Спеціально для Крим.Реалії
Запевнення кремлівських політиків і пропагандистів про те, що «питання Криму закрите», «санкції ніяк не впливають» ‒ брехня від першого до останнього слова. Подібні заяви розраховані винятково на внутрішнього споживача. В реальності справи йдуть абсолютно інакше. Захоплений півострів катастрофічно залежить від поставок іноземного обладнання. Кремль спробував знайти лазівки, але Вашингтон і Брюссель перекрили всі обхідні шляхи.
Після того, як російський «Технопромекспорт» (філія корпорації «Ростех») підписав угоду з Siemens Gas Turbine Technologies LLC про постачання газових турбін для електростанцій, російська преса і блогосфера вибухнула бравурними публікаціями. Вони піднесли новину таким чином, немов турбіни завезуть на півострів, європейці нібито «прозріли» й оцінили «волю народу Криму» на право жити під п'ятою в чекістів. Радість тривала недовго. У відділі комунікації Siemens AG у Мюнхені повідомили німецьким журналістам, що угода не передбачає використання газових турбін на території анексованого Криму. Устаткування відправлять до Краснодарського краю. Покупець письмово запевнив, що його будуть використовувати на електростанції поблизу станиці Раєвська.
Якщо представники Siemens виявлять турбіни не на Кубані, а в Криму, то компанія просто розірве угоду на підставі того, що російські колеги не дотримуються умов контракту
Припустимо, росіяни, як завжди, спробують схитрувати. Вони теоретично можуть перевезти турбіни з Кубані на захоплений півострів, але в цьому немає ніякого сенсу. Таке обладнання монтують і обслуговують тільки під контролем представників кампанії-виробника. У Москви просто немає потрібних фахівців і виробничих потужностей, інакше б вони не замовляли такого високотехнологічного обладнання. Якщо представники Siemens виявлять турбіни не на Кубані, а в Криму, то компанія просто розірве угоду на підставі того, що російські колеги не дотримуються умов контракту.
Варто нагадати, що Siemens Gas Turbine Technologies є спільним підприємством німецького концерну й російської компанії «Силові машини», створеного минулого року. У перший рік анексії Кремль вважав, що санкції скасують; європейці й американці махнуть рукою на українській півострів, зосередивши увагу на Донбасі. Вже до початку минулого року російська влада зрозуміла, що економічні санкції Заходу ‒ питання досить серйозне. До того ж, по скарбниці серйозно вдарило падіння вартості нафти й подальша стрімка девальвація рубля. «Кримські санкції» здавалися косметичними рівно до того моменту, поки російський Мінфін не прорахував, у скільки саме обійдеться «сакральний півострів» із урахуванням прямих витрат і опосередкованих втрат від санкцій США та ЄС. Довелося терміново шукати різні схеми обходу обмежень. Однією з таких схем і стали поставки необхідних товарів через мережу посередників і «дочірні підприємства».
Влітку 2015 року до російської преси просочилася інформація, що «Технопромекспорт» купить у Siemens Gas Turbine Technologies турбіни для кримських електростанцій. Учасники угоди прямо говорили журналістам, що обладнання спочатку піде на Тамань, а потім його перевезуть на півострів. Така формальність потрібна була для обходу санкцій. На той момент представники концерну Siemens і «Технопромекспорт» відмовилися від коментарів. Мовчання могло бути непрямим свідченням підготовки реальної угоди. Кремлівські планувальники, вирішивши, що вони найрозумніші й у черговий раз сіли в калошу. У Москві не врахували простого факту: влада США може не тільки запровадити нові санкції, а й уточнити чинні, щоб закрити будь-які обхідні лазівки. Починаючи з весни 2014 року, вони запровадили кілька пакетів обмежень у покарання за захоплення Криму. Наприклад, у грудні минулого року по руках отримали російські банки і структури «Ростех». Кілька місяців тому Мінфін США вдарив по дочірнім підприємствам «Газпрому». Після таких кроків Siemens не ризикуватиме репутацією.
Партнерам Росії в усьому світі послали чіткий сигнал: Крим ‒ сіра зона, відрізана від інвестицій, постачань промислових товарів і послуг
Партнерам Росії в усьому світі послали чіткий сигнал: Крим ‒ сіра зона, відрізана від інвестицій, постачань промислових товарів і послуг. Підприємства, що спробують обійти заборони, дуже дорого заплатять. Європейський союз у питанні Криму повністю йде в фарватері Вашингтона. У німецькому концерні обізнані, які настрої панують у Брюсселі щодо анексованого півострова. Буквально вчора посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі сказав, що не вірить у скасування європейських санкцій, запроваджених після захоплення українського півострова.
«Анексія Криму ‒ грубе порушення міжнародного права, і позиція ЄС залишиться твердою й незмінною, зокрема щодо санкцій. Я абсолютно не вірю в те, що ці санкції будуть скасовані в найближчому майбутньому. Російська Федерація намагається переконати в необхідності їхнього скасування, але можу вам сказати, що це навряд станеться», ‒ зазначив посол.
Москва, розпочинаючи кримську авантюру, ніяк не розраховувала на такий розвиток подій. Кремль виявився в настільки поганій ситуації, що навіть президент Володимир Путін вимушено визнав, що санкції знищують російську економіку. «Ми часто повторюємо як мантру, що ці так звані горезвісні санкції на нас не дуже-то і впливають. Впливають. І, перш за все, загрозу я бачу в обмеженні передачі технологій», ‒ сказав Путін на форумі ВТБ «Росія кличе». Він дезавуював численні заяви його підлеглих. Дійсно, питання поставок іноземного обладнання ‒ критичне. Не варто думати, що Москву цікавить повноцінне забезпечення жителів Криму електрикою й високий рівень життя. Такі теми їм байдужі. Західні технології потрібні лише для зміцнення військової бази на півострові. Саме з цієї причини російська влада їх не отримає.
Сергій Стельмах, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції