Конфісковано мільярди Януковича. Чи не доведеться повертати?

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що розпочалася процедура конфіскації півтора мільярда доларів колишнього президента Віктора Януковича та його оточення. Пізніше додав, що кошти надійшли на рахунок Державного казначейства України. В той же час активісти називають таке рішення суду скоріше політичним, ніж правовим. І побоюються, щоб не довелося кошти повертати назад.

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про рішення Краматорського суду про конфіскацію коштів Януковича і людей, які були пов’язані з ним.

До вечора ці кошти було переведено на рахунок Державного казначейства. На власній сторінці у Фейсбуці Юрій Луценко написав: «Якби це була готівка в 100-доларових купюрах – це була б маса вагою 15 тонн. Наочно – африканський слон із дитинчам. Не дарма Ганя Герман казала, що Янукович як Африка».

​Віталій Сердюк, адвокат колишнього президента Віктора Януковича, вже заявив, що «інформація про нібито конфіскацію 1,5 мільярда доларів Віктора Януковича є неправдивою, оскільки на його рахунках в «Ощадбанку» в нього не було ніколи таких коштів».

Заперечення адвоката прокоментував Юрій Луценко, мовляв, «Янукович і в Межигір’ї не жив».

Луценко коментує заяву адвоката Януковича

По суті справи, як пояснив генеральний прокурор, про цю операцію було відомо лише п’ятьом особам у країні. Рішення ухвалили в суді в Краматорську тому, що справа за статтею 255 (створення злочинної організації) була порушена прокурором сил АТО, які розташовані в місті Краматорськ. Зокрема, Луценко наголосив, що над справою працював військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик.

«Під час судового розслідування було досягнуто угоди із членами злочинної організації, які вказали на способи й учасників діяльності злочинної організації Януковича», – зазначив Луценко.

Із ким саме була досягнута угода, на яких умовах – прокурор не повідомив. Попри це, він сказав, що приблизно 500 компаній скуповували державні папери. Кошти, вкрадені в різний спосіб на території України тодішньою владою, через приблизно 500 компаній виводилися з України, через низку офшорних юрисдикцій потрапляли до так званої офшорної «мийки». Кошти, зрештою, «випливали» або на Кіпрі, або на території Латвії. Звідти повертались до України. І тільки ці ж члени злочинної організації за ці ж кошти купували, за рішенням цих же людей, випущені державні облігації з восьми відсотків річних у валюті. Таку схему пояснив генеральний прокурор, що, за його словами, було доведено в суді. Власне, ні справи, ні осіб Луценко так і не назвав.

Такий перебіг справи викликає побоювання в деяких антикорупційних експертів. Вони побоюються, що доведеться ці кошти повертати, якщо компанії, чиї рахунки були «заморожені» і згодом кошти конфіскували, звернуться до суду. Адже, за словами виконавчого директора «Центру протидії корупції» Дар'ї Каленюк, ці компанії сьогодні мають великі шанси виграти таку справу.

Дар'я Каленюк

«Звичайно, важливо було конфіскувати ці кошти, але, звичайно, важливо їх конфіскувати так, щоб потім їх не повертати. Ще важливо конфіскувати кошти в результаті неупередженого кримінального провадження. Ця конфіскація – це не правове рішення, а політичне», – заявила у коментарі Радіо Свобода Каленюк. Щоправда, вона додала, що конфіскація із укладеною угодою з певними особами – це не кримінальна відповідальність за розкрадання державних коштів, які повинні понести ці особи.

Щоб запобігти в подальшому як повернень коштів, так і будь-якого міжнародного позову, важливо дотримуватись усіх кроків кримінально-процесуальної процедури, адже в українському законодавстві все прописано й нічого більше не потрібно видумувати, зауважує Дар'я Каленюк. Єдиноправильним рішенням є відкритий суд із повним дотриманням українського законодавства, наголошує вона.

Про можливість такого ризику каже і юрист-міжнародник Геннадій Друзенко. Він зазначає, що важливо розуміти деталі цього судового процесу. Оскільки в країнах Заходу дуже скрупульозно ставляться до особистого майна, як до одного із найважливіших чинників розвитку капіталізму. І конфіскацію такого майна вважають крайнім заходом, і лише в тому випадку, коли на 100 відсотків доведено, що це майно набуте злочинним шляхом.

Геннадій Друзенко

«Навіть якщо з точки зору українського законодавства все дотримано, це не означає, що це рішення відповідає міжнародним стандартам, насамперед європейським, де у нас є жорсткі зобов’язання. Конфісковані гроші доведеться повертати. Їх доведеться повертати з відсотками. І не важко уявити, яка ганьба буде для України», – каже Геннадій Друзенко.

Генеральний прокурор не боїться апеляційних позовів чи звернень до міжнародних судів від тих компаній та осіб, чиї кошти конфісковано. Більше того, Юрій Луценко сказав однозначно, що в цій справі є рішення суду. До того ж, за словами головного прокурора країни, на оскарження в компаній був місяць, однак вони цього не зробили.

Питання про повернення конфіскованих коштів у бюджет обговорюється з 2014 року. Антикорупційні активісти раніше заявили, що за 2015-2016 роки до державного бюджету вдалося повернути один відсоток від запланованої суми активів, привласнених корупційними методами.

Янукович утік із України в лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів у центрі Києва.

Колишній президент є фігурантом кількох кримінальних справ, зокрема, щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013 року до лютого 2014 року й за масові вбивства активістів Майдану, а також за фактом захоплення державної влади 2010 року.