У світовій пресі є публікації про нове загострення відносин України та Росії через плановані на початку грудня ракетні випробування Києвом поблизу Криму. Є статті про першу річницю повної газової незалежності України від Росії, адже вже рік Київ зовсім не купує російського газу. І провідний американський аналітичний часопис пише про кроки, до яких хоче вдатися Україна, аби мати тісні й плідні відносини з майбутньою адміністрацією Дональда Трампа.
Британська газета Express пише, що Росія та Україна постали на межі війни на тлі погроз Кремля на адресу України через плановані ракетні навчання в акваторії Чорного моря.
Україна хоче провести навчання над Чорним морем поблизу Криму, який Росія незаконно анексувала в 2014 році, зазначає газета, додаючи, що ані Україна, ані Захід не визнають російського контролю над півостровом.
Протистояння щодо Криму ще більше посилилось після оголошення минулого тижня, що Київ планує провести ракетні навчання неподалік від Криму першого і другого грудня.
У відповідь на це, пише газета, голова комітету із закордонних справ верхньої палати російського парламенту Костянтин Косачов попередив, що Москва може вдатися до військових дій у відповідь: «Звичайно, це буде найбільш страхітливий та небажаний сценарій подій, який всі ми маємо відвернути за будь-яку ціну».
Інший російський парламентар, якого цитує британська газета, Сергій Железняк закликав ЄС та НАТО втрутитись в ситуацію, назвавши поведінку України «безвідповідальною та неадекватною», а її дії такими, що «викликають глибоку стурбованість».
Express цитує секретаря РНБО України Олександра Турчинова, який заперечив твердження Москви, що своїми навчаннями Київ порушує міжнародні угоди.
«Україна проводить ракетні випробування в рамках своїх міжнародних зобов’язань та угод. Ось чому ми просимо Росію не перешкоджати ракетним випробуванням своєю істерією та провокаціями», – цитує Турчинова британське видання.
«Українське свято: рік без російського газу» – це заголовок статті в журналі Forbes. Видання пише, що державна компанія «Нафтогаз України» святкує рік незалежності від поставок російського газу, що «є немало, враховуючи проблематичну історію відносин України з Росією».
У відкритому листі, опублікованому на своєму сайті, «Нафтогаз» називає першу річницю «важливим досягненням незалежної України, оскільки усього лише три роки тому газ був ключовим символом політичної та економічної залежності України від свого північного сусіда».
«Ця залежність, яка трималася на маніпуляціях з обсягами поставок та ціною російського газу, змушувала Україну йти на політичні та економічні поступки», – цитує Forbes лист «Нафтогазу».
Видання зауважує, що «Нафтогаз» дякує за допомогу західним партнерам, міжнародним фінансовим установам, а також скоординованим діям президента, уряду та парламенту України для досягнення важливого результату: «Покладено край спробам російського керівництва використовувати газ для політичного тиску на Україну».
«Нафтогаз» також підкреслив, що газовій залежності від Росії покладено край, а нині і сама компанія та інші українські імпортери мають доступ до альтернативних джерел і можуть обирати серед десятків постачальників.
Однак, як зауважує видання, Україна залишається важливим шляхом для російського газового експорту до ЄС і приблизно 40 відсотків усього російського газу до Європи йде через Україну.
Як пише Forbes, «Нафтогаз» зауважує, що газова незалежність від Росії допомогла і самій компанії стати прибутковою. Лише за два роки компанія з однієї з найбільш неприбуткових у Східній Європі перетворилась на найбільшого донора українського бюджету.
Американське видання Foreign Affairs друкує «Листа з Києва» під назвою «Україна готується до Трампа».
Київ сподівається налагодити відносини з майбутньою адміністрацією Дональда Трампа і впевнитись, що Україна й надалі матиме підтримку, яка була за адміністрації Барака Обами.
Але також Україна, веде далі часопис, стурбована тим, як вона впишеться в зовнішню політику Трампа, яка визріває.
Президент Петро Порошенко, згідно з повідомленнями, планує візит до Вашингтона у лютому – за кілька тижнів до того, як Вашингтон вирішуватиме, чи продовжувати санкції проти Росії.
«Офіційні представники в Києві сподіваються, що бізнес-минуле і Трампа, і Порошенка допоможе їм збудувати сильні особисті стосунки, попри той факт, що Трамп, як казали, проігнорував українського президента під час Генеральної асамблеї ООН у вересні», – читаємо в публікації.
Протягом двох з половиною років адміністрація Порошенка лобіювала двосторонню угоду про безпеку зі США на кшталт тієї, що її має Вашингтон з Японією та Південною Кореєю. Оскільки Україна не є членом НАТО, то Порошенко теж рекламував ідею надання Україні статусу союзника – не члена НАТО, який би дозволив тіснішу співпрацю зі США, пише видання.
Також, читаємо в Foreign Affairs, Київ має надію й надалі тісно працювати з віце-президентом США – на зміну Джо Байдену прийде Майк Пенс, який займав тверду позицію щодо Росії під час виборчої кампанії.
«Якщо Пенс триматиметься такої ж лінії після вступу на посаду, Україна отримала б велику вигоду від продовження тісних зв’язків з офісом віце-президента. Українські представники сподіваються, що зможуть створити щось на зразок комісії Кучма-Ґор», – пише видання, нагадуючи про існування такої комісії в часи президенства Леоніда Кучми та віце-президенства Альберта Ґора, яка була створена в 1996 році для поглиблення співпраці в царині зовнішньої політики та економіки між Україною та США.