Верховний суд Росії 24 травня ухвалив законопроект про кримінальну відповідальність за образу російського гімну. Документ, розроблений двома членами Ради Федерації, прирівнює покарання за образу гімну до вже внесених до Кримінального кодексу положень про захист державного герба і прапора. Поки закон ще не набув чинності, нагадуємо, як «ображали» – навмисне чи ні – новий російський гімн із часу його затвердження в грудні 2000 року.
Згідно із законопроектом, знущанням над гімном Росії буде «умисне спотворення музичної редакції або тексту державного гімну при його публічному виконанні» або «оприлюднення у ЗМІ, зокрема – в інтернеті». За образу гімну автори законопроекту пропонують карати обмеженням волі на термін до одного року, чи примусовими роботами на цей термін, чи арештом на термін від трьох до шести місяців, чи позбавленням волі на термін до одного року.
«Новим» нинішній гімн можна назвати лише умовно – його музика і ритмічна структура запозичені з гімну Радянського Союзу. Радянський гімн 1943 року на музику Олександра Александрова і вірші Сергія Михалкова теж не раз зазнавав змін, але в 1990 році був замінений «Патріотичною піснею» Михайла Глінки. Повернення радянського гімну стало одним із перших знакових діянь Володимира Путіна на посаді президента Росії, яку він обійняв (перші кілька місяців – у ранзі «в.о.») 1 січня 2000 року. Рішення повернути старий гімн, нехай і з новими словами (все того ж Михалкова, який встиг вкотре переписати текст гімну – за 9 років до своєї смерті), викликало негативну реакцію в російських ліберальних колах, які побачили в цьому ще один знак реставрації радянського режиму. Одним із основних аргументів прихильників повернення була відсутність будь-яких слів в «Патріотичній пісні» Глінки, хоча в світі є безліч країн, гімн яких не має тексту, або має, але відразу кілька варіантів, жоден із яких не є офіційним (як в Іспанії, наприклад).
Не поверни Путін радянський гімн із новим текстом беззмінного гімнописця, нинішній законопроект (розроблений за ініціативою членів Ради Федерації Андрія Клішаса і Вадима Тюльпанова) міг би і не знадобитися. Нема тексту – годі й ображати. Коли текст є, недовго чекати і пародій. У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що його створення зумовлено зокрема «скандальною подією, подією в Севастополі 8 квітня 2016 року». На з'їзді суспільно-експертної ради при губернаторі Севастополя під час виконання гімну Росії на великий екран була виведена сатирична версія його тексту.
«Пролунав гімн Росії, на екрані з'явилися слова. Я гімн знаю напам'ять, тому я ніколи не читаю, що там написано. Але дівчатка наші, які були там на цьому з'їзді, вони прочитали, побачили, що там знущальна, образлива переробка тексту. Це або недбалість: оператор узяв на швидку руку скачав з інтернету якийсь текст, не перевірив, що це. Написано «Гімн Росії» – і поставив, – або це була підготовлена провокація. На відкритті повинен був бути присутнім губернатор, його заступники. Уявіть картину: стоїть губернатор, виконується гімн, а позаду на екрані ось така річ», – сказав тоді журналістам заступник глави департаменту внутрішньої політики «уряду» Севастополя Володимир Тюнін. Пізніше саме версія про ненавмисної помилки людини, яка скачала з інтернету перший-ліпший текст, була взята правоохоронними органами за основну.
Нижче – текст, який побачили учасники заходу. Віршована форма гімну Михалкова-Александрова досить проста, текст легко піддається не тільки офіційній, а й аматорській переробці:
«Россия – безумная наша держава,
Россия – покорная наша страна.
Холопская воля, бахвальская слава –
Твое достоянье на все времена!»
Це, втім, далеко не перша пародія на російський гімн, зроблена в Україні. Ось, наприклад, версія Ореста Лютого:
«Союз цей злочинний усім нав’язала
Комуно-фашисько-імперськая Русь.
Хай згине навіки цей проклятий Богом
Кривавий і хижий Радянський Союз».
Якщо новий закон буде ухвалений парламентом і підписаний президентом, під заборону потраплять й інші жартівливі версії. Наприклад, ось ця, створена пітерським актором Геннадієм Смирновим за сприяння групи «ЕжоFF Band»:
«Россия – покорная наша держава,
Россия – любимая нами страна.
В другой бы стране нас всех пересажали –
А здесь мы воруем и нам ни хрена!».
Ще одну пародію на текст гімну зробив виходець із України, який живе в США, «співучий далекобійник» Вадим Дубовський. Він прославився своїми піснями, які записує прямо за кермом вантажівки. Ролик під назвою «Гімн антирашистів» тільки на YouTube подивилися майже 400 тисяч осіб:
«В Москве, Красноярске, Хабаровске, Сызрани
Лохи уверены – им повезло!
Что правит парашей опять переизбранный
Карлик лысеющий Путин-Х….».
Пародіюють російський гімн і в інших країнах. Ось, наприклад, пародія англійською мовою – щоправда, цілком невинна і в чомусь навіть зворушлива:
А в Швеції ЛГБТ-активісти записали до Олімпіади в Сочі відеоролик, на якому гімн Росії з цілком стерпним акцентом і без будь-яких змін в тексті виконують сотні людей з райдужними прапорами в руках. Так шведи вирішили висловити протест проти російського закону про заборону «пропаганди гомосексуалізму серед дітей». Що скаже з цього приводу новий російський законопроект? Ніяких перекручувань тексту або музики в ролику немає:
Зовсім інша справа – кліп російських музикантів з групи Plan Gobla. Вони не просто «спотворили» текст і музику гімну. У 2011 році вони зіграли і заспівали для реклами авіакомпанії-лоукостера Avianova (яка відтоді встигла розоритися) гімн Росії задом наперед, перевернувши і слова, і порядок акордів. Подивіться ролик до кінця: спочатку ви навряд чи розберете хоч слово, але потім, коли запис прокручується назад, все стає на свої місця:
В інтернеті можна знайти найрізноманітніші версії російського гімну. Наприклад, створені «православними активістами», яким нинішній текст Михалкова здається, напевно, занадто світським.
«Да встанет из праха, как прежде Россия
Под сенью Голгофской святого креста.
Лишь в этом спасенье и новая сила
Молитвой исполнит по слову Христа».
Ще складніше розібратися, чи є «образою» російського гімну його фальшиве виконання – а це трапляється нерідко, особливо під час урочистих заходів за кордоном. Наприклад, на початку лютого 2015 Володимиру Путіну довелося вислухати ось таку версію музики Александрова під час офіційного візиту до Єгипту:
З єгиптянами готові конкурувати сирійці, які приймали прем'єр-міністра Медведєва в 2013 році:
Часто трапляється, що замість російського гімну під час офіційних урочистостей або на спортивних заходах звучить щось зовсім інше. Найчастіше – «старий» гімн, «Патріотична пісня» Глінки. Наприклад, на чемпіонаті світу з художньої гімнастики в Штутгарті восени минулого року «Патріотична пісня» прозвучала аж двічі, незважаючи на те, що російські спортсменки, які стояли на п'єдесталі пошани, намагалися вказати організаторам на їхню помилку.
Така ж доля спіткала російських хокеїсток в січні 2015 року в Швеції на чемпіонаті світу:
Але бувають і зовсім екзотичні варіанти. Наприклад, в США в 2012 році перед боєм російського боксера Хабіба Аллахвердиєва проти домініканця Хоана Гусмана замість російського гімну прозвучала пісня «Мій Кавказ» на вірші, написані творчим колективом з Дагестану за мотивами творів лезгинського поета 19-го століття Етіма Еміна:
«Я вижу каждый раз во сне
Родные горы, путь домой,
Орлов, парящих в вышине,
Лезгинских гор храня покой».
Є й версії тексту російського гімну, що вважаються свого роду класикою – це не дивно, якщо врахувати, що класики їх і писали. Наприклад, інтерпретація письменника Володимира Войновича:
«Распался навеки союз нерушимый,
Стоит на распутье великая Русь:
Но долго ли будет она неделимой,
Я этого вам предсказать не берусь.
К свободному рынку от жизни хреновой,
Спустившись с вершин коммунизма, народ
Под флагом трехцветным с орлом двухголовым
И гимном советским шагает вразброд».