Кримська одіссея: люди, які втратили все, шукають нове життя
Марія Куликовська – українська сучасна художниця. Вона народилася в Керчі, останніми роками живе і працює в Києві
Марія Куликовська в березні 2014 року тяжко переживала вторгнення російських військ на свою малу батьківщину, де й досі мешкають її батьки
2014 року Куликовська провела перформанс у «Ермітажі». Він полягав у тому, що вона 40 хвилин пролежала на підлозі, обернувшись українським прапором
2015-го на знак протесту проти дій Росії в Криму Марія влаштувала ще один перформанс. Цього разу вона випрала прапор Криму в Москві-річці
Потрапляючи до зали, глядач може відчути атмосферу подорожі: підлога засипана піском, а навколо хаотично розкидані предмети, необхідні для морського плавання
Перед відкриттям виставки Марія Куликовська розповіла про артефакти, що представлені на виставці, а також про сенси і значення, які вона вкладала в свою акцію «Пліт «Крим»
«Пліт не стосується виключно Криму. Це метафора про всіх переселенців по всьому світу. Це мігруючий півострів, мігруюче новоутворення»
«Я з Криму, я там народилась і виросла. Півострів вийшов дійсно мігруючим, таким, що пересувається без пересування. Люди лягли спати в одній державі, а прокинулись у зовсім іншій. Їх перемістили туди насильно»
«Якщо подивитися, в якому світі ми зараз живемо, то побачимо, що людям доводиться бігти з багатьох територій, і з Криму теж»
«Для мене, насправді, немає ніякої різниці між переселенцями чи біженцями. Це люди, які змушені полишати житло з причин, що не пов'язані з їхнім особистим вибором. А якщо порушується їхнє право на вибір, то порушуються базові права людини»
«Ми не живемо в феодальному чи первісному суспільстві, ми намагаємося жити в гуманному суспільстві. І якщо для нас важливе життя кожної людини, то ми не можемо говорити, що комусь трохи краще, а комусь гірше»
«Так, у Криму не бомблять. Але я точно знаю, що люди щодня живуть і чують, як над ними літають винищувачі, бачать танки й військових. Ти не можеш висловлюватися так, як ти хочеш, як ти думаєш. Тому що це буде прирівняно до тероризму, сепаратизму й загрожуватиме позбавленням волі до 20 років»
«Я не згодна з анексією Криму Росією. Я вважаю, що Автономна Республіка Крим була й залишається в межах України – незалежної держави. Для мене дуже важливо, щоб АРК зберігала свою автономію, але мала, як і раніше, зв'язок із Україною»
«Я не визнаю, просто на клітинному рівні, що інша держава взяла і сказала – це наше. У мене вже два з половиною роки не вкладається в голові, як це може бути, і як можна бути з цим згодною»
«Як нормальна й гуманна людина, я, звісно, буду на стороні тих, кого ображають. Я не можу бути згодною з тим, що когось убивають, тому що якийсь монстр хоче бути ще сильнішим і крутішим. Це недопустимо!»
«Це не просто експозиція, не просто виставка. Мені здається, що це якраз створення простору. Цей якийсь сон»
«Один із предметів тут – це скульптура людини, яка спить у спальнику. Її, грубо кажучи, викинуло на берег і їй сниться її корабень і поневіряння»
«Ця виставка – це новий світ, нова земля, з'єднання мрії з усіма цими складнощами. Тут дуже багато про кожного з нас»
«Все тут – артефакти з подорожі. Елементи плоту, спальники, каремати, сам пліт, ікебани і трави, зібрані під час подорожі. Всі ці скарби насправді не мають ніякої цінності, але це все, що є в людей, які втратили все і шукають нове життя»