Чонгар ‒ Неподалік від пропускного пункту «Чонгар» на адміністративному кордоні з Кримом стоїть наметове містечко, обнесене парканом із камуфляжної маскувальної сітки. У прикордонному з Кримом регіоні, Херсонській області, вже понад рік триває оголошена як безтермінова акція з цивільної блокади півострова. Активісти стверджують, що розходитися не збираються, поки не досягнуть мети.
За словами учасників «блокади», за першої рік акції вдалося досягти певних результатів: знову привернути увагу української і світової спільноти до питання кримського конфлікту, припинити вантажоперевезення, торгівлю й постачання електроенергії на тимчасово окуповану територію.
Сімейна пара із Дніпра розповіла кореспонденту Крим.Реалії, з чого починали на «блокаді» і як живуть біля адмінкордону тепер.
«Приїхали на кілька днів, а залишилися на рік»
Юлія Устова і Дмитро Дорофеєв на «блокаді» з першого дня. За їхніми словами, у Дніпрі Дмитро працював психологом, Юлія ‒ дизайнером. Спершу Дмитро хотів піти воювати в зону АТО, однак за станом здоров'я не реалізував свого задуму.
Приїхали підтримати блокаду. Думали, на кілька днів, а затрималися на рікДмитро
«Приїхали підтримати блокаду. Думали, на кілька днів, а затрималися на рік. Облаштовували тут усе самі. Починали з нуля. Рік був нелегким. Стикалися з різними проблемами, не було часом і тепла. І з продуктами бувало часом важко, коли мороз мінус двадцять, а кухня ще не облаштована», ‒ зізнався Дмитро.
«Спершу готували все просто на вулиці ‒ намети не облаштовані були. Нічого не було. Тільки спальні мішки й сіно, все. Двадцятиградусний мороз пережили, стояли на посту», ‒ додала Юлія.
Тепер активісти пишаються своїми досягненнями: як у акції в цілому, так і в організації життя в наметовому містечку.
Дмитро розповів про господарство на «блокаді»: у них є приблизно п'ятдесят баранів, троє коней, п'ятдесят курей, свій город.
За рік ми розжилися городом, посадили помідори, перець, навіть бавовнуДмитро
«За рік ми розжилися городом, посадили помідори, перець, навіть бавовну. Зараз уже кухня своя, на два казани, можемо запросто прогодувати двісті-двісті п'ятдесят осіб за один обід. Намети облаштували, утеплили, облаштували душові кабіни, викопали окопи, бліндажі», ‒ сказав активіст.
За його словами, учасники «блокади» за рік уже «стали однією сім'єю».
Підбиваючи підсумки, Дмитро зазначив, що не шкодує, що приєднався із дружиною до акції, ініційованої лідерами кримськотатарського народу.
«Поставлених завдань ми домоглися, привернули увагу до кримської проблеми, припинили торгівлю з Кримом, перекачування продуктів, електроенергії. Тепер чекаємо результатів щодо нашого батальйону ‒ привласнення військової частини, щоб ми могли займатися навчанням і залучати людей», ‒ розповів він.
Після того, як блокада змінила формат і пости для припинення перевезень до Криму, огляду транспорту зняли, Юлія несе службу в складі громадського формування «Аскер» на адміністративному кордоні з Кримом, а Дмитро планує бути в складі батальйону імені Номана Челебіджихана.
«Надалі плануємо тут залишатися. Якщо вже взялися, то треба продовжувати», ‒ запевнив Дмитро.
Адміністративний кордон із Кримом
На адміністративному кордоні з Кримом 20 вересня 2015 року розпочалася безтермінова акція блокування вантажного транспорту, який прямує до Криму з продуктами й товарами, ініційована лідерами кримських татар. Економічна «блокада» стала першим етапом запланованих дій. У листопаді 2015 року розпочався другий її етап ‒ енергетичний.
У січні 2016 року акція змінила формат. Частина активістів несе спільну з українськими прикордонниками службу на адміністративному кордоні з Кримом у складі громадського формування «Аскер». Інша частина виявила бажання створити окремий батальйон імені Номана Челебіджихана й надалі брати участь в деокупації Криму.