Віталій Портников: Навіщо Путін лякає фінів

Володимир Путін (ліворуч) і Саулі Нійністе (праворуч) під час зустрічі в Наанталі, 1 липня 2016 року

Сам факт запрошення до Фінляндії російського правителя викликав неоднозначну реакцію і в самому фінському суспільстві, і у сусідів Фінляндії. Але президент цієї країни Саулі Нійністьо стверджував, що з Росією необхідний діалог – з огляду на близьке сусідство і протяжність кордону. Та й досвід нападів сусідньої країни на Фінляндію її президент теж, очевидно, враховував. Після агресії проти України ніхто з сусідів Росії не може відчувати себе спокійно. Особливо країни, які не входять до НАТО і не захищені спільними зобов’язаннями альянсу.

Путін знову засумнівався у праві Фінляндії самостійно ухвалювати рішення, які стосуються її безпеки

Саме НАТО несподівано стало головною темою спільної прес-конференції російського і фінляндського президентів і призвело до серії погроз Путіна на адресу сусідньої країни. Нійністьо – судячи з його висловлювань і виразу обличчя – під час цієї прес-конференції явно пошкодував, що впустив літнього диктатора в Європу і дозволив йому ображати Фінляндію на її землі. Путін знову засумнівався у праві Фінляндії самостійно ухвалювати рішення, які стосуються її безпеки. Він стверджував, що «НАТО готове воювати з Росією до останнього фінського солдата». Він брехав, коли говорив, що війська Росії перебувають від Фінляндії за тисячі кілометрів. Той, хто подивиться на карту, побачить, що який-небудь Псков із його знаменитою десантною дивізією – це кілька сотень кілометрів. Так що погроза перемістити війська в разі вступу Фінляндії в НАТО – це радше символічний жест. Але фіни його помітили. Фінському президенту довелося публічно полемізувати із гостем. Медіа північної країни шоковані поведінкою російського президента.

Путін сприймає будь-яке запрошення до діалогу як прояв слабкості – і починає самовпевнено ображати і принижувати тих, хто його запрошує

Можна зрозуміти фінського президента, який намагається зберегти діалог із небезпечним сусідом. Але проблема в тому, що Путін сприймає будь-яке запрошення до діалогу як прояв слабкості – і починає самовпевнено ображати і принижувати тих, хто його запрошує. Висновок із цього може бути тільки один: спілкуватися з Путіним можна виключно для терапевтичного ефекту, для зниження рівня його агресивності. Але ні в якому разі не давати йому принижувати інші країни і народи.

Відсидітися не вдасться ані в Гельсінкі, ані в Берліні, ані в Парижі

Ще один висновок із поїздки Путіна до Фінляндії – так це те, що помиляються ті європейці, які вірять, що агресія Путіна спрямована проти України, а вони «відсидяться». Ні, агресія Путіна спрямована проти Заходу. Він готовий до протистояння зі Сполученими Штатами – і краще в Європі. А Україна для Путіна – просто колишня частина його імперії, кілька областей, які потрібно приєднати, щоб поліпшити своє стратегічне становище перед майбутнім конфліктом із цивілізованими світом.

І якщо Захід здасть Путіну Україну – цього конфлікту не уникнути. Відсидітися не вдасться ані в Гельсінкі, ані в Берліні, ані в Парижі.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода