Крим, Сирія і «Томагавки»

Спеціально для Крим.Реалії

Після застосування хімічної зброї в Сирії проти мирного населення, у якому підозрюють урядові сили Башара Асада, США завдали ракетного удару по авіабазі сирійських ВПС у провінції Хомс. Для Росії, яка відчайдушно захищає режим Асада в надії виторгувати з його допомогою для себе Крим, стало ясно, що «великої угоди» на умовах Кремля не буде. Тому або Путін погодиться здати Асада одразу, або йому доведеться це зробити через деякий час після жорсткої конфронтації зі США та їхніми союзниками в Сирії.

Ні для кого не секрет, що російське втручання в сирійський конфлікт на боці Асада ‒ це не тільки спроба Кремля повернутись у «велику гру» на Близькому Сході, але й можливість домогтися від Заходу визнання російського статусу Криму. Про це, зокрема, днями повідомив йорданський король Абдалла ІІ, зазначивши, що росіяни грають на трьох рівнях ‒ у Криму, Сирії й Україні. «Для росіян, я думаю, найбільш важливий Крим. Якщо ви (США ‒ КР) досягнете порозуміння щодо Криму, думаю, ви побачите гнучкість щодо Сирії. І Україна тоді стане менш проблематичною», ‒ сказав король в інтерв'ю американському виданню Washington Post.

Можливо, що використання хімічної зброї з боку Асада й Росії, яка стоїть за ним, покликане було перевірити ступінь рішучості нового американського президента Дональда Трампа в умовах, коли Кремль відкрито «грає м'язами». Якби Трамп не наважився на швидку відповідь в очікуванні доказів причетності режиму Асада до цієї атаки, Москва могла б святкувати перемогу й вести торг із американцями, розігруючи кримську карту в обмін на свою участь у коаліції проти ІДІЛ.

Однак у Білому домі вирішили зіграти ва-банк і після цілком очікуваної блокади з боку Росії антиасадівської резолюції Ради Безпеки ООН у ніч на 7 квітня завдали ракетного удару по сирійській авіабазі Аш-Шайрат у провінції Хомс. Це стало серйозним ударом по іміджу Росії на світовій арені, в чому змушені були зізнатися навіть російські аналітики.

«А те, що відбулося на сирійському аеродромі, ‒ це щиглик по носі, причому не сирійському, а нашому! Вважаю, що необхідно було задіяти С-300 і С-400 для захисту військових об'єктів, тому що іміджеві втрати для Росії більші й серйозніші за реальні», ‒ коментує ситуацію російський політолог і експерт із питань Близького Сходу В'ячеслав Матузов.

«Акт відплати» США підтримали не тільки європейські союзники Вашингтона, але також і Саудівська Аравія й Туреччина. «Удар є адекватною відповіддю на злочини режиму Асада. Це важливо з точки зору того, щоб його атаки на мирних жителів не залишилися без відповіді», ‒ цитує представника турецького президента Ібрагіма Калина телеканал NTV.

Канцлер ФРН і президент Франції у спільній заяві поклали всю провину за те, що відбувається в Сирії, на нинішнього президента країни. «Асад повністю несе відповідальність за такий розвиток подій. Неодноразове використання ним хімічної зброї та злочини проти свого народу вимагали покарання», ‒ йдеться у спільній заяві Ангели Меркель і Франсуа Олланда.

Про те, що в Росії не очікували такого повороту подій, свідчить явна розгубленість головних спікерів. Представник російського МЗС Марія Захарова насилу змогла прочитати заяву, що засуджує дії США в Сирії.

Голова російського МЗС Сергій Лавров також поскаржився на те, що американці провели ракетний обстріл без належної перевірки фактів, пославшись лише на фотографії загиблих дітей.

Позицію Володимира Путіна після проведеного ним екстреного засідання російського Радбезу озвучив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. «Дії Вашингтона ще раз були кваліфіковані як акт агресії, що суперечить міжнародному праву», ‒ процитував Пєсков слова Путіна, додавши, що очільник Росії вважає, що такі кроки американської адміністрації ведуть до погіршення російсько-американських відносин.

Коли турецькі ППО збили російський Су-24 восени 2015 року, російський президент особисто вибухнув гнівною тирадою, назвавши дії Туреччини «пособництвом тероризму» й «ударом в спину».

Відносно Вашингтона російський лідер такої риторики собі дозволити не може, тому змушений зберігати мовчання. Замість нього на авансцену випустили прем'єр-міністра Дмитра Медведєва, який написав розлогий пост у Фейсбуці, суть якого можна звести до того, що Дональд Трамп обдурив передвиборчі очікування росіян і поставив російсько-американські відносини на межу «бойових дій».

Російські аналітики, вторячи прем'єру, висловлюють ідеї щодо подальшого загострення взаємин між Вашингтоном і Москвою. Так, директор Центру вивчення Близького Сходу й Центральної Азії Семен Багдасаров прогнозує початок війни на Близькому Сході для витіснення Росії. «Це початок великої війни. США почали повалення президента Башара Асада. Причому це не обов'язково тотальна війна, а така війна на витіснення, в результаті якої Росію постараються витіснити з Сирії. Одразу це не закінчиться, це буде довге розчленовування країни на сфери впливу», ‒ підкреслює він.

Однак у цілому Москва поки не знайшла, що відповісти Вашингтону, окрім закриття «гарячої лінії» зв'язку між оборонними відомствами, якою велася координація дій у Сирії. І швидше за все, що до візиту голови американського Держдепартаменту Рекса Тіллерсона до Москви, який запланований на 11-12 квітня, ніяких серйозних рухів у Кремлі не буде. При цьому держсекретар США планує привести до Кремля консолідований із союзниками з G7 варіант пропозицій для Росії. Підготовкою узгодженої позиції займається голова британського МЗС Борис Джонсон, який заради цього скасував візит до Росії, запланований на 10 квітня.

Росія отримала в Сирії другий відчутний удар після збитого турецькими силами російського Су-24. Тоді жорстка реакція Росії вилилась у скасування чартерів для росіян до Туреччини й запровадження санкцій проти турецьких помідорів. Чим можуть відповісти в Кремлі на дії США проти підтримуваного Росією уряду сирійського диктатора Башара Асада? Забороною для росіян відвідувати свої вілли в Майамі чи санкціями проти iPhone? Але як же в такому разі російський прем'єр-міністр писатиме пости в Фейсбуці?

А якщо серйозно, то Трамп використав авіаудар по сирійсько-російській військовій базі в якості потужного політичного ходу, яким він продемонстрував усьому світові, що США були й залишаються єдиною наддержавою. І угоди ‒ великі чи маленькі ‒ вони будуть укладати за власним бажанням і на своїх умовах. До речі, «томагавки» знищували сирійський аеродром якраз у той час, коли голова КНР Сі Цзиньпін перебував із офіційним візитом у США. І це теж політичний хід, яким Трамп сигналізує, що йому набагато цікавіше домовлятися з Пекіном, ніж із Москвою. І голова Китаю оцінив зусилля Трампа гідно, повідомивши про бажання розвивати двосторонні зв'язки на різних рівнях. «Китайсько-американська співпраця є єдино правильним вибором, наші дві країни можуть стати хорошими партнерами», ‒ цитує слова Сі Цзиньпіна МЗС КНР за підсумками зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.

Тріумфальне повернення США на Близький Схід на тлі позитивної динаміки в американо-китайських відносинах зводить до нуля шанси обміну Криму на врегулювання ситуації в Сирії, про яке ще недавно міркували в Росії. У нинішніх реаліях Вашингтон погодиться примиритися з Москвою тільки на умовах повної й беззастережної капітуляції Башара Асада й виходу російських військ із Сирії. Але це означатиме повну поразку Кремля в сирійській кампанії і слабкість самого Путіна. Але хіба Росією може правити слабкий президент?..

Євгенія Горюнова, кримський політолог

Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції