Київ – Банти, стрічки і вишиванки – Україна відзначає завершення навчального року. Понад 200 тисяч хлопців і дівчат закінчують цього року школу, частина з них – на непідконтрольній Україні території Луганської і Донецької областей та в анексованому Криму. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, їм цього року буде простіше вступити до українських вишів. Між тим, активісти говорять про важливість психологічної допомоги дітям, які бачили війну, а дехто вказує на те, що частина школярів – і досі в небезпеці по дорозі на уроки.
Про потребу побудувати «нову українську школу для незалежної європейської України» говорила 27 травня під час останнього дзвоника в одному із навчальних закладів столиці міністр освіти Лілія Гриневич. Протягом кількох років планується низка нововведень, зокрема, впровадження 12-річної освіти до 2018-го, а цього літа випускники отримають можливість подавати документи в електронному вигляді без черги.
Лілія Гриневич
Окрім того, спрощення вступу до вишів очікує абітурієнтів із зони конфлікту на Донбасі та анексованого Криму, зазначає Гриневич.
«У парламенті ухвалено закони щодо розширення доступу до освіти кримчан та тих дітей, що проживають на непідконтрольних територіях. Я поділяю ідеї цих законів, оскільки переконана, що ми мусимо дати можливість усім дітям, які хочуть навчатися тут, в Україні, зробити це – з тією метою, щоб нам потім було з ким реінтегрувати ці території», – заявила вона.
Абітурієнти із Криму та Донбасу отримують додаткові опції для вступу
Дійсно, цього року вступити до вишів зокрема абітурієнтам із Криму буде значно простіше, погоджується координатор освітніх програм центру «Альменда» Валентина Потапова. За її словами, для кримчан, окрім екстернатної форми навчання і складання ЗНО, з’являється ще один спосіб вступу: на материковій частині України будуть створені сім спеціальних центрів, де випускники із півострова зможуть отримати український атестат.
Дитина складе лише два випускних зі школи іспити – з історії України та української мови і літературиВалентина Потапова
«Дитина заповнить освітню декларацію, в яку їй перенесуть дані з того документа, який вона отримала на окупованій території. Щоправда, без оцінки, а зі словом «атестований». І вона складе лише два випускних зі школи іспити – з історії України та української мови і літератури. Після цього, на основі цього атестату, дитина складає один іспит в одному із семи вишів, які держава визначить у цих семи містах», – пояснює Потапова.
Для абітурієнтів із зони проведення АТО інший закон закріплює особливі умови для вступу у виші, які або розміщені зараз у Донецькій та Луганській областях, або були звідти евакуйовані в інші регіони.
За даними ЮНІСЕФ, майже кожна п’ята школа у зоні конфлікту на Донбасі була пошкоджена внаслідок бойових дій. Зараз більшість із них відремонтовані, а в деяких ремонтні роботи ще тривають, розповідає керівник освітніх програм українського представництва організації Наталія Кияк. Між тим, зауважує вона, доступу до шкіл на непідконтрольній Україні території – як на Донбасі, так і у Криму – співробітники ЮНІСЕФ не мають. Основним викликом тепер експерт вважає психологічну реабілітацію людей, які бачили війну – як дітей, так і дорослих.
Якщо на їхніх очах відбувалися вибухи або вони бачили, як хтось загинув, то такі діти потребують серйозної психологічної допомогиНаталія Кияк
«Коли ми говоримо про сім’ї і про дітей, які втратили когось із сім’ї, або якщо на їхніх очах відбувалися вибухи, або вони бачили, як хтось загинув, то мусимо розуміти, що такі діти потребують серйозної психологічної допомоги, – зазначає Кияк. – І ми спільно з нашими партнерами, зокрема Києво-Могилянською академією, проводимо навчання – загалом його пройде близько 5 тисяч педагогів».
Деякі діти із підконтрольної Україні території ходять у школу на непідконтрольну – Тарабанова
Однак, за даними організації «Схід-SOS», деяким дітям може фізично загрожувати небезпека, бо вони змушені ходити до школи із підконтрольної Україні території на непідконтрольну, перетинаючи блокпости на лінії розмежування. Такі повідомлення активісти отримували із населених пунктів поблизу Горлівки на Донеччині, каже представниця організації Світлана Тарабанова.
«Чому так відбувається? Тому що батькам так зручніше – коли трішечки припиняються бойові дії, батьки не хочуть змінювати начального закладу, тим самим наражаючи дітей на небезпеку», – зауважує активістка.
Окрім того, вона вказує на брак вчителів, які виїхали з Донбасу. Зокрема, йдеться про викладачів англійської мови.
Зараз, за словами Тарабанової, активісти організації шукають для переселенців випускні сукні і костюми та збирають кошти на обладнання зали для випускного у Трьохізбенці на Луганщині, де раніше деякий час базувались військові.