Декілька років поспіль до «повернення» Криму в Росію місцеві захисники довкілля, громадськість і правоохоронні органи намагались врятувати солоне, багате на пелоїди (лікувальну грязь) озеро Аджиголь, яке розташоване за десять кілометрів на схід від Феодосії, обабіч автотраси Сімферополь – Керч. Зокрема, активісти міських осередків всеукраїнської екологічної організації «Мама-86-Феодосія» і республіканської асоціації «Екологія і світ» періодично проводили «круглі столи», наукові конференції, писали звернення до різних інстанцій і навіть піднімали земляків на активні протестні акції.
Людей непокоїло те, що в Аджиголь, де, за підрахунками фахівців, запаси цілющих пелоїдів сягали на момент останніх досліджень понад сімдесят тисяч тонн, продовжували стікати неочищені побутові і каналізаційні стоки частини селища Приморське. А ще берег водоймища відкрито загачував будівельним сміттям приїжджий підприємець із Підмосков’я Володимир Ярмоленко. Він викупив у Приморську декілька приватних будинків на вулиці Гусіна і переобладнав на міні-готелі, завбачливо переоформивши нерухомість на свою дружину, до слова, громадянку України.
«Маленька Венеція» з видом на Чорне море
Аджиголь ні Ярмоленку, ні його дітям зовсім непотрібен. Це він сам якось нам сказав. Бо, виявляється, не хоче бачити поруч хворих людей, які в разі чого приїжджатимуть на озеро лікуватись грязямиАнтоніна Ковальчук
Загалом дамбою-загатою з будівельного сміття метикуватий підприємець буквально відрізав східну частину озера від решти його акваторії, перекрив дюкер, яким воно сполучалось із морем. Новоявлений господарник у такий зухвалий спосіб будував «свою маленьку Венецію», як висловився тоді у розмові з медійниками один із депутатів селищної Ради. Цікаво, що заради завоювання у нових сусідів потрібної у протистоянні з місцевими чиновниками «громадської підтримки» бізнесмен пообіцяв їм звести на відвойованій у водойми ділянці площею понад 0,70 га спортивний майданчик і навіть музичну школу. «У нього (Ярмоленка – КР), – розповідала тоді керівник міської екологічної організації «Мама-86-Феодосія» Антоніна Ковальчук, – щоліта повно відпочивальників. Аби дістатитись моря, вони змушені обходити вулицю і переходити трасу біля першої автобусної зупинки в Приморському. Ярмоленко скоротив їм цей шлях, зробивши своєю дамбою прохід прямо через озеро. Тож він працює виключно на свій пляжний бізнес. А Аджиголь ні йому, ні його дітям зовсім непотрібен. Це він сам якось нам сказав. Бо, виявляється, не хоче бачити поруч хворих людей, які в разі чого приїжджатимуть на озеро лікуватись грязями».
До речі, саме після звернення Антоніни Никифорівни та її прибічників із десятка місцевих громадських організацій бурхливою діяльністю Ярмоленка на Аджиголі раніше зацікавилась Держземінспекція. Вона документально зафіксувала захоплення чоловіком землі водного фонду і передала документи до прокуратури Феодосії. Після річної судової тяганини у жовтні 2012 року Апеляційний суд АР Крим зобов’язав Володимира Ярмоленка повернути захоплену ділянку і власним коштом відновити її до початкового стану. Проте чоловік і пальцем не поворохнув. Ніяк не відрегувала на злісне ігнорування росіянином українських законів і місцева державна виконавча служба. Тоді громадськість взяла ініціативу у свої руки і взимку 2013 року самотужки зруйнувала незаконну дамбу. Але за декілька днів Ярмоленко її відновлює, більше того – продовжує загачувати облюбовану ділянку ще заповзятіше.
Згодом у ситуацію знову змушена була втрутилась феодосійська міська прокуратура. У своєму поданні вона зобов’язала розчистити озеро… комунальні служби селища. Щоправда, зазначивчивши при цьому, що всі витрати у подальшому будуть стягнуті з «іноземця» (Ярмоленка – КР) Окрім того, на невиконання рішення суду стосовно нього порушили кримінальне провадження…
План «Міжозер'я»
Відтоді сплинуло рівно три роки. Яка сьогодні ситуація довкола озера Аджиголь? «Предметно захистом озера ми не маємо змоги далі займатись, – нерадісно констатує Антоніна Ковальчук із колишньої «Мами-86-Феодосія» (організація не перереєструвалася за російським законодавством). – У нас немає коштів, щоб узяти пробу рапи в озері. Раніше у цьому плані нас підтримували зарубіжні фонди. Проте, гадаю, що лікувальна грязь в Аджиголі збереглась, адже за ці два роки морська вода не потрапляла в озеро. 24 березня (2016 року – КР) ми лише провели круглий стіл на тему «Можливості експлуатації водних ресурсів Південно-Східного і Східного Криму у сучасних умовах». І на цьому наша місія стосовно порятунку Аджиголя фактично завершилась».
За словами науковця (Антоніна Ковальчук – кандидат наук, викладає у місцевому виші), нині прибережна територія між Аджиголем і сусіднім озером Кучук-Аджиголь включена в проект курортно-рекреаційного комплексу «Міжозер’я». Прізвище інвестора – Степан Бойчик, він начебто із Тюмені, очолює тамтешній холдинг «Партнер». Разом зі своїми місцевими партнерами зареєстрував у жовтні 2015 року у сусідньому з Приморським Береговому таке собі ТОВ «Партнер Курорт Групп». Його статутний фонд – 1 млн. рублів.
Інвестори мають намір вкласти в «Міжозер’я» аж 19 мільярдів рублів, реалізувати проект за 6 років, окупити – за 10-12
Інвестплан полягає у створенні в районі Приморського зони відпочинку з розвиненою інфраструктурою: готелями і парком розваг. Визначається у ньому і подальша доля обох лікувальних озер – їх мають з'єднати з акваторією Чорного моря. Як повідомила прес-служба кримського мінбуду, концепцію комплексу «Межозер’я» у лютому 2016 року ухвалили на VІІ-й республіканській містобудівній раді профільного міністерства, взявши до уваги при цьому думку експертів. Приміром, заввідділом держекологічної експертизи мінекології Криму Олена Сівура рекомендувала інвесторам при розробці проектної документації врахувати водоохоронні зони існуючих озер і провести дослідження про можливі наслідки для екосистеми озер при їх з'єднанні з морською акваторією. А головний архітектор далекого від Приморського Сімферопольського району Олександр Білик зауважив, що необхідно більш детально опрацювати питання транспортної схеми, щоб знизити транспортний потік існуючою автомагістраллю уздовж берегової лінії шляхом «перехоплення транзитного транспорту трасами-дублерами».
Відомо також, що інвестори мають намір вкласти в «Міжозер’я» аж 19 мільярдів рублів, реалізувати проект за 6 років, окупити – за 10-12. Раніше влада Феодосії заявляла, що в разі схвалення проекту, будуть проведені громадські слухання («думка жителів теж має бути врахована»).
Думки вголос
Окремі кримські ЗМІ традиційно поспішили видати бажане за дійсне. На кшталт «У Феодосії з’явиться туристично-рекреаційний комплекс». А як міркують з цього приводу самі пересічні кримчани і феодосійці зокрема, думку яких начебто збираються врахувати у «Міжозер’ї»? Пости з цього приводу можна знайти на форумі місцевого інтернет-ресурсу «Kafanews». Ось лише деякі з них.
Эта зона «Межозёрье» – ни что иное, как «очередной бред сивой кобылы». Никаких инвесторов с Тюмени никогда не будет. Там между этими двумя озёрами (в реальности) даже такого расстояния и площади нет. Всё расстояние между озёрами занимает один пионерский лагерь. Это – очередная «утка» и лишнее разбазаривание денег налогоплательщиков.
Скорее всего под эту дудку хотят засыпать озера, нарезать на участки и продать, перекрыв тем самым проход к морю для местных жителейАЛБАНЕЦ
Скорее всего под эту дудку хотят засыпать озера, нарезать на участки и продать, перекрыв тем самым проход к морю для местных жителей.
100% поддерживаю. Но всё же скорее просто 3D проект за 100 у.е. И наверно к этому так и надо относится. Вот если бы там был проект военной базы какой-нибудь, я бы поверил, а так...
Могу предположить что этот проект был заимствован у проекта «Межморье». Это в Европе.
Межморье постепенно становится реальностью. Страны региона строят союз. В прошлом году, во время 70-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН состоялась первая встреча стран региона Адриатического, Балтийского и Черного морей. Теперь сделаны шаги, направленные на объединение государств, пишет Belarus Security Blog. Группа состоит из Польши, Литвы, Латвии, Эстонии, Чехии, Словакии, Венгрии, Болгарии, Румынии, Хорватии, Словении и Австрии.
Тут правда масштаб несколько больше. Но ничего, мы начнём с малого.
Simorona
Господи, услышь нас... ну не надо ничего трогать! не надо никаких Нью-Васюков. Просто приведите город в порядок. И всё.
buiv804
Реальная проблема сейчас будет с водой. После электрического ЧП и чумного ЧП есть вероятность водяного ЧП. У кого есть в знакомых люди, служащие в МЧС, те должны знать. Уже сейчас готовятся. Феодосия может пострадать. Если не дадут воду из Днепра, то подача воды по графику летом – неизбежность. Через год, если ничего не сделают капитально, начнут бочками воду развозить. В сельской местности люди в соленой воде из колодцев купаются и стирают. Вода стала соленой в прошлом году после этих глупых бурений и выкачивания.
2-3 года потерпеть было в 2014. Сегодня 2016. Сколько еще терпеть?ДедМазай
Доктор Наук! Верните чистоту Аджиголю. Мы курорт, а не помойная яма и не канализация.
Вы правы, варварское использование подземных вод приведёт к экологической катастрофе, это надо понимать, а делать вид, что всё нормально и мы справимся – это пилить сук, на котором сидишь. Нужна днепровская вода в Крыму 100%. Может не в тех объёмах, но без неё всё загибается.
Судя по комментам, одни «оптимисты» собрались! Люди, еще раз повторяю! Собака лает, а караван идёт! Причем галопом;) потерпите 2-3 года и будет все ок) не все так мрачно! Район Камыши-Береговое-Приморский, самый перспективный в недалеком будущем... С такими площадями, шикарными пляжами, любой инвестор с радостью создаст современную инфрактрустуру после снятия санкций... Санкции – это временное явление! Время баснословных откатов осталось в прошлом! Грамотно распорядиться нашими пустующими участками неосвоенной земли – это скачек в курортном развитии Феодосии!
2-3 года потерпеть было в 2014. Сегодня 2016. Сколько еще терпеть? «Санкции – это временно» – безусловно. Вон Куба 50 лет просидела под санкциями, потеряла триллионы долларов, миллионы туристов и т.д... Санкции с Крыма не снимут, пока не проведут легитимный референдум, под надзором международных наблюдателей... При нынешнем режиме это невозможно. Оптимизм – это хорошо, но нужно быть реалистом, а не пересказывать сказки самого «честного» телевидения в мире.