«Охоронці» кримського газу: чому стріляють над Чорним морем

У Міноборони України повідомили про обстріл свого літака Ан-26 у районі Одеського газового родовища на шельфі Чорного моря. Йдеться про територію, на якій працюють бурові вишки «Чорноморнафтогазу». Після російської анексії Криму вони були захоплені «зеленими чоловічками» і сьогодні використовуються в інтересах Росії. Історія з літаком українського оборонного відомства ‒ не перший приклад агресії з боку російських силовиків на цій ділянці Чорного моря.

Інцидент з Ан-26 стався 1 лютого. У Міноборони стверджують, що транспортний літак здійснював тренувальний політ у морській економічній зоні України й був обстріляний зі стрілецької зброї в районі Одеського газового родовища. Ніхто з членів екіпажу не постраждав, йдеться в повідомленні відомства.

Агресивні вишки

Як доказ вчиненої атаки міністр оборони України Степан Полторак наводить фотографії літака з пробитим корпусом.

Пробитий корпус українського літака Ан-26 після польоту над Чорним морем

Військова прокуратура України відкрила за цим фактом кримінальне провадження і збирається передати вилучену кулю в Міжнародний кримінальний суд в Гаазі.

У Міноборони Росії факт обстрілу заперечують. Через підконтрольні ЗМІ представник відомства Ігор Конашенков розповів, що Ан-26 в середу зробив два небезпечних обльоти бурових вишок. І оголосив свій протест українському аташе.

Треба зазначити, що ці вишки не вперше стають причиною агресивної поведінки російських силовиків у Чорному морі. Після анексії Криму вони взяли під свій контроль родовища газу, які, згідно з міжнародним законодавством, належать ДАТ «Чорноморнафтогаз» ‒ компанії НАК «Нафтогаз України».

Однак російська сторона вважає ці вишки своїми і ретельно охороняє їх силами своїх силовиків і спецслужб. Останні виявляють агресію відносно до будь-яких спроб наблизитися. Кілька місяців тому українським прикордонникам, які збирали інформацію про незаконну діяльність на шельфі Чорного моря поблизу Криму, вдалося зафіксувати, що бурову установку «Таврида» на Одеському родовищі охороняють два бойових кораблі Чорноморського флоту Росії ‒ СКР «Сметливий» і «Приазов'я». Тоді прикордонники вперше зіткнулися з агресією з їхнього боку.

На цей раз екіпажу літака Ан-26 вдалося добути свіжу інформацію ‒ зафіксувати на родовищі роботу російської радіолокаційної станції в активному режимі. «Це зазвичай використовується для наведення ракет систем протиповітряної оборони», ‒ стверджує міністр оборони України.

Тобто охороняються бурові вишки біля берегів Криму і з моря, і з повітря.

Російські видобувачі

Таким чином, українські родовища газу і вишки вже третій рік поспіль використовуються в інтересах Росії. Розвідувально-бурові роботи, які проводяться тут, порушують норми Конвенції ООН з морського права і закон «Про виняткову (морську) економічну зону України», зазначають у Держприкордонслужбі України.

Підтвердження незаконного використання цих вишок можна знайти і на сайті кримського «Чорноморнафтогазу». Підприємство, яке було «націоналізоване» в Криму в 2014 році і потрапило під західні та європейські санкції, продовжує вести діяльність в інтересах Росії.

«Минулому року видобуто 1,6 мільярда кубометрів природного газу, а також понад 53 тисячі тонн газового конденсату та нафти. У Глібовське підземне сховище закачано понад 318 мільйонів кубометрів газу. В кінці грудня минулого року підприємством забезпечене приєднання газотранспортної системи півострова до Єдиної системи газопостачання Росії», ‒ йдеться у звіті компанії.

Збитки та борги

Тим часом в українському «Чорноморнафтогазі» зростає кредиторська заборгованість через неможливість використання кримських ресурсів. «Кредиторська заборгованість становить приблизно 12,8 мільяра гривень, з яких 11 мільярдів гривень ‒ це борг перед «Нафтогазом України». Він був утворений після того, як в 2011-2012 роках «Чорноморнафтогаз» брав у «Нафтогазу» безвідсоткові кредити для розробки родовищ газу на шельфі Чорного моря, які в підсумку були захоплені Росією», ‒ повідомляла раніше українським ЗМІ голова правління «Чорноморнафтогазу» Світлана Нєжнова.

На сайті «Нафтогаз України» досі можна знайти «довоєнні» плани «Чорноморнафтогазу» з освоєння шельфу Чорного моря, розраховані аж до 2015 року. «Протягом чотирьох років компанія планує освоїти сім нових, дооблаштувати два дійсних родовища і збільшити видобуток в три рази ‒ з 1,5 мільярда кубометрів у 2011 році до 3 мільярдів кубометрів в 2015. Вже в 2014 році газом власного видобутку буде повністю забезпечений Крим, чиї річні потреби в блакитному паливі складають зараз близько 2 мільярдів кубометрів», ‒ йдеться в програмі.

Здійснити ці плани не вдалося через анексію Криму. Тепер відстояти права на свої кримські активи «Чорноморнафтогаз» спільно з НАК «Нафтогаз України» намагається в міжнародних судах. Поява українського прикордонного корабля біля бурових вишок у вересні минулого року якраз і була пов'язана з підготовкою позову в міжнародний арбітражний суд, пояснюють в «Чорноморнафтогазі».

У жовтні минулого року НАК «Нафтогаз України» і шість її дочірніх компаній ініціювали арбітражне провадження стосовно Росії, оцінивши свої збитки від захоплення кримських активів в 2,6 мільярда доларів.

Пропозицію вирішити суперечку мирним шляхом російська сторона залишила без відповіді, стверджують позивачі. «Ми надіслали повідомлення про суперечку Росії. Тобто, у нас був термін ще півроку, протягом якого ми могли вирішити суперечки мирним шляхом. Традиційно, Росія залишила їх без відповіді», ‒ повідомив в ефірі радіо Крим.Реалії директор з юридичних питань НАК «Нафтогаз України» Ярослав Тиклюк.

Є надії у представників «Чорноморнафтогазу» і на міжнародний трибунал з морського права, який планує розглянути, зокрема, і питання незаконного видобутку газу на українському шельфі Чорного моря. Початок розгляду цього питання планується вже на середину нинішнього року.

Рішення міжнародного арбітражного суду очікується до 2019 року.