«Кримчани – заручники недалекоглядної політики Росії на Чорному морі» – експерти

У понеділок в Чорному морі розпочинаються українсько-американські навчання «Сі Бриз 2016». Цього року масштаб навчань буде більшим, ніж у минулому, а тренувати моряки будуть зокрема й планування і проведення міжнародної миротворчої операції в кризовому районі. Чи будуть військові репетирувати висадку десанту в Криму, як про це пишуть деякі російські ЗМІ? Чи варто очікувати посилення ролі НАТО в Чорному морі? І що на це відповість Росія?

Радіо Крим.Реаліі | Бриз напруги. Як Україна, Захід і Росія намагаються посилити свої позиції в Чорному морі

СТО СЛІВ ДО ТЕМИ

Українсько-американські військові навчання «Сі Бриз» проводять в Україні з липня 1997 року. Незважаючи на двосторонній статус, у них можуть брати участь військові інших країн Чорноморського регіону, а також держави-члени блоку НАТО. Цього року, за повідомленнями українських ЗМІ, один з етапів навчань вперше відбудеться на Дунаї: в гирлі річки відпрацьовуватимуть вправи з маневрування і висадки десанту. З цієї причини деякі російські ЗМІ вже охрестили навчання «репетицією вторгнення до Криму». Навчання проходять на тлі новин про плани НАТО щодо розширення військової присутності в Чорному морі. Наразі експерти альянсу працюють над рекомендаціями щодо цього, а остаточне рішення ухвалюватимуть уже восени. Про це генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив на прес-конференції за підсумками засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав. У Росії ж кажуть, що відповіддю на розширення присутності НАТО в Чорному морі стане посилення російського Чорноморського флоту. Про це 15 червня повідомив голова Комітету Держдуми з оборони, екс-командувач Чорноморського флоту адмірал Володимир Комоєдов.

– У нас у гостях заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь. Як повідомив заступник командувача українських ВМС з бойової підготовки Олексій Неіжпапа, масштаб навчань розширений в усіх напрямках – водному, повітряному, підземному, наземному. Буде задіяна морська авіація різних країн. Михайле, як ви думаєте, чи настільки виріс масштаб навчань, щоб і українська, і російська сторона могли так гучно про це говорити?

Самусь: Масштаб виріс, насамперед, через посилення американського компонента. Якщо порівнювати кількість кораблів і особового складу, яка бере участь з боку України, а це близько тисячі осіб, і американських військових – теж близько тисячі, – то масштаб з цієї точки зору зріс. Розширились і масштаби щодо регіонів. Навчання проводитимуть фактично на всьому Чорноморському узбережжі, з використанням усіх українських полігонів. У рамках навчань відпрацьовуватимуть дійсно комплексну операцію – сухопутний, підводний, надводний компонент, і регіон Дунаю – це вперше у такому масштабі. Я б не казав, що це пов'язано з Кримом, – більше з Дунайським регіоном, тому що не потрібно забувати про Придністров'я. Там ситуація може загостритись найближчим часом.

– Проведення таких навчань – це сигнал України і Заходу для Росії?

Самусь: Ці навчання є традиційними, вони завжди викликали різку реакцію з боку Росії. Згадайте 2006 рік – під час навчань у Криму проросійські сили просто влаштовували блокування американських кораблів, які туди приходили, не давали американцям ступити на берег. Усе тому, що Росія розуміє: присутність США в цьому регіоні є загрозою для російських військових, яким доводиться змінювати свої плани.

– Михайло, чи є шанс на створення Чорноморської флотилії НАТО, чи ж це чергова спроба дипломатичного тиску на Росію?

Самусь: Перспектива є, в цій флотилії зацікавлені всі без винятку чорноморські країни НАТО, тому що Чорне море зараз – це, дійсно, «російське озеро», як говорив Ердоган. Його повністю контролюють військово-морські сили Росії, засоби розвідки. Чорноморські країни традиційно слабші в військово-морському відношенні. Також великі проблеми пов'язані з тим, що Україна майже втратила свій корабельний склад, тож ідея має право на життя і буде реалізована, причому без порушення конвенції Монтре.

Потрібно створити штаб, управління флотилії, де перебуватимуть представники країн НАТО, які виявлять бажання брати участь у цьому проекті. Головне питання – створення системи управління. Далі – планування, і на основі ротації патрулювання кораблів різних країн НАТО, зокрема й нечорноморських. Можливо, вони будуть заходити на тиждень, відпрацьовувати свої завдання, постійно демонструвати свій прапор і знову йти за межі Чорного моря. З точки зору України, ця флотилія буде проривом, адже зараз Україна один на один з Росією, і їй дуже важко.

Вчора Росія знову почала розробку українських газових родовищ із використанням українських же вкрадених платформ. Це демонстрація того, що Росія почувається як удома в українській економічній зоні, йти на поступки не збирається, і міжнародній спільноті потрібно нарощувати свою присутність, щоб спробувати поставити Росію на місце хоча б щодо виконання морського міжнародного права.

– З нами на зв'язку російський військовий оглядач Олександр Гольц. Олександре, контроль Росії над Чорним морем майже абсолютний. Невже зусилля України і НАТО в цьому регіоні є небезпечними для Москви?

Гольц: Ідеться про нарощування зусиль. Я би сказав, проблема не стільки у створенні якоїсь флотилії з участю України, а в тому, що на попередньому саміті НАТО сформулювали, що країни НАТО посилять свою присутність на Чорному і Балтійському морях. Ідеться не про гіпотетичну флотилію, а про цілком конкретне посилення НАТО. Звісно, Україна співпрацюватиме, братиме участь, але тут не треба і формувати додаткову систему управління – вона буде створена відразу.

– Що може протиставити цьому Росія? Уже говорили про можливе посилення Чорноморського флоту, який і так регулярно посилювався.

Гольц: Чорноморський флот не посилювали 30 років, його стан був і залишається досить складним. Так, з'явились чотири нові підводні човни, сторожовий корабель, але баланс сил це змінити не може. Турецькі ВМС досі перевершують Чорноморський флот за корабельним складом.

– Чи може наростання напруги призвести до створення нової гарячої точки? Адже Крим опиниться у центрі відкритого конфлікту.

​Гольц: Я не ризикну говорити про можливі військові сценарії. Безумовно, військова напруженість, протистояння навколо Криму наростає, і це пов'язано з тим, що НАТО, яке перебуває у стані військової конфронтації з Росією, вже відкрито вказує: розміщуючи протикорабельні засоби і засоби ППО на Балтиці, Камчатці, у Криму, Росія створює безполітні зони. Натівці називають їх «бульбашками». І ці «бульбашки» поширюються на 300-400 кілометрів. Поки незрозуміло, що НАТО цьому протиставить. Однак воно не допустить появи таких безпілотних зон. Це може означати розгортання у тому ж Чорному морі з боку НАТО зброї дальньої дії – можливо, крилатих ракет великої дальності, які будуть націлені на ці засоби ППО і протикорабельні засоби. А це робить Крим мішенню.

– Михайло, як ви вважаєте, наскільки нарощування військових ресурсів як Росії, так і НАТО, може призвести до відкритої конфронтації у регіоні?

Самусь: Коли ухвалювали рішення про окупацію Криму, був порушений стратегічний баланс у регіоні. Коли баланс змінюється, інша сторона намагається його вирівняти. Кримчани стали заручниками. Російський експерт сказав, що НАТО може розмістити крилаті ракети на кримському напрямку. Але Росія розмістила ці крилаті ракети вже рік тому, стратегічні бомбардувальники теж тут і вже тримають під прицілом всю Європу: дальність дії озброєння досягає від 2 до 2,5 тисяч кілометрів. Звісно, ці країни не можуть не відповісти. Так, напруга буде наростати, і кримчани мають розуміти, що конфлікт може закінчитися дуже сумно. Вони – заручники недалекоглядної політики Російської Федерації. Насправді, Чорне море не потребує великої кількості кораблів. Україна може використовувати свої можливості в асиметричних діях, і навіть розміщення крилатих ракет на береговій лінії України повністю контролює об'єкти в Криму. Росія порушила всі можливі норми міжнародного права, краде газ. Можна прогнозувати різні сценарії, але всі вони не надто хороші.