ЄС: на виборах у Криму наші спостерігачі не працюватимуть за жодних обставин

Кілька сотень міжнародних спостерігачів стежитимуть у неділю за перебігом виборів до російської Держдуми. Але не в окупованому Криму. Цю територію представники ОБСЄ та Євросоюзу твердо вважають українською, а отже, кажуть вони, вибори, організовані там Кремлем, визнаватися не будуть. Водночас, експерти зазначають, що влада Криму дуже боїться того, що результат виборів може не сподобатися Москві.

Проблема політичної системи Росії у тому, що щось змінити у владі черговими виборами стало неможливо. «Люди із голосуваннями до Думи не пов’язують жодних змін», – коментують російські фахівці, зокрема, Андрій Колесников аналітик із Московського центру Карнеґі.

Однак процедура є процедура, а за перебігом голосувань, згідно з нею, мають спостерігати незалежні люди й організації. Тому Організація із безпеки та співробітництва у Європі, зокрема, її Бюро з демократичних інститутів та прав людини, на запрошення Москви відгукнулося: як пояснив голова спостережної місії Ян Петерсен, загалом за виборами у неділю в Росії спостерігатимуть близько 500 експертів та спостерігачів із 30 держав.

«Вони прибудуть перед самим днем виборів й будуть розіслані в багатонаціональному складі по двоє осіб по всій країні, – зазначив голова спостережної місії від ОБСЄ. – Спостерігачі стежитимуть протягом дня виборів за голосуваннями, підрахунком голосів та визначенням результатів. До того ж, згідно із методологією та стандартами Бюро із демократичних інститутів та прав людини, в обов’язки виборчої спостережної місії входить і моніторинг преси протягом усієї передвиборчої кампанії».

Тим часом, якщо у газетних статтях і телерепортажах росіяни багато й галасливо розповідають про підготовку перших виборів на території анексованого українського Криму, жоден із близько трьох сотень короткотермінових та 60 довготермінових спостерігачів від ОБСЄ на цьому окупованому півострові не перебуватиме.

Ян Петерсен зазначає: «Про півострів Крим у звітах нічого не буде… Оскільки ОБСЄ працює, ґрунтуючись на консенсусі всіх країн-членів ОБСЄ, Крим не є частиною нашого спостереження».

За його словами, місія спостерігачів працює в інтересах усіх 57 країн-учасниць ОБСЄ, тож рішення щодо Криму було ухвалене, виходячи саме із цієї обставини.

Візит до Криму – тільки за погодження із Києвом – ПА ОБСЄ

В самий день голосувань, 18 вересня, до згаданих спостерігачів приєднається ще сотня представників Парламентської асамблеї ОБСЄ. Навідуватися до Криму вони теж не мають наміру, – каже Нат Паррі, речник Парламентської асамблеї. Він пояснює, що представники російської делегації неодноразово запрошували парламентарів із країн-учасниць асамблеї відвідати Крим, але відповісти на ці запрошення, чи поїхати туди для спостереження за виборами делегатам Парламентської асамблеї ОБСЄ ніколи й на думку не спадало.

«Ми ніколи б навіть не наважилися йти до Криму, за винятком, якби це було організовано Києвом. Спостерігачі від Парламентської асамблеї прибудуть до Росії наприкінці тижня та роз’їдуться по різних регіонах. Але ми чітко дотримуємося того положення, що у нас немає намірів вести спостережнення у Криму протягом цих виборів», – каже речник Парламентської асамблеї ОБСЄ.

Українські депутати, що стежать за розвитком ситуації в Криму, зокрема, лідер кримських татар Мустафа Джемілев, мають чимало свідчень грубого використання методів тиску на населення півострова і прямих погроз для, так би мовити, «правильного голосування».

Професор паризької Вищої школи соціальних наук, фахівець із питань Росії та Східної Європи Франсуаза Досе також у складі спостерігачів від ОБСЄ перебуватиме на нинішніх думських виборах. До Криму вона не збирається, але має щодо організації виборів на цьому окупованому півострові свої міркування.

«Якщо, з одного боку, у Москви й є бажання організувати найпрозоріші вибори в історії путінської Росії, то з іншого, йде автоматичне використання адміністративного ресурсу, особливо там, на місці, – зауважує французький аналітик. – Влада Криму дуже боїться того, що результат може не сподобатися федеральній владі. Як наслідок, всі методи добрі, аби лише був потрібний результат. Зокрема, застосовуватимуться різні технології маніпуляції голосуваннями. І ми вже бачимо чимало спроб тиску протягом цієї передвиборчої кампанії».

ПАРЄ Росія не запросила

Зазвичай, до спостереження за виборами в кожній із 47 держав європейського континенту долучаються й представники Ради Європи, зокрема, її Парламентської асамблеї, де російська делегація була позбавлена повноважень після незаконної анексії Криму. Коли ми звернулися до цієї організації, аби дізнатися про її позицію щодо участі в моніторингу в Росії, то почули таку відповідь: «Перед тим, як надсилати спостерігачів, Парламентську асамблею для цього має запросити держава».

«Жодного запрошення з боку російської влади ми на сьогодні не отримували», – сказали у Страсбурзі.

Тим часом, якщо говорити про Європейський союз, то представники його держав будуть брати участь у спостереженні за виборами до російської Державної думи у складі місії ОБСЄ та Бюро із демократичних інститутів і прав людини. Сама європейська співдружність повторює, що Крим є невід’ємною частиною України, його нелегальну анексію Брюссель не визнаватиме, так само, як і виборів, організованих Росією на цій території, – каже речниця голови європеської дипломатичної служби Майя Коціанчич.

«Спостерігачі ОБСЄ та Бюро із демократичних інститутів і прав людини не проводитимуть жодних дій на нелегально анексованій території Криму та Севастополя. Участь європейських дипломатів під егідою ОБСЄ буде обмежена лише визнаними територіями Російської Федерації. На території анексованого Криму вони за жодних обставин не працюватимуть. Ми оцінимо проведення виборів до Держдуми на базі доповідей Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ», – заявила Коціанчич.

«У Думі знову будуть ті самі чотири партії» – Колесников

Водночас, міжнародний моніторинг у неділю за перебігом й підрахунком голосів для Кремля залишається важливим елементом офіційного визнання наступного складу Держдуми. Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода аналітик із Московського центру Карнеґі Андрій Колесников, «присутність міжнародних спостерігачів для російської влади є дуже бажаною, адже вона хоче демонстрації того, що ці вибори конкурентні та легітимні», хоча це не стосуватиметься Криму.

«Що стосується Криму, то це його ніяк не легітимізує, бо позиція Заходу залишається такою ж, достатньо чіткою й незмінною. Позиція Росії теж, зрозуміло, залишається незмінною», – зазначає Колесников.

Російський аналітик переконаний у тому, що від недільних виборів до Держдуми ні у суспільстві, ні у російських еліт жодних очікувань на зміни немає.

«Ніхто після виборів не чекає ні зміни політичної системи, ні оновлення самого складу Думи. І саме ці очікування формують сам процес голосувань, який складеться таким чином, що в Думі знову будуть ті ж чотири партії», –каже представник Центру Карнеґі у Москві.