Крим показав, що у нас зрадників більше, ніж було в часи Другої світової – Москаль

Глава Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль наразі не може прийти на допит за викликом ГПУ. Про це він заявив Радіо Свобода. Йдеться про виклик його як свідка у справах щодо Майдану. Разом із ним на допит як свідків викликали інших високопосадовців. За словами Геннадія Москаля (який очолював тимчасову парламентську комісію з розслідування протиправних дій під час Євромайдану), він як голова ОДА не має права виїжджати за межі Закарпаття без дозволу Адміністрації президента і уряду. Тільки-но дозвіл буде, на допит Геннадій Москаль з’явиться. Також гість студії Радіо Свобода коментував «справу «Торнадо», розповів про «вплив» у так званій «ЛНР» «земляка» Плотницького, оцінив пропозиції Надії Савченко і сказав, чи спілкується зараз із головою ДФС Романом Насіровим та чи співпрацює з Віктором Балогою.

У мене було менше проблем з бойовиками «ЛНР», ніж із деякими батальйонами – Москаль

​
Олександр Лащенко: Пане Москаль, Ви вже були на допиті? Лариса Сарган, речниця генпрокурора Юрія Луценка, оголосила… Порошенко, Парубій, Турчинов, Яценюк, Віталій Кличко і Ви. І повістку у Фейсбуці оприлюднила саме на Ваше ім’я.

– Уявіть собі, якщо всі прийдуть одночасно, що з того буде?

– У справі розслідування злочинів під час Майдану. Тим більше, Ви ж очолювали відразу після перемоги Майдану спеціальну парламентську комісію.

– Я очолював ТСК. Я спитав, чому мене запрошують, сказали, що до підпалу Будинку профспілок. Я казав: я Будинок профспілок не підпалював, я сам перебував під час підпалу в Будинку профспілок. Підпалили (я як голова вже ТСК пізніше з’ясував) підрозділи «Альфа» СБУ. А чому зараз вони не в суді, а, починаючи від президента і закінчуючи таким дрібним чиновником, як я, запрошують на допити?

Я не можу прибути по одній причині. Я написав ГПУ. Я не маю права виїжджати за межі Закарпатської області як голова ОДА без дозволу Кабміну і Адміністрації президента. Буде такий дозвіл – у будь-який час, вказаний ГПУ, я прибуду. Але чи я стану свідком і щось нове скажу? Мабуть скажуть ті, хто палили. Вони всі відомі. Знайдіть на моєму сайті, офіційний сайт Геннадія Москаля. Там є всі прізвища, хто палив, з яких підрозділів.

– Отже, це силовики Януковича, за Вашими даними?

– Спецпідрозділи «Альфа» СБУ, які були зібрані з усіх областей України.

– А матеріали тієї комісії Ви що, не передавали до ГПУ?

– Я?! Та Ви що!!! Господь з Вами! Ми розбили її на 24 епізоди, починаючи з першого епізоду – це було 30 листопада 2013 року, а останній епізод – 20 лютого 2014 року. По 22 ми дали висновки і вказали… Ми давали тільки політико-правову оцінку. Іншу оцінку, юридичну, мала би дати ГПУ. По 2 ми не могли сказати, чи був склад злочину, чи не було, була подія, чи не було. Ми сказали, що комісія безсила. Це треба встановлювати слідчим шляхом.

– Тобто тільки зараз, виходить, щось може бути, а не при генпрокурорах Махніцькому, Яремі, Шокіну…

– Так всі прізвища були. Скажіть операторам Вашим – вони з мого сайту знайдуть.

– На Радіо Свобода висвітлювали це. І Вам слово надавали.

– Воно все є на моєму офіційному сайті. Воно нікуди звідти не ділося.

– На Ваш погляд, це свідомо гальмувалося прокуратурою? Чи брак професійності?

– Ну, спочатку Ви знаєте. Спочатку пішли кримські події. Мене відразу звинуватили, що через мене «альфівці» не хочуть їхати до Криму обеззброїти «зелених чоловічків», які тільки-но захопили на той час уряд кримський і кримський парламент.

– Кінець лютого 2014 року.

– Так. Як завжди в нашій країні, завжди винен той, хто переводить якісь стрілки на залізниці.​

– Ще одне резонансне розслідування. Воно триває вже не один тиждень. Зараз загострилася ситуація. «Торнадо», оцей колишній, розформований спецпідрозділ. Ви фактично першим, очолюючи Луганщину, заявили…

– Я не знаю, кому я тільки не писав. Тільки, мені здається, у Ватикан і Філарету чи Онуфрію я не писав про те, що вони робили. Я піднімав крик, шум: що ж ви наробили?! Для чого їх прислали?

Їх спочатку прислали у Станицю Луганську. У нас субота і неділя – це був об’їзд прифронтової зони. Руйнація – треба було допомагати, де і які населені пункти не мали харчування. Тому що все було розбито, а підприємці не йшли. Тому що хто буде вкладати, якщо воно все під постійним обстрілом? Люди жили у підвалах.

Я Вам скажу, що ситуація була дуже погана. Хто був у Станиці Луганській, і хто бачив це місто – ну, це Сталінград, ще як піонер у коротких штанцях, будемо казати. Все повністю розбито, спалено і тому подібне. І робити наругу над громадянами, які там живуть, і вони є громадяни України?

Так вони двох людей забрали. І ми їх не знайшли. І у своїх повідомленнях я казав, що вірогідність 100%, що їх вже немає у живих, бо вони мали велику суму грошей. Я не знаю, чи ці епізоди є.

Ну, що мене найбільше, будемо казати зачепило? Коли мати тримала десятимісячну дитину, а та пила сік, то вони відібрали той пакет соку і самі стали пити! Отоді в мене вже терпець увірвався – я писав у всі інстанції. Їх не вивели з Луганської області, а перевели у Лисичанськ, тоді у Приволля – там, будемо казати, пішов самий розквіт їхньої злочинної діяльності. Ми писали…

Якщо це потрібно обнародувати? Думаю, що вже суспільство і так зрозуміло, хто це є.

– А Ви як свідок у цьому судовому процесі фігуруєте проти «Торнадо»?

– Ні, я не є свідком. Я якраз тоді очолював військово-цивільну адміністрацію. У мене було менше проблем з так званими бойовиками «ЛНР», ніж проблем, які я мав із деякими батальйонами того чи іншого підпорядкування. Тому що були підпорядкування ЗСУ, були Нацгвардії, були МВС, було різне підпорядкування і різні люди були. І в різних ситуаціях по-різному себе вели.

Ви знаєте, що таке війна? Війна народжує героїв. На жаль, війна народжує і негідників. Дуже багато людей, які, будемо казати, воювали, які життя віддали, а частина людей, які прийшли мародерствувати, красти, викрадати людей, вбивати або віддавати людей за викуп, красти машини. Ну, як це – боєць, а без машини! Ну, це взагалі…

– А «торнадівці» брали участь у бойових діях?

– При мені – ні. Я дійсно на стороні людей. І з ними борюся. І мені їхні крики, шуми… Ви знаєте, це просто там треба знаходитися. Там мене вже розстрілювали і з гранатометів, і з кулеметів, і з автоматів поверх голови. Та! Я їм казав: хлопці, це все для слабко… абсолютно нервових. Рано чи пізно гасло, що «війна все спише» – абсолютно не спише. Рано чи пізно вам доведеться за це все абсолютно відповісти.

– А по той бік фронту так звана «ЛНР». Плотницький вже «став у стрій» після нібито скоєного проти нього «замаху».

– Я не знаю, хто це скоїв. Ми земляки, до речі.

– Він не з Росії засланий якийсь «отпускнік», так званий «ополченець».

– Ні-ні. Він у нас українець.

– До речі, нібито з Чернівецької області. Так?

– Так. Є таке селище Кельменці. У нас область – половина Бессарабії, тобто бувшої Російської імперії, а половина Австро-угорської імперії –– Буковина. Він там закінчив 10 класів. І, як всі молоді хлопці раніше, їхали кудись вступати, він вступив десь у військове училище і на момент, будемо казати, розпаду СРСР… Я був у 2005-2006 роках головою Луганської ОДА, а він працював в управлінні захисту прав споживачів. Ми не були знайомі. Він працював просто якимось дрібним чиновником там.

– Справедливо, що його пов’язують з Єфремовим? Чи це не відповідає дійсності?

– Єфремов вже на той час був настільки великий, щоб із такими дрібними, як Плотницький, будемо казати, водити знайомство? Я не можу це підтверджувати. Я знаю оточення Єфремова. Тому що працювати тоді головою адміністрації, коли Єфремов почував себе повним господарем області, то це було ще гірше, ніж за режиму Пол Пота. Тому я це все на своїй шкурі знаю.

Але я не зловтішаюся. Хай Єфремов… Колись перед якимось телеефіром він все мені доказував, що я не так робив, я не так керував. Я йому сказав: Олександре Сергійовичу, апріорі до вас не могло бути розумніших, ніж ви, і після вас не могло, до вас були дебіли і після вас були, так що дайте мені спокій. І ми навіть у парламенті… Ну, віталися. Я не можу сказати, що нібито… Всі депутати одне з одним вітаються, незалежно від їхніх політичних вподобань. Але ми ні на які теми більше не розмовляли.

– Як Ви вважаєте, ця вже чергова справа проти Єфремова, тепер він вже за гратами, то це щось серйозне чи просто наважилися взяти того, хто вже втратив вплив, на відміну від більш крупної риби?

– Я сам собі ставив питання. Ви знаєте, що Крим показав, що у нас зрадників більше, ніж колись було під час Другої світової війни. Ідеологічно у нас не той. Подивіться Крим. МВС, де я працював – майже ніхто не вийшов. Майже ніхто. СБУ.

– Тобто на російський бік відразу пішли?

– Внутрішні війська, Чорноморський флот, Збройні сили.

Ну, і така сама ситуація. 29 квітня 2014 року було захоплення Луганської ОДА, звідки і пішла вся ця пошесть. Ну, хто там? Вся еліта. Вся еліта стояла!

– На Харківщині теж захопили облдержадміністрацію, і цей сепаратистський заколот не пройшов. А чому на Донеччині і Луганщині вдалося?

– Знаєте, чому? Мені колись Петро Олексійович, та не колись, а завжди каже: ти десь трошки перегинаєш, трошки там… Я кажу: я вже «інтелігентних» бачив, коли захоплювали Крим, коли захоплювали Луганську ОДА, коли захоплювало Донецьку ОДА – і що з цього вийшло, що ми сьогодні опинились у страшній катастрофі, у військових діях, грошей не вистачає на підвищення пенсій і зарплат, бо явно велика, левова доля йде на військо. А я кажу: а де ті «інтелігентні» (!) люди, які тоді керували цими адміністраціями? Їх вже ніхто не пам’ятає прізвища, їх ніхто не викликає на допит по повістках у ГПУ? Вони здали фактично владу! А силовики?

– А от Єфремов відповідає ж ніби.

– Єфремов мав тоді посаду тільки народного депутата і був лідером Партії регіонів в області. Він не очолював виконавчу, він не здійснював державне управління територією Луганської області. Здійснював голова ОДА. Пригадайте його прізвище. Ні, Ви не згадаєте, ні я, ні ГПУ не пам’ятає його прізвища.

– Там був колишній МНСник. Так?

– Так.

– Як його прізвище? Я підзабув.

– Болотських.

– Так.

– Але мав би не я ходити по повістках, а першим він, як він здав. Вибачте, він мав би мобілізувати СБУ, він мав би мобілізувати всі правоохоронні органи, треті, десяті – нічого ж абсолютно зроблено не було.

– Пане Москаль, деякі експерти вважають, що Києву зараз, щоб оці окуповані частини повернути, можливо варто застосовувати російський досвід, коли була Чеченська війна – просто банально перекупити цих ватажків.

Це реально? Чи це смішно?

– Та це не реально (перекупити ватажків бойовиків – ред.). Це такі експерти, які до Чугуєва могли тільки доїжджати, Харківської області.

– І у Путіна грошей більше.

– Так.

Справа в тому, хто добре знає «ЛНР» – Плотницький не контролює всю. Він контролює Луганськ і передмістя. Та має різні формування, які контролюють різні…

– Різні «паші дрьомові».

– Так. І контролюють різні території. Тому там є і «казачки» російські, і таке інше. Убивство Плотницького нічого не дає ні Україні, нічого не дає ні Росії, нічого не дає ні «ЛНР».

– «Мєждусобойчік», тоді виходить?

– Я не знаю, хто це робив. Ну, якщо там слухати російську пропаганду, то, явно, це все зробила Україна. Хто це робив – це абсолютний непрофесіонал.

– Може, це вистава була?

– Можливо. Я не можу нічого сказати. Справа в тому, що Плотницький – це таке декоративне. Це не є, як президент у нас, вибраний українським народом, має конституційні повноваження.

– Маріонетка Москви?

– Це повністю маріонетка. Завтра призначать з будь-яким прізвищем. На жаль, кримський конфлікт, конфлікт у Донецькій та Луганській областях показали, що в нас щось не так. Тому що зрадників дуже велика кількість. Це має лякати Україну. Тому що звідки вони взялися і сьогодні так затято працюють і служать Росії? Яке там «ЛНР», яке там «ДНР»!

– Служать зараз і по цей бік, по український?

– І по український бік. І тому подібне.

– Якщо Ви вважаєте Плотницького, того ж Захарченка повними маріонетками Кремля, «шістками», якщо грубо висловлюватися…

– Так.

– А Надія Савченко що пропонує заради звільнення полонених – як це можна охарактеризувати?

– Ну, невже було не видно?! У Росії не можуть себе вести так, як вів Фейгін, як вели інші адвокати, трійка вела. В Росії так не прийнято. Навіть у нас в Україні.

– Ви вважаєте, що від початку Надія Савченко – це була така спецоперація Росії?

– Та явно вони вели себе – ну, така критика. Повірте, так адвокати… Я сам працював адвокатом.

– Ну, адвокати Pussy Riot теж доволі різко висловлювалися. Пам’ятаєте, був з цієї трійки, Фейгін теж був адвокатом у тій справі.

– Ну, і чим закінчилося? Покаянням. І вони зійшли з арени. Їх ніде не чути. Вони покаялися, їх Путін помилував. Їх, як кажуть, психологічно відпрацювали.

– Пане Москаль, 16 липня минув рік, як Ви очолюєте Закарпаття. Це якраз майже через кілька днів після того інциденту…

– 11 липня.

– Саме в травні цього року Ви писали листа прем’єр-міністру Гройсману і сказали: «Закарпаття віддається на відкуп контрабандистам, знову вмикається зелене світло для тіньових схем». І у Вас, наскільки можна зрозуміти, доволі складні стосунки з головою ДФС Романом Насіровим. Відтоді ситуація поліпшилася?

– Я з ним (з Насіровим – ред.) не спілкуюся. Друге. Ми (як сказати?) об’єднали зусилля. Одна митниця не впоралася б з тими викликами, які ставили перед митницею.

Давайте розглянемо тільки одну проблему. Я не кажу про проблему цигарок. Візьмемо проблему лісу, про яку сьогодні багато…

– Ви забороняли експорт лісу із Закарпаття.

– Ми закрили повністю кордон. Закрили. І виявилося, хто за цим всім стоїть. Державне агентство лісових ресурсів! Тобто, ноги ростуть із Києва. Основні такі сьогодні, будемо казати, які яро подають на нас до суду, пишуть скарги, то це Державне агентство лісових ресурсів Львівської області, Житомирської, Чернігівської, Тернопільської області і тому подібне. Вони можуть писати куди хочуть, хоч, як Ільф і Петров, «у лігу сексуальних реформ». Це їм абсолютно нічого не дасть.

Тому що так, це процес дуже довгий. Він десь розтягнеться на рік. Тому що один вагон у нас оглядає Торгово-промислова палата, фахівці. Їхні заключення – це є основа для суду. Вони обмірюють кожне дерево, вони встановлюють, що це, чи бук, чи дуб, чи граб, чи деревина, чи це дрова…

– Ліс зараз не експортується?

– Ні. Кордон для лісу, як і для цигарок, для бурштину, так і для нелегальних мігрантів на сьогодні закритий.

– А як зараз співпраця з Романом Насіровим?

– Ніяк. Я цьому радий. А не знаю, як пан Роман. Запросіть його.

– Події у Мукачеві в липні минулого року, пов’язані з «Правим сектором» – якийсь хід розслідування є, на Ваш погляд?

– Дуже слабко. Отих чотирьох поранених затриманих – їх підлікували. Зараз Мукачівський міськрайсуд почав розгляд цієї справи. А з тих затриманих… Ну, візьміть «BlaBlaCar». На сьогодні пані Деканоїдзе розтрубила про затримання пана Голуба, який входив, і є друга людина, яка входила… Але поки не буде знайдено тіло вбитого (а те, що він убитий, нехай мене вибачать рідні загиблого, але воно так і є), за що його судитимуть? Хіба що за крадіжку машини. Так це він отримає один рік умовно. Та й на тому все. Трезвонити на всю Україну, це одне. А показати результат… Це треба, щоб обвинувачений показав, де вони його…

– Ще одне запитання, пов’язане із Закарпаттям. Родина Балог, Михайло Ланьо. Ви розповіли, як Вам важко було очолювати Луганщину в 2005-2006 році, коли господарем області тоді був Єфремов. Із цими людьми на Закарпатті Вам вдається нормально працювати, Ваші повноваження використовувати?

– У мене з кланом Балог немає, не було і не може бути ніякої співпраці. Це однозначно. Сьогодні я не можу сказати, що вони є господарями області. Нехай вони розберуться у своєму сімейному колі зі своїми чварами і поділом майна тощо. Я не хочу сказати, що вони всі там… Уся, будемо казати, хвороба йде від самого Віктора Івановича. Там ще є два брати, двоюрідний брат. Я не хочу ні на кого нічого наговорювати… Справа в тому, що ті позиції, які мав Балога, він втратив на Закарпатті. Втратив через свою таку, будемо казати, поведінку. Через те, будемо казати, що «я тут господар!» Десь він повторив шлях Януковича, що я прийшов назавжди, навічно і тому подібне. Такого в житті не буває.

– А Ланьо?

– Ланьо народний депутат України. Чому всі думають, що Ланьо прийшов на базу «Правого сектору»? «Правий сектор» прийшов до нього додому. А слідство… Я не знаю…Більше року минуло, і слідчі мали б більше рухатися в напрямку розслідування. На жаль, ані мені не зрозуміла позиція слідства, ані всім жителям Закарпаття.