Спеціально для Крим.Реалії
Кремль за участю «влади» Криму розіграв чергову політичну виставу. Під виглядом прокачування газу з території анексованого півострова вони намагаються нав'язати Києву сумнівний контракт на відповідні поставки дніпровської води, електрики, продуктів і промислових товарів. Кримське начальство явно нервує, боячись, що нинішня зима в республіці буде важчою за попередню. Паралельно з цим Москва під виглядом сумнівної економічної кооперації намагається почати процес повзучої легалізації захопленої території.
Президент Володимир Путін на зустрічі з «головою» республіки Сергієм Аксьоновим розпорядився подати газ з анексованого Криму на вільну українську територію ‒ до Генічеська. «Прем'єр» Аксьонов, переминаючись з ноги на ногу, вимовив заздалегідь завчений текст про нібито звернення жителів українського міста. «Люди просять дозволу на постачання природного газу з території Криму в це місто і в цей район. Там ситуація близька до гуманітарної катастрофи, повторюється ситуація минулого року, коли теж люди у розпал зими залишилися без тепла, без газу», ‒ сказав Аксьонов.
Володимир Путін, перебивши кримського «прем'єра», уточнив, що минулого року Генічеськ також потребував поставок палива. Аксьонов сказав, що тоді газ йшов на Херсонщину, але українська сторона нібито заборгувала 18 мільйонів рублів; і тому він просив у російського президента «дозвіл» відновити подачу газу. У відповідь кремлівський ватажок оголосив, що згоден. Хоча у керівництві Генічеського району не підтвердили факт перекачування «блакитного палива» з анексованої території. Пізніше стало відомо, що автором листа з «проханням» про постачання газу міг бути місцевий проросійський діяч ‒ Едуард Коваленко. За словами голови Генічеська Олександра Тулупова, цим фактом вже займаються українські силовики.
Чому саме зараз на тлі історії з севастопольськими «диверсантами» Путін та його підлеглі розкручують історію з поставками газу?
В цілому ситуація виглядала як дешева картинка для російського телебачення. Москва в односторонньому порядку намагається підсунути жителям Херсонщини український газ, видобутий на анексованій території. Чому саме зараз на тлі історії з севастопольськими «диверсантами» Путін та його підлеглі розкручують історію з поставками газу? Насправді, скринька відкривається просто. Історія з «диверсантами» ‒ окремий сюжет, орієнтований більше на європейських прихильників Путіна, яким необхідні додаткові аргументи про «неконструктивну позицію» української влади. Мовляв Київ намагається вирішити питання не дипломатичними методами, а прихованою агресією проти кримчан, які зробили вибір на фейковому «референдумі». При цьому російським силовикам потрібно було реабілітуватися за гучний серпневий провал з «українською ДРГ», яка нібито штурмувала кримський перешийок під прикриттям бронетехніки.
Заяви з приводу газу для Генічеська мають двох адресатів ‒ офіційний Київ і політичну команду республіканця Дональда Трампа, обраного президентом США. Москва намагається бігти попереду паровоза, промацуючи можливості легалізації захопленої території, зокема і за допомогою сумнівної економічної кооперації. Кремлівська верхівка, розкручуючи історію з нібито проросійським кандидатом в президенти Америки, сама повірила у власну пропаганду. Через дике непорозуміння вони вирішили, що Трамп «обіцяв» визнати Крим російським. Про це йому поспішили нагадати колишній «прокурор» півострова Наталія Поклонська і навіть спікер Держдуми В'ячеслав Володін. Вони впевнені, що нова адміністрація у Вашингтоні має намір піти їм назустріч, і поспішно оголюють свої найслабші місця. І Крим тут фігурує на першому місці. При цьому вони намагаються зобразити якийсь конструктив. Мовляв, Росія навіть з території Криму має намір допомагати українцям, які страждають від зимових холодів.
Путін і його команда діють так, ніби вони найрозумніші, а всі довкола ‒ ідіоти, готові повірити в будь-який «хитрий план»
Посил, орієнтований на Київ, випливає з попереднього. Незважаючи на «гібридну війну» на Донбасі, постійні утиски прав громадян України на півострові та пошуки «диверсантів», влада Росії впевнена, що може обдурити український уряд. Практика останніх двох років показує, що Путін і його команда діють так, ніби вони найрозумніші, а всі довкола ‒ ідіоти, готові повірити в будь-який «хитрий план».
Тепер Кремль промацує ґрунт для угоди з офіційним Києвом. Анексованому півострову дуже потрібні українська вода з Дніпра, поставки продуктів і промислових товарів. Українська електрика теж не завадить, тому що хвалений «енергоміст» добре працює тільки по телевізору. Все це вони хочуть, вибачте за грубість, видурити тільки за рахунок поставок газу із захопленої території на материкову Україну. У цьому виявляється російське великодержавне хамство: дати на п'ять копійок, а забрати на червонець. До речі, за таким самим сумнівним принципом Путін намагається будувати «Євразійський союз» з білорусами і казахами. Не кажучи вже про те, що кримський газ і так належить Україні, а росіяни користуються краденим майном.
Федеральна влада впевнена, що нова адміністрація у США, коли розпочне роботу у січні наступного року, буде схиляти Київ до подібних операцій. У Кремлі вважають, що такі угоди можуть стати першим кроком до легалізації анексії півострова. Такі міркування важко вважати реалістичними, хоча б тому, що адміністрація російського президента вигадала міф про нібито «проросійського» Дональда Трампа.
Сергій Стельмах, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції