої речі, а просто «кришили» їх разом із товаром.
Згодом тут планують створити ландшафтну зону відпочинку з озелененням і паркуванням. Але постраждалі підприємці бояться, що насправді територію розчистили для великого бізнес-об'єкта. За їхніми словами, в появі такого зацікавлений особисто голова нинішнього уряду Криму Сергій Аксьонов.
Закриті церкви
Серед втрачених після російської анексії Криму опинилися кілька храмів Української православної церкви Київського патріархату. За інформацією кримської єпархії, підконтрольна Росії місцева влада забрала в них низку храмів, розташованих у Севастополі, Красноперекопську, Керчі й селі Перевальному.
Минулого року представники підконтрольного Росії Фонду майна Криму намагалися опечатати перший поверх кафедрального собору Святих рівноапостольних Володимира і Ольги УПЦ КП в Сімферополі та витребувати з єпархії борг у сумі півмільйона рублів. Але зараз храм продовжує функціонувати.
«Тиха бухта»: курс на знищення
Під загрозою знищення залишається ландшафтно-рекреаційний парк «Тиха бухта», розташований між селищами Коктебель і Орджонікідзе в східному Криму. Місцеві громадські активісти з минулого року борються з чиновниками, які мають намір завести сюди інвестора для облаштування території і прокладання комунікацій.
Територія, що раніше була доступна для туристів, тепер відмежована шлагбаумом. Вхід до неї став платним.
Місцеві жителі непокояться, що облаштування території призведе до комерційної забудови «Тихої бухти» і стане першим кроком до зникнення знаменитого дикого пляжу.
Серед тих, хто минулого року переконував жителів східного Криму і громадських активістів у важливості проекту, була Олена Аксьонова – дружина прем'єра підконтрольного Росії уряду Криму, яка очолює громадську організацію «Русское единство». Вона приїздила до «Тихої бухти», щоб особисто пояснювати всім незгодним «користь» проекту.
Оленівка: будівництва на гектарах біля моря
Під забудову інвестору також віддали чотири гектари землі в Оленівці Чорноморського району. Тут планують збудувати спортивно-розважальний комплекс, кемпінг, школу парусного спорту, дайв-центр і спортивні об'єкти для екстремальних видів спорту. Освоєнням унікальної за своїм природним ландшафтом місцевості в найближчі 14 років займатиметься фірма, співвласницею якої є Ольга Виноградова – дружина кримського віце-прем'єра Дмитра Полонського.
Ще 150 гектарів в Оленівці передали в оренду під будівництво об'єктів санаторно-курортного, туристично-рекреаційного й житлового призначення. Інвестором тут є партнер Виноградової за фестивалем «Екстрим-Крим».
Таким чином, під забудовою в Оленівці опинились екологічно чисті прибережні землі з унікальними піщаними пляжами.