Керченський метал Ахметова: «віджали» чи продали?

Процес «націоналізації», який проводить у Криму підконтрольна Росії влада, дійшов до активів українського бізнесмена Ріната Ахметова. З початку тижня на двох найбільших заводах Керчі ‒ металургійному та стрілочному ‒ працює тимчасова адміністрація. Як пояснюють кримські чиновники, завод, який упродовж останніх трьох років продовжував контролюватись українськими власниками, переходить у державну власність. У той же час є підстави вважати, що меткомплекс не «віджали», а зміна його власників могла стати результатом домовленості.

Перші зміни на заводах відбулись у понеділок 6 березня. Коли співробітники підприємств прийшли на роботу, то зіткнулися на прохідній з невідомими людьми, які замінили тут охорону. Люди розповідають: їм сказали, що на заводах ‒ реформа, й декого, згідно зі списками, пропускати не можна. Це спровокувало ажіотаж серед робітників. Як пише міське видання Керчь.ФМ, на електронну пошту редакції й мобільний телефон почали надходити повідомлення, які можна охарактеризувати як «нас відтіснили».

«Націоналізовано» за рішенням Радміну»

«Нам сказали, що минулого тижня в п'ятницю (3 березня ‒ КР) на завод приїжджали з Мінпрому Криму. Передбачалося, що до кінця березня будуть реформи. До цього з Москви надходили кілька пропозицій директору заводу, зокрема щодо переуступки та примусового викупу. Але все сталося набагато швидше. У суботу вранці (4 березня ‒ КР) нова охорона зайшла через прохідну, емалі опечатали, повісили списки тих, кому з керівництва обмежений доступ на територію», ‒ розповіли Керчь.ФМ співробітники металургійного комплексу, які чергували 4 березня.

У понеділок 6 березня до Керчі прибув заступник міністра промислової політики підконтрольного Росії уряду Криму Борис Кабаков, який оголосив, що обидва заводи «націоналізовані» за рішенням Радміну. «Розпорядженням Ради міністрів Криму від 3 березня ухвалене рішення про примусовий викуп майна двох підприємств. На виконання цього рішення Міністерством промислової політики Криму на обидва підприємства призначена тимчасова адміністрація в частині майна, його інвентаризації, оцінки для подальшого викупу», ‒ повідомив він місцевим ЗМІ.

Розпорядження «про примусовий викуп» Кабаков не надав. Немає його й на сайті підконтрольного Росії кримського уряду через чотири дні після оголошених «реформ». Тобто питання, на якій підставі там уже майже тиждень діє тимчасова адміністрація, як і раніше, залишається відкритим.

Обіцянки чиновників

За словами Бориса Кабакова, після того, як на заводах завершать інвентаризацію майна, вони будуть об'єднані в одне державне підприємство ‒ «Керченський металургійний завод».

Судячи з того, що в базі російської податкової служби такої юридичної особи немає, процедура реєстрації нового заводу ще не завершена. Тим часом сюди вже активно кличуть на роботу співробітників обох заводів меткомплекса, обіцяючи, що ніхто з них не постраждає.

Голова підконтрольної Росії адміністрації Керчі Володимир Подліпенцев теж обіцяє заводу світле майбутнє, запевняючи, що звільнень і скорочень тут не буде, а підприємство «стане повноцінним російським». «Це вселяє величезну надію на те, що тепер не буде ніяких затримок зарплат, простоїв. Ми сподіваємося, що співробітники підприємства будуть забезпечені замовленнями на тривалий час, що підприємство динамічно розвиватиметься», ‒ говорить він.

Володимир Подліпенцев

У російських ЗМІ з'явилась інформація, що Керченському металургійному заводу, що сьогодні виробляє сталевий емальований посуд і стрілочні переводи для залізничної колії, після його «націоналізації» будуть надані федеральні держзамовлення, зокрема від Міноборони Росії й компанії «Російські залізниці» .

Сумнівна емаль

Процеси зі зміни влади на керченських заводах відбувалися при відсутності їхніх законних керівників і орендарів. Як уже писали Крим.Реалії, після російської анексії Криму потужності заводів здали в оренду «Краснодарському металургійному комплексу» (Росія). Цікаво, що через кілька днів після подій тут на ситуацію не відреагували ні структури українського бізнесмена Ріната Ахметова, які володіють Керченським меткомплексом, ні його орендарі.

Крим.Реалії зв'язалися з гендиректором Краснодарського меткомплекса Павлом Осіюком, щоб почути його позицію, однак він відмовився спілкуватися, пославшись на зайнятість.

Телефони адміністрації Керченського стрілочного заводу в Києві не обслуговуються, а Керченського меткомплексу в Кривому Розі не відповідають. Мовчать і в групі компаній СКМ, що належить Ахметову. Хоча одночасно з «націоналізацією» активів бізнесмена в Керчі тимчасові адміністрації з'явились і на його заводах, розташованих у невизнаній «ЛНР». Останній факт викликав негайну реакцію з боку власників. На сайті СКМ з'явилася заява, в якій дії представників «ЛНР» названі «неприйнятними». «Ми вважаємо приватну власність суверенною, а вимогу про перереєстрацію своїх підприємств і сплату податків самопроголошеним ДНР і ЛНР ‒ неприйнятною», ‒ йдеться в заяві групи компаній.

Необхідно зазначити, що в ситуації навколо Керченського меткомплекса не всі думки сходяться винятково на варіанті його «віджиму». Після російської анексії Криму, коли на півострів припинили постачання сировини з материкової України, собівартість виробництва зросла, оскільки матеріали доводиться завозити із сусідньої Росії, а на заводі почалися складні часи. Проте 2015 року меткомплекс не увійшов до переліку об'єктів «націоналізації». А тепер раптом знадобився підконтрольній Росії владі.

Крим.Реалії поспілкувалися зі співробітниками меткомплекса, які розповіли, що останнім часом у заводів були серйозні проблеми із замовленнями, почалися затримки зарплат. Зважаючи на це, вони не виключають, що власники меткомплекса могли його продати, або домовитися з підконтрольною Росії кримською владою про його майбутню долю.

Продукція Керченського металургійного комплексу, архівне фото

«Виробництво емальпосуду в Керчі до 2014 року працювало на українських матеріалах ‒ фриттах із Новомосковська Дніпропетровської області й металі маріупольської «Азовсталі», фарбах із Вишневого Київської області. Зараз емаль працює в одну зміну за хитрим графіком із обов'язковою роботою у вихідні, щоб електроенергію брати дешевше. Там залишилося 700 працівників, на стрілочному заводі ‒ 200. Всі вони ‒ люди передпенсійного й пенсійного віку. Для Ахметова ці заводи останнім часом були, як валіза без ручки. Які оборонзамовлення вони можуть виконувати в їхньому нинішньому стані, незрозуміло», ‒ наголосили наші співрозмовники на умовах анонімності.

Ми спробували з'ясувати ситуацію в групі компаній СКМ, але поки готувався матеріал, за жодним із телефонів, зазначених на сайті компанії, нам не відповіли.