Світові ЗМІ: Багаті росіяни діють як агенти Кремля в Україні

Популярний британський часопис Independent пише про те, що у Києві зростає напруга після вбивства журналіста Павла Шеремета. Найтиражованіший часопис Німеччини Süddeutsche Zeitung пише, що проблеми видобутку вугілля в Україні стають додатковим тягарем для атомних електростанцій, що може призвести до екологічної катастрофи. Американська газета Chicago Tribune пише про оборудки в Україні й Росії кандидата у президенти США від республіканців Дональда Трампа.

Популярний британський часопис Independent опублікував матеріал «Напруга зростає після того, як в Україні вбили журналіста Павла Шеремета за допомогою вибухівки, яка була закладена в автомобіль». Британське видання зазначає, що цей випадок став нагадуванням про часи насильства щодо журналістів в Україні, які, як усі сподівались, після приходу до влади прозахідного уряду були вже позаду.

Британське видання додає, що досі не зрозуміло, чи бомбу під автомобілем Шеремета було активовано годинниковим пристроєм, чи дистанційно.

Independent нагадує, що 2002 року Організація з безпеки і співробітництва у Європі нагородила Шеремета за низку репортажів про порушення прав людини у Білорусі, включно зі зникненням опозиційних політиків і журналістів. Британський часопис нагадує, що засновника сайту «Українська правда» Георгія Гонгадзе, який був журналістом і займався розслідуваннями, вбили 16 років тому, його обезголовлене тіло знайшли у лісі під Києвом. Видання пише, що цей випадок прискорив Помаранчеву революцію, що призвело до повторного голосування на виборах і перемоги опозиційного кандидата.

«Напруга зростає після вбивства в Україні Павла Шеремета за допомогою вибухівки, закладеної в автомобіль»

Найтиражованіше періодичне видання Німеччини Süddeutsche Zeitung публікує статтю «Занедбання видобутку вугілля наближає екологічну катастрофу». Часопис, пишучи про вуглевидобувну галузь України, зазначає, що багато копалень або затоплено, або висаджено у повітря, або нині, за умов збройного конфлікту на Сході України, їх використовують як склади для боєзапасів. І саме за цих умов, як пише німецьке видання, Україна перевантажує свої атомні електростанції, що вибудовує загрозу можливої екологічної катастрофи. Нестачу видобутку вугілля в Україні компенсують атомною енергетикою. Фахівці у зв'язку з цим зазначають, що постійне перевантаження атомних електростанцій в Україні може призвести одного дня до небажаних наслідків.

Далі німецький часопис пише, що більшість вугільних копалень в Україні перебувають на територіях, які контролюють проросійські бойовики. Всі разом ці шахти видобувають на третину менше вугілля, ніж можуть. Видання зазначає, що між офіційним Києвом та ватажками угруповань не існує зближення. І тут газета проводить паралелі між тим станом, який існував між Західною та Східною Німеччиною перед падінням Берлінського муру. Попри всі суперечності, там існували зв'язки і навіть торгівля. Просто про це не говорили вголос. На думку німецького видання, подібний підхід може приводити до мовчазного розуміння за межами політичної пропаганди.

Süddeutsche Zeitung вказує, що причини падіння видобутку вугілля в Україні пояснюються як політичною корумпованістю, браком інвестицій перед війною, самою війною, так і спадом виробництва і руйнуванням самих шахт. У цьому зв'язку часопис ставить низку запитань. Кому зараз належать вугільні копальні на підконтрольних бойовиками територіях на сході України? Хто дбає про транспортування та продаж того вугілля? Хто платить за видобуток і у який спосіб здійснюються ті платежі? Чи хтось має план розвитку видобутку вугілля в майбутньому?

Газета пише, що відповіді на ці запитання може дати Рольф Петрі, фахівець вугільної індустрії та колишній менеджер німецької вугільної компанії Ruhrkohle AG. Петрі впродовж минулого року фінансувався Міністерством закордонних справ Німеччини, його роботу підтримував офіційний Київ і, як не парадоксально, також і Москва та проросійські бойовики. Петрі готує всеосяжну доповідь «Думки щодо відновлення видобутку вугілля в Україні». Німецька газета підсумовує, що проросійські сепаратисти сидять на вугіллі, а Україні те вугілля потрібне. Рольф Петрі відвідав 85 копалень, включно з 56 шахтами у зоні конфлікту.

«Занедбання видобутку вугілля наближає екологічну катастрофу»

Американський часопис Chicago Tribune містить матеріал «Пострадянські зв'язки керівника виборчої кампанії Трампа». Газета зазначає, що ніхто з тих, хто бачив, як колишній український президент Віктор Янукович вийшов із глухого політичного кута після того, як він безуспішно намагався підтасувати результати виборів 2004 року, не забуде, хто такий Пол Манафорт. Американський консультант, який нині очолює виборчу кампанію кандидата у президенти США від республіканців Дональда Трампа, допоміг Януковичу згодом перегрупуватись і перемогти. Зв'язок із Януковичем, як пише американський часопис, трансформується у деякі досить дивні та підозрілі справи, до яких мав стосунок Манафорт. Саме ці моменти можуть пролити світло на деякі бізнесові оборудки Манафорта для тих американців, які бажали б мати бізнесмена-президента.

Американське видання повідомляє, що Манафорт і двоє його партнерів заснували 2007 року компанію Pericles Emerging Market Partners, яка, у свою чергу, отримала 200 мільйонів доларів на свою діяльність від базованої на Кіпрі інвестиційної компанії B-Invest, яка займається неключовими інвестиціями російського олігарха Олега Дерипаски. Компанія Манафорта отримала ці мільйони під бізнесовий план для оборудок у Східній і Південно-Східній Європі, здебільшого в Україні. Компанія Дерипаски, яка згодом подала до суду на компанію Манафорта, повідомила у своєму позові, що очікувала принаймні 30% прибутку із вкладених коштів. План Манафорта і партнерів мав на меті скуповувати малі та середні компанії в Україні та об'єднувати їх у великі корпорації, які згодом перепродавалися. Один із партнерів Манафорта на ім'я Гейтс, який зараз працює разом із Манафортом під час виборчої кампанії Трампа, давав ідеї щодо потенційних інвестицій людям Дерипаски у Москві. Вони тоді сказали американцям, що не зацікавлені у жодній з пропозицій, окрім одеської компанії кабельного телебачення, чиє керівництво було наближеним до Партії регіонів Януковича, яка тоді керувала Одесою.

Chicago Tribune повідомляє, що коли вибухнула фінансова криза 2008 року, Дерипаска захотів зменшити масштаби співпраці з Манафортом, проте той просто зник і не відповідав на жодні запити. Газета пише, що Дерипаска й досі не може отримати ті кошти, які він сплатив Манафорту і його компанії. Часопис нагадує, що Дерипаска має доволі лячну репутацію у Росії, бо ж він пережив так звані «алюмінієві війни» 1990-х років, і йому нібито заборонено в'їжджати до США через його зв'язки з кримінальним світом. Американська газета пише, що нинішні керівники у Києві, які прийшли до влади після падіння режиму Януковича, не є прихильниками Манафорта, проте мережі зв'язків часів Януковича і досі діють у багатьох містах України. Багаті росіяни, зі свого боку, досить охоче діють як агенти своєї держави там, де офіційна московська дипломатія безсила. Часопис підсумовує: якщо Трамп здобуде перемогу, Манафорт і його команда матимуть завдання тримати всі ці неофіційні лінії зв'язку відкритими, разом із усіма бізнесовими можливостями, які вони відкривають. Також питання боротьби України з підтримуваними Росією сепаратистами було знято з передвиборчої платформи Республіканської партії. Без сумніву, як пише газета, все це добре помітили у Москві.

«Керівник виборчої кампанії Трампа Пол Манафорт є тим, хто потрібен російським і українським олігархам»