Світові ЗМІ: Мета Путіна – створення керованої України

Британський часопис The Independent зачіпає питання плану мирного врегулювання в Україні, поданого президентові США. Американський тижневик Newsweek пише про відчуття війни в повсякденному житті України. Британське періодичне видання The Times вміщує рецензію на нову стрічку, сюжет якої торкається Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Британська газета The Independent вміщує статтю «Росія відкидає «абсурдний» мирний план для України, який висунули близькі до Трампа люди». Часопис зазначає, що речник Володимира Путіна заявив, що взагалі не чув жодних пропозицій, підтриманих українським опозиційним політиком, аж поки не побачив все це в пресі. Видання додає, що, поміж іншого, у тому плані висувається пропозиція проведення референдуму про можливість оренди Криму Росією на 50 або 100 років. На це Кремль знов відповів, що не повертатиме Україні Крим, який Росія анексувала 2014 року. Речник Путіна додав, що все це є «абсурдом».

«Тут нема про що говорити. Як може Росія орендувати сама в себе частину «своєї» території?», – заявив Дмитро Пєсков, речник президента Росії.

Британський часопис нагадує, що пропозиції щодо плану мирного врегулювання ситуації в Україні було висунуто українським парламентарем Андрієм Артеменком і надіслано особистому адвокатові президента США Трампа Майклові Коену та Феліксові Сатеру, народженому в Росії агентові з нерухомості, який колись був радником корпорації Трампа.

The Independent пише далі, що проросійському, на думку газети, опозиційному об’єднанню Андрія Артеменка допомагав колишній голова виборчого штабу Трампа – Пол Манафорт. Пропозиції Артеменка вийшли на поверхню, власне, у час, коли набрало сили нове перемир’я у зоні конфлікту на сході України. Видання підкреслює, що мирний план, вироблений у Мінську 2015 року, неодноразово порушувався на сході України. Росія, у свою чергу, постійно заперечує надсилання свого війська та озброєнь на підтримку проросійських бойовиків, так само відкидаючи те, що саме російською ракетою було збито пасажирський літак «Малайзійських авіаліній» над сходом України. Проте Путін аж ніяк не приховує політичної підтримки проросійських бойовиків.

Насамкінець британське видання наводить слова дослідників базованого у Вашингтоні Інститут з вивчення війни (Institute for the Study of War).

«Останнє маневрування Росії на українських теренах становить ризик для американських інтересів. Путін і надалі створює умови для просування його політичної цілі створення керованої, проросійської та антизахідної України, випробовуючи можливу реакцію Заходу на російську агресію у Східній Європі», – йдеться у дослідженні вашингтонського інституту.

«Уявіть-но собі! Трампівський клоунський план, вироблений Сатером і Коеном, за яким Росія б «орендувала» Крим! Як це образливо для США!»

Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek друкує статтю «Чи саме так починається третя світова війна?». Автор статті Нолан Пітерсон пише про свій останній візит до Києва й, зокрема, про те, що Хрещатик, як він зазначає, просто увішаний українськими синьо-жовтими прапорами. За словами Пітерсона, Україна є єдиною країною за межами США, де він бачив таке масове вивішування національних кольорів. Автор також зауважує, що у Києві видно багато червоно-чорних прапорів українських повстанців, які вели боротьбу з нацистами й Червоною армією під час Другої світової війни. УПА, за словами Пітерсона, є згадкою про трагічну історію України. Це військо, яке опинилося між арміями Гітлера та Сталіна, вело боротьбу на вбивчих полях бою, найкривавішої з усіх війн людства.

Американське видання пише, що сьогодні Україна залишається на передовій тих самих ліній фронту Другої світової.

«Ніщо не змінилося з часу укладення мирної угоди у лютому 2015 року. Більш ніж 10 тисяч людей загинуло і 2 мільйони осіб залишили свої домівки. Україна також має 20 мільярдів доларів збитків від конфлікту. Але й нічого не втрачено, як і нічого не здобуто. Війна не погіршується, а мрія українців про краще життя, вільне від пригноблення та корупції, також ще живе. І це вже і є перемогою українців!», – зазначає автор статті Нолан Пітерсон.

Війна в Україні, за словами Пітерсона, стала дещо невидимою, таким собі тлом для повсякденного життя. Але, водночас, війна постійно присутня, навіть у дещо завуальованій формі. На думку автора, це здається неймовірним, проте це правда. Війна й далі точиться в Україні, за кілька годин їзди на схід від Києва – танки, артилерія, ракетні постріли, снайпери, війна в окопах. І все це в Європі 2017 року. Нолан Пітерсон підсумовує, що єдиним способом запобігти новій світовій війні – вірити, що ми можемо це зробити.

«Зловісна й чудова стаття, яка підкреслює крихкість миру в наш час»

Поважний британський часопис The Times друкує рецензію на нову стрічку «Гіркі жнива». Кінокритик цього одного з найстаріших періодичних видань Великої Британії Кевін Магер вказує, що цей фільм постає доволі амбітним проектом, який, втім, трохи не досягає своєї мети. Стрічка «Гіркі жнива» є історичним та епохальним фільмом про спричинений і спланований радянською владою Голодомор в Україні 1932-1933 років. Британський часопис нагадує, що, за даними істориків, внаслідок цієї трагедії загинуло від 2 до 7 мільйонів українців. Кінокритик Магер пише, що сценарій фільму «Гіркі жнива» написав канадець українського походження Річард Бачинський Гувер. У фільмі знявся актор Макс Айронс у ролі Юрія, молодого митця, який на деякий час уникає Голодомору, навчаючись у Києві. Юрія кидають за ґрати, але він тікає з ув’язнення, повертаючись до своєї коханої на ім’я Наталка, яку грає акторка Саманта Баркс.

Ще одним помітним актором фільму, на думку кінокритика британської газети, є Теренс Стемп, який знявся в ролі шляхетного козака й діда Юрія. Ще однією гарною роллю цього фільму, вважає Кевін Магер, є персонаж актора Тамера Гассана, який знявся в ролі радянського інформатора та ґвалтівника. Втім, загалом кінокритик часопису The Times, попри всі чесноти фільму, зокрема чітко визначені наміри, вважає, що стрічка «Гіркі жнива» не дуже вийшла аж такою гарною кінороботою.

«Гіркі жнива». Рецензія на фільм»