Останнього дня своєї роботи Державна дума Російської Федерації ухвалила пакет так званих «антитерористичних» законів. Світ цього дня цікавився головним чином підсумками британського референдуму – тому на витівки російських депутатів особливої уваги не звернули. А даремно. Тому що в Росії починається неосталінська епоха.
Українські коментатори нерідко порівнюють російський «антитерористичний» пакет із «законами диктатури», ухваленими Верховною Радою в розпал Майдану. Дійсно, стилістика дуже схожа. Але навіть Янукович не додумався до тотального контролю над листуванням громадян.
Поправки майже ставлять поза законом популярні інтернет-месенджери. Ні, користуватися ними можна. Але одного прекрасного дня спецслужбам можуть знадобитися факти з вашої переписки – або запис розмов. І месенджери повинні їх надати. Те, що зараз змінилася сама технологія запису і ключі від шифрів – у руках самих співрозмовників, а не компаній, ініціаторів змін не цікавить. Хоча, можливо, це якраз стане непоганим приводом для заборони користування інтернет-месенджерами.
Я спеціально так докладно зупиняюся на поправках, пов’язаних із регулюванням інтернету, хоча в поправках чимало змін, які дозволяють саджати будь-якого громадянина за неінформування про чужі висловлювання чи зменшують вік «посадки». Про вимоги до операторів мобільного зв’язку зберігати весь масив розмов і повідомлень для можливої видачі спецслужбам я вже й не згадую. Просто все це вже було за Сталіна і його наступників. Неінформування, суди над малолітніми, контроль над телефонними розмовами. Фразу «це не телефонна розмова» знає кожний, хто народився чи жив у Радянському Союзі. Єдине, чого в СРСР не було – так це інтернету. Так, реєструвались і контролювались навіть друкарські машинки – але уявити собі глобальний світ не міг ніхто. І мало хто уявляв собі, як поведуть себе спецслужби в цьому глобальному світі.
Депутат Державної думи Росії Ірина Ярова
Тепер ми знаємо як. Автором скандальних поправок зазвичай називають одіозного депутата Державної думи Ірину Ярову. Але поінформовані джерела стверджують, що патентована мракобіска була просто вибрана для оприлюднення законодавчих змін. Їхні справжні автори – співробітники Ради безпеки Російської Федерації. Між іншим, вони ж опікали Януковича і його банду в період Майдану. Так що цілком можливо, що юристи адміністрації тодішнього президента писали «закони диктатури» під їхню диктовку.
Російські силовики сподіваються, що зможуть контролювати будь-яке висловлювання громадян. Вони сподіваються встановити контроль над інтернетом. Вони не розуміють, що світ глобальних технологій не може бути підвладним світу Путіна. Так, у світі є авторитарні режими, які контролюють інтернет. Але і їм потихеньку доводиться здавати позиції. І вже навряд чи реалістично посилити контроль там, де його досі не було.
Але «путінські соколи» намагатимуться. Ці спроби для них – засіб позбавлення від страху, в якому вони живуть. І бояться вони, як бачимо, не ЦРУ й Держдепартаменту, а звичайних російських користувачів інтернет-ресурсів.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода