Успіх України – найнадійніша зброя проти агресії Путіна – російський опозиціонер

У жовтні 2014 року був заарештований лідер російських націоналістів Олександр Бєлов (Поткін). У 2011-2014 роках Бєлов був активним учасником загальногромадянського протестного руху, входив до оргкомітету низки протестних акцій. 4 листопада 2011-го оголосив про початок кампанії за відставку Путіна, брав участь у діяльності Координаційної ради опозиції. У 2015 році об'єднання «Русские», до керівництва якого Бєлов входив до арешту, було заборонене.

Бєлова звинувачують у створенні екстремістського співтовариства, яке ставило за мету повалення режиму Нурсултана Назарбаєва в Казахстані, розпалюванні міжнаціональної ворожнечі (стаття 282 Кримінального кодексу Росії), публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності. Бєлов провину не визнає і вважає кримінальну справу політичною розправою. На його підтримку виступали багато політиків, у тому числі Борис Нємцов і Гаррі Каспаров, які говорили про те, що справа сфабрикована російськими і казахськими спецслужбами.

11 травня стало відомо, що Бєлов візьме участь в праймеріз Демократичної коаліції. Центральна виборча комісія Демократичної коаліції прийняла заявку від Бєлова, якого підтримала «Партія 5 грудня» і затвердила його кандидатуру більшістю голосів. Оскільки судового рішення у справі Бєлова немає, закон не забороняє йому брати участь у виборах до Держдуми Росії.

Взяти інтерв'ю у Олександра Бєлова, який понад півтора року перебуває в одній з найбільш ретельно охоронюваних російських в'язниць, непросто, але нам вдалося передати в'язню запитання і отримати відповіді.

– У яких умовах Вас утримують? Були повідомлення про те, що слідчий погрожував Вас убити у в'язниці викруткою. Що тоді сталося і чи вважаєте Ви, що Ваше життя в небезпеці?

– Я перебуваю в особливій в'язниці федерального підпорядкування №1, так званий «Кремлівський централ». Це особлива в'язниця (причому в'язниця всередині в'язниці, тобто вона знаходиться всередині території звичайного СІЗО), вона відрізняється більш педантичним дотриманням норм і відсутністю будь-яких поблажок. Натомість у кожного є своє місце для сну, не доводиться спати в дві зміни, як у багатьох інших в'язницях країни. Харчування терпиме і, звичайно, не порівняти з тим, що давали в 90-х... прогулянка у критому дворику 1 годину на день. Щоденний медичний обхід; душ, на жаль, тільки раз на тиждень, але в камерах є гаряча вода (це великий, так би мовити, прогрес для Росії)! Холодильник, телевізор, електрочайник. Контингент в СІЗО-1 так само вельми специфічний, інтелігенція... бібліотека і щоденний «Московский комсомолец». Такі умови пов'язані з тим, що це найголовніша в'язниця в Російській Федерації. Тих, кого держава вважає найбільш небезпечним для себе, розміщують тут. Передати сюди практично нічого неможливо ні за які гроші (на відміну від інших тюрем), рівень контролю за ув’язненим і за співробітниками – на найвищому рівні. Хіба що з волі і тільки через інтернет-магазин «Озон» можна замовити книги, з якими, на вашу думку, мені буде корисно ознайомитися. Книги для арештантів прибувають до найближчого поштового відділення, звідки їх раз на тиждень забирає для ув'язнених співробітник СІЗО.

Дійсно, мою справу фабрикував дуже дивний слідчий – Рустем Шайдуллін, який неодноразово погрожував мені фізичною розправою, вбивством і одного разу протягнув в СІЗО викрутку з 15-сантиметровим залізним штирем, намагався залякати мене і змусити підписати зізнання та згоду на спрощений порядок розгляду справи в суді. Це дуже небезпечний своєю неадекватністю шовініст (моїм адвокатам він слав смс, що вбити мене йому велить Аллах), який використовується ФСБ і Слідчим комітетом Росії, коли потрібно досягти певного результату в справі, незважаючи на відсутність фактів чи логіки. Сподіваюся, мені вдасться рано чи пізно притягти цього негідника до відповідальності. Однак поки його, мабуть, як заохочення за дії щодо мене, тільки підвищили на посаді, тепер він очолює Бабушкінський міжрайонний слідчий відділ Слідчого комітету Москви...

Але зараз, в цей конкретний момент, я не бачу будь-якої прямої загрози для свого життя. Звичайно, я не можу отримати в СІЗО необхідні мені обстеження стану мого здоров'я у зв'язку з наявністю низки серйозних захворювань. Але це поки що не фатально.

– Чи зустрічали Ви у в'язниці в'язнів, справи яких можна розцінювати як політичні?

– Періодично я зустрічаю людей, яких в тій чи іншій мірі можна вважати політичними в'язнями. Важливо зрозуміти, що, як це було і в 1930-х, багато людей є жертвами політичних кампаній. Наприклад, сказав Путін про суддів, які дискредитують правосуддя, – почалися кримінальні справи в арбітражних судах; сказав ще щось – почали хапати, особливо не розбираючись, цих, потім інших, і так по всій країні, тому багато людей, бізнесменів або чиновників, є жертвами політичних кампаній ВВП.

Дуже багато останнім часом серед ув'язнених стало молодих мусульман, вся провина яких у тому, що вони вивчали Коран або молилися разом. Більшість із них не мають жодного відношення до тероризму. Але ФСБ створює цілу систему видимості боротьби з терором, «пускає пил в очі» суспільству, забираючи по 10-30 осіб. Потім вмовляють одного, іноді застосовуючи тортури, обмовити інших і отримати мінімальний термін. Багато хто на це йде. Це жахлива практика, адже в тюрмах формується особливе середовище для поширення ісламу, в тому числі радикального. Нагадаю, що свого часу нинішні лідери «Ісламської держави» провели роки в американських і російських в'язницях, де зазнали нелюдського ставлення, і це, на мій погляд, зіграло не останню роль в їхньому виборі після звільнення... У СІЗО-1 я практично ні з ким не спілкуюся і не зустрічаюся, крім співкамерників, писати про яких не можу через цензуру. Осіб, притягнених за реальну політичну тривалість – націоналістів, лівих або лібералів, загальногромадянських активістів, – зустрічаю дуже рідко, це не дивно, з огляду на мою майже повну ізольованість.

– Що, на Ваш погляд, стало справжньою причиною Вашого арешту?

– Окрім того, що я постійно всі останні роки перебував в розробці спецслужб і її потрібно було реалізувати хоч якось, цього разу збіглося кілька чинників. Основний – загальний. На рівні керівництва Росії було ухвалено рішення провести зачистку політично активних громадян на період кризи, економічної кризи. Майже всі ключові лідери народних виступів за відставку Путіна 2011-2012 років арештовані або опинилися в еміграції. В цьому плані я просто чекав своєї черги за Навальним. Все ж краще, ніж за Нємцовим... Ось настала і моя черга. У моїй справі були присутні також особливі додаткові фактори: особиста образа одного з генералів ФСБ на мою жорстку відмову від пропозицій щодо співпраці, бажання Путіна догодити Назарбаєву в період, коли Путін потребував його підтримки щодо України (а я підтримував дружні контакти з опозиціонерами в цілій низці країн СНД, включаючи Казахстан, з противниками тиранії, які виступають за демократичні зміни). Суспільству була не завжди помітна певна настороженість «Елбасы» щодо Росії після анексії Криму. Адже питання Північного Казахстану може бути порушене в будь-яку хвилину.... А також меркантильні інтереси низки вищих керівників СД МВС і Управління захисту конституційного ладу (УЗКС) ФСБ і великих юридичних фірм, які обслуговують інтереси казахських чиновників. І все це разом зіграло свою роль в тому, що мене кинули в катівню.

– Чи правда, що Вас намагалися залучити до змови щодо вбивства Ігоря Коломойського?

– Я саме так зрозумів пропозицію, яка надійшла до мене від керівництва ФСБ (оскільки інакше його зрозуміти було неможливо). Мені вдавалося раніше повідомити без цензури в ЗМІ деякі деталі, але в цьому інтерв'ю я не зможу пояснити всього підґрунтя, з огляду на моє становище.

– У Вашому Різдвяному зверненні є такі слова: «Боячись втратити своє всевладдя, новий Ірод мріє погубити всіх «Вифлеємських немовлят». Але дні його полічені, царство його не встоїть, бовдур на глиняних ногах впаде і поховає під своїми уламками псів, що його охороняли». Чи могли б Ви перекласти його з мови метафор на мову політичних реалій? Ви вважаєте, що в Росії можлива революція? Чи найімовірніше варіант палацового перевороту?

– Щоб читачеві розшифрувати метафори мого Різдвяного послання, потрібно просто іноді заглядати в Біблію. Взагалі знати біблійну історію необхідно всім освіченим людям, а тим більше політичним активістам.

Якщо оцінювати дійсність з точки зору класичних формул, то для революції ситуація ще не дозріла. Можливість перевороту знижується через багаторічний негативний відбір до вищих і середніх ешелонів влади, роз'єднаності еліт. Тому висока ймовірність поступового протухання державного механізму Росії, одночасно з природним старінням кліки Путіна, і подальшого конфлікту поколінь. Але... в Росії можливо все. І навіть найлютіші режими, які тотально контролюють суспільство, зникають, не залишаючи після себе нічого, крім гірких спогадів. Уразливість режиму – в його замкнутості на одній людині, відсутності механізму змінюваності влади, ілюзії єдності і «успіхів». Визвольний рух, люди, які виступають проти тиранії, повинні бути готові до дій в умовах руйнування і обвалу злодійського режиму. Готові організаційно, технічно, практично, усіляко.

– Що Ви думаєте про російсько-український конфлікт?

– Тривалий час керівники України не хотіли помічати російського фактору, а ті, хто робив вигляд, що помічає, лише обманювали людей в корисливих інтересах. А даремно. Україна могла б стати домом для російської людини, для тих, хто народився на землі України, якби історія останнього часу розвивалася інакше. Таким домом, який був би рідніший, ніж Росія, де російські люди під ярмом вже майже 100 років. Але цього не сталося, чим і скористалися кремлівські чекісти в своїх інтересах. Я завжди вважав, що тільки наявність реальної рівноправності російського народу, наявність розумного адміністративного самоврядування на землі України і дозволить сформувати її громадянам міцну державу, здатну витримати тиск найпотужнішою імперії тоталітаризму в Євразії.

Успішний розвиток вільної України, успіх євроінтеграції, боротьба з корупцією, економічний успіх – ось найнадійніша зброя проти агресивного путінізму. Тиск, який чиниться світовою спільнотою на Путіна, фактично вже призів до зриву планів щодо розділу України, зупинив збройну експансію. Думаю, я не відкрию секрет, що «злив» Донбасу з боку Росії вже відбувається. Але мені б хотілося, щоб улюблена мною Україна поглянула на Швейцарію. Це дуже цікавий приклад формування єдиного розвиненого успішного багатомовного громадянського суспільства.