Британське періодичне видання The Independent торкається питання запровадження безвізового режиму для 50 мільйонів українців і грузинів. Американський часопис The Washington Post повідомляє про оприлюднення даних ЦРУ щодо спроб Росії втрутитись у вибори у США з метою обрання Дональда Трампа президентом. Суспільно-політичний американський тижневик Newsweek закликає до посилення санкцій проти Росії як запоруки того, що Україна залишатиметься вільною.
Британський часопис The Independent друкує статтю «ЄС досягає угоди, щоб надати можливість подорожувати без віз 50 мільйонам осіб». У підзаголовку додається, що Україна і Грузія, прагнучи безвізового режиму з країнами Європейського союзу, намагаються ще більше віддалитися від Москви. Британське видання повідомляє, що Європейський союз досяг угоди, яка надаватиме право подорожувати до країн Шенгенської зони 50 мільйонам українців і грузинів. За словами офіційних чинників Євросоюзу, ця угода поклала край внутрішній суперечці поміж країн-членів ЄС, яка стримувала остаточне надання безвізового режиму громадянам України і Грузії. Втім, газета зазначає, що представники держав-членів ЄС і Європейський парламент також досягли компромісу з питання механізму призупинення схеми безвізових подорожей громадян України і Грузії у надзвичайних випадках. Видання також пояснює, що угода про запровадження безвізового режиму для громадян України і Грузії ще має бути офіційно схвалена країнами-членами Європейського союзу і Європарламентом.
The Independent також, повертаючись до моменту, пов'язаного з пунктом про процедуру можливого призупинення дії угоди про безвізовий режим, пише, що безвізовий режим між країнами ЄС та Україною і Грузією може бути призупинено у випадку, коли наплив громадян України чи Грузії до країн Європейського союзу, які б залишалися у країнах ЄС поза межами дії терміну звичайного перебування, становив би велику кількість, тобто, певну проблему. Візовий режим із Україною і Грузією може бути відновлено також за умов різкого збільшення подання громадянами України чи Грузії необґрунтованих клопотань про надання притулку в країнах Європейського союзу. До цього списку також внесені випадки браку співпраці влади України чи Грузії у справах повернення мігрантів чи громадян цих країн, які становлять загрозу безпеці Європейського союзу. Далі британський часопис наводить слова міністра внутрішніх справ Словаччини Роберта Каліняка, який зазначив, що ця угода є збалансованою й надзвичайно важливою, як з огляду на її ефективність, так і правильність у плані вимог щодо лібералізації ЄС візового режиму. Видання також пише, що, очікуючи на запровадження безвізового режиму з боку Європейського союзу, Україна і Грузія були доволі розчаровані тим, як довго тривав розгляд цього питання, беручи до уваги численні нездійснені обіцянки з боку Європейського союзу. Британська газета завершує, вказуючи, що за умов минулорічної кризи з мігрантами, які буквально поринули до деяких країн Євросоюзу, уряди країн-членів ЄС стали дедалі більш болісно очікувати реакції населення їхніх країн на рішення скасувати в'їзні візи до країн Шенгенської зони для 45 мільйонів українців і 5 мільйонів грузинів.
«Фортеця Європа врешті відкривається для українців, які цілковито заслуговують долучитися до Європи! Ласкаво просимо, Україно!»
Американське періодичне видання The Washington Post публікує матеріал «Таємне дослідження ЦРУ вказує, що Росія намагалася допомогти Трампу здобути місце в Білому домі». Столичний часопис США повідомляє, що Центральне розвідувальне управління зробило висновок у своїй таємній доповіді, що Росія втрутилась у президентські вибори у США, щоб допомогти Дональду Трампу здобути перемогу. Газета пише, що американські розвідувальні служби визначили конкретних осіб, які мають зв’язки з російським урядом. Власне, російська влада й надала сайтові WikiLeaks тисячі листів електронної пошти керівництва Демократичної партії. Ці кроки визначаються як частина широкомасштабної російської операції з метою підвищення шансів Трампа і зменшення шансів Клінтон на президентських виборах. Часопис далі зазначає, що ЦРУ поділилось результатами свого дослідження із ключовими сенаторами під час брифінгу за зачиненими дверима. Паралельно з цим Білий дім повідомив, що президент Барак Обама наказав провести повний перегляд російських хакерських нападів під час передвиборчої кампанії у США, тоді як зростає тиск із боку Конгресу, щоб збагнути, що саме зробила Москва для того, аби здійснити вплив на виборчий процес у Сполучених Штатах.
The Washington Post пише, що президент Обама прагне, аби цю доповідь було оприлюднено ще перед тим, як він залишить Білий дім 20 січня 2017 року. На додаток уже семеро сенаторів від Демократичної партії закликали Обаму розсекретити деталі втручання Кремля у виборчий процес у США. Видання нагадує, що у попередніх дослідженнях ЦРУ й інші розвідувальні служби повідомляли Білому дому й лідерам Конгресу, що вони вважають метою Москви підрив довіри до виборчої системи США. Вашингтонський часопис вказує: хоча Росія здійснювала кібернапади на американські установи, компанії й організації і раніше, саме нинішні президентські вибори у США демонструють перший випадок, коли Москва здійснила спробу втрутитися в американські вибори за посередництва кібернетичних засобів і навіть вплинути на безпосередній результат президентських виборів. На додаток, столичне видання США пише, що деякі прихильники кандидатки від Демократичної партії на президентських виборах Гілларі Клінтон побачили небажання Білого дому загострювати це питання через можливий конфлікт із Кремлем, що демонструє подальші докази зайвої супер-обережності Вашингтона, коли йдеться про протистояння своїм опонентам. Насамкінець часопис наводить слова конгресмена-демократа від штату Каліфорнія Адама Шиффа, члена конгресового комітету з питань розвідки, який зазначив, що адміністрація президента США мала всі інструменти для того, щоб надати рішучу відповідь Москві на хакерські напади. Адміністрація президента США, за словами Шиффа, також мала всі важелі, щоб накласти подальші санкції на Росію. Але адміністрація вирішила цього не робити. У цьому, на думку конгресмена, й полягає головна проблема.
«Якщо це все правда, чому тоді Обама нічого не зробив, щоб покарати Росію й захистити американські політичні установи?»
Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek вміщує статтю «Щоб зробити Україну вільною, треба посилити санкції проти Володимира Путіна». У матеріалі зазначається, що більш ніж два роки тому Європейський союз і Сполучені Штати наклали санкції проти Росії за її агресію проти України. Американський тижневик ставить запитання, наскільки ефективними були ті санкції. У зв’язку із цим наводяться слова помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд, яка сказала, що санкції мали на меті змусити Москву припинити насильство в Україні й повністю виконати положення Мінських угод. Саме з огляду на це тижневик робить висновок, що санкції ні до чого не призвели. Бо ж, як пише видання, ситуація на сході України така, що хоча й за умов низької інтенсивності, але в кожному разі й досі йдеться про збройний конфлікт. І в жодному випадку не йдеться про будь-яке перемир’я. Але разом із тим існують і інші, сказати б, проміжні цілі санкцій. Наприклад, у плані стримування російської агресії деінде. У цьому плані, на думку видання, ці «ліки», до певної міри, спрацьовують. Загалом американський тижневик пише про три цілі санкцій проти Росії: змусити Кремль змінити свій курс стосовно України, збільшити витрати Росії за її дії в Україні і продемонструвати спільний підхід країн Заходу щодо агресивних кроків Росії.
Newsweek пише, що третя ціль санкцій проти Росії, звісно, спрацювала. Координація запровадження санкцій проти Москви всіма 28 країнами-членами ЄС і Сполученими Штатами постала сигналом із чітким посланням президентові Росії Володимиру Путіну, що Захід має спільну позицію проти російського вторгнення на терени суверенної держави. Але наступним запитанням постає, чи санкції таки вплинули на російську закордонну політику? Цілком імовірно, як пише видання, санкції в поєднанні з російськими військовими жертвами в Україні обмежили плани Путіна у плані використання військової сили в Україні. Але війна й далі триває. Упродовж останніх двох років, і від часу підписання перших Мінських угод, Москва «відтяла» в України ще додаткові 500 квадратних кілометрів території, шматок за шматком. Санкції аж ніяк не стали на заваді подібному «відкушуванню» росіянами української території. Іншим питанням постає, чи санкції дошкуляли російській економіці? Тижневик на це відповідає, що західні економічні санкції мали певний ефект, який, утім, завдав менше шкоди економіці Росії, аніж, скажімо, падіння цін на нафту. Але все це, зрештою, помітним чином не зменшило підтримки Путіна в самій Росії, ані підтримки його агресивної політики з боку росіян. Американський тижневик підсумовує: коли метою західних санкцій є зміна російської політики щодо України, і якщо санкції й надалі залишатимуться в силі, США і Європейський союз мусять не лише поновити пакет санкцій, а й посилити його. Лише серйозніший режим жорстких санкцій, продемонстрований у випадку з Іраном, може змусити Росію переосмислити свої кроки в Україні. На додаток, на думку тижневика, радше ніж щоразу переглядати пакет санкцій кожні півроку, санкції мусять залишатися у силі безтерміново, аж доки їх просто не скасують одностайним рішенням усіх держав-членів ЄС. Натомість, якщо санкції залишатимуться на тому самому рівні або їх ще й послаблять чи взагалі скасують, усе це продемонструє повну безпорадність Заходу за умов серйозної кризи.
«Щоб зробити Україну вільною, треба посилити санкції проти Володимира Путіна»