Верховна Рада вирішила, що Держдума Росії нелегітимна. Який наступний крок?

Верховна Рада України не визнає вибори в Росії та легітимність новообраної Державної думи. Такою постановою український парламент відреагував на організацію Кремлем голосування в окупованому Криму 18 вересня. Голосів депутатів для такого рішення виявилось достатньо, хоча три опозиційні фракції і проігнорували цю заяву. Наступний крок України – звертатись до міжнародних парламентських асамблей із закликами не визнавати нову російську Держдуму, кажуть у Раді. Проте політологи сумніваються, чи піде міжнародна спільнота на подальшу ескалацію відносин із Кремлем.

Верховна Рада України не визнає виборів до Держдуми Росії, їхні результати і юридичні наслідки. А також вважає нелегітимною Держдуму нового сьомого скликання. Комітет із закордонних справ підтримав цю постанову, свої голоси віддали 264 депутати.

«При тому, що насправді, вони сфальсифіковані не лише по чотирьох округах в окупованому Криму, а й по списках. Тому що два мільйони громадян України були насильницьки внесені до списків», – прокоментувала віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко з трибуни.

Рада не визнала вибори в Росії і легітимність Держдуми нового скликання

Чи пустять російську делегацію на Парламентські асамблеї Ради Європи і ОБСЄ?

Наступний крок Києва – переконати світову спільноту ухвалити аналогічне рішення. Зокрема, слід працювати на рівні Парламентських асамблей ОБСЄ та Ради Європи, і Міжпарламентської асамблеї НАТО, прокоментувала Радіо Свобода віце-спікер парламенту Оксана Сироїд.

«Оскільки Росія буде самостійно формувати цю делегацію – не виключено, що там у складі буде депутат чи депутати, обрані з Криму. Визнання такої делегації, фактично, легітимізує вибори», – говорить вона.

Постанова про невизнання виборів до Держдуми: думки депутатів (відео)

Ухвалена постанова – це не голослівна заява парламенту, каже Сироїд. Слід методично нагадувати: на території Криму можуть обиратись лише депутати до Верховної Ради, проте аж ніяк не до Державної думи Росії.

Окрім того, на думку Сироїд, міжнародна спільнота має застосувати персональні санкції до тих, кого обрали на цих чотирьох виборчих округах. А в ідеалі, і до всіх, хто взяв участь у виборчому процесі.

«Опоблок» переймається «налагодженням діалогу між Україною та Росією

Водночас, не всі політичні сили в парламенті згодні з цим. Фракції «Відродження», «Волі народу» та «Опозиційного блоку» майже не дали голосів.

Вибори до Держдуми є легітимними, а ухвалена парламентом постанова може лише завадити «налагодженню діалогу між Україною та Росією». Так пояснив Радіо Свобода позицію своєї політичної сили Олександр Долженков, депутат від «Опозиційного блоку». Він назвав рішення Ради «пустою заявою», яка не матиме практичних наслідків.

«Ця постанова призведе до ще більшої ескалації відносин із Російською Федерацією. Світова спільнота, як і ЄС, як і Сполучені Штати визнають ці вибори. Не визнавати ці вибори на всій території країни неправильно. Це суверенна країна, там голосували 140 мільйонів громадян по всій державі», – сказав він.

«Опозиційний блок» завжди казав, що Крим – український, каже Долженков. Проте реінтегрувати його треба через діалог, а не різкі заяви.

«Україна має реагувати не так», – каже він у кулуарах. На запитання «Тож, як саме?», відповідає туманно: «Не так!». Альтернативної постанови, яка була би реакцією на проведення виборів на окупованому півострові його політична сила, утім, не реєструвала.

Кримські татари бойкотували вибори

На виборах в Держдуму Росії 18 вересня на території окупованого півострова створили чотири виборчі округи – три в Криму і один в Севастополі. На 18:00 за київським часом явка в Криму склала, як повідомляли представники окупаційної влади, 42,37%, а в Севастополі – 40,32%. Остаточні результати мають оголосити у п’ятницю, утім, уже очевидно, що лідером називають пропрезидентську партію «Єдина Росія»3

За даними глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, згідно з повідомленнями з різних куточків Криму, кримські татари тотально бойкотували незаконні вибори до Держдуми Росії. Це підтвердила і голова Сімферопольської дільничної виборчої комісії №266 Олена Агапова: на дільниці, де живе понад 90% кримських татар, явка виборців склала лише 9%. Правоохоронці побоюються, що це може викликати нову хвилю репресій стосовно незгодних із самопроголошеною російською владою.

У Криму смажать чебуреки замість голосування на виборах (відео)

«Тільки суспільний резонанс, який сьогодні може мати місце як у Європейському союзі, так і на теренах планетарного масштабу може дати можливість захищати наших громадян. І в першу чергу – тих кримських татар, які проявили надзвичайну громадянську позицію щодо злочинних так званих виборів у Держдуму Росії», – прокоментував Радіо Свобода радник керівника МВС Зорян Шкіряк.

Проте додав, що єдиний спосіб гарантувати кримчанам безпеку – повернути на півострів українську владу. Військовим шляхом це зараз не вдасться, єдиний механізм – дипломатія, зазначє Шкіряк.

«Ми маємо чітке моральне і юридичне право на юридичному рівні не визнати цю новообрану Держдуму Росії. І до цього ми повинні закликати партнерів. Якщо все ж таки країни Євросоюзу, Сполучені Штати, Канада. Австралія, Велика Британія долучаться до цього процесу – фактично, таким чином, на світовому рівні російська влада може стати делегітимізованою. Якщо Держдуму визнають нелегітимною – в подальшому постане питання і легітимності російського президента», – припустив Шкіряк.

Діалог чи конфронтація: що обере міжнародна спільнота?

Реакція міжнародної спільноти, на яку так розраховує Україна, все ж є. У Євросоюзі пообіцяли не визнавати результатів виборів до Державної думи Росії, проведених на території Криму.

Британія, Франція, Чехія, Литва, Польща, Грузія, Німеччина зробили окремі заяви, що не визнають волевиявлення в анексованому Криму (проте не вибори до Думи загалом, як заявила Верховна Рада). А в ОБСЄ оприлюднили доповідь про численні процесуальні порушення в процесі голосування.

Було би дивно, якби Україна не ухвалила рішення про невизнання виборів, коментує Радіо Свобода Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. Утім, він не вірить, що це матиме наслідки для усієї російської Думи, а не лише для обраних у Криму депутатів.

Олексій Мельник

Світ обережно поставиться до закликів України не допускати російську делегацію до парламентських асамблей, адже це призведе до подальшої конфронтації між Заходом і Росією, вважає Мельник.

«Оцей аргумент – чи зацікавлений Захід у подальшій конфронтації, чи, можливо, пошуку шляхів для діалогу, врегулювання – він буде завжди присутнім при ухваленні тих чи інших рішень», – вважає експерт.

Понад 350 громадян Росії змогли проголосувати на виборах до Державної думи на території російських дипломатичних установ в Україні. Про це повідомили в посольстві Росії в Києві, передає російська агенція ТАСС.

Протест біля посольства Росії в Києві, де проходили вибори до російської Державної думи, 18 вересня 2016 року

​