Санкції проти репресій. Реакція ЄС на заборону Меджлісу

Страсбург – Розширити європейські санкції проти тих, хто заборонив Меджліс, і провести міжнародні розслідування порушень окупаційною владою прав людини на анексованому Росією Кримському півострові – ці та інші заклики на захист кримських татар, які стали мішенню репресій і переслідувань, відображені у вже другій за останні кілька місяців резолюції Європарламенту щодо Криму. Майже одностайна підтримка резолюції свідчить про рішучу налаштованість ЄС відстоювати права людини на території півострова.

​Посилити тиск Євросоюзу на окупаційну владу Росії та Криму, щоб вони припинили утиски кримських татар, і допустити на півострів міжнародні моніторингові організації з прав людини – такі заклики лунають у нинішній резолюції Європейського парламенту, де аналізували ситуацію на півострові.

Британський євродепутат-консерватор Чарльз Таннок називає нинішні події в Криму ​сучасною версією сталінської депортації кримських татар 1944 року. На його думку, об’єднана Європа мусить діяти для недопущення на кримському півострові того, що нагадує етнічні чистки радянської епохи.

«ЄС і країни-члени мають продовжувати тиск, бути рішучими та дотримуватись санкцій проти Росії через анексію Криму. Геополітична ситуація у Криму свідчить про те, що національні меншини там зазнають переслідувань, особливо кримські татари й українці за національністю», – наголосив британський депутат, закликаючи і сусідню Туреччину до рішучіших дій на захист нацменшин у Криму.

Окупаційна відповідальність

Євродепутати закликають Росію, яка, відповідно до міжнародного гуманітарного права, несе повну відповідальність як держава, що окупувала Крим, підтримувати там правопорядок, захищати громадян від свавілля судових або адміністративних закладів, а також проводити незалежні міжнародні розслідування будь-яких порушень міжнародного права або прав людини, які здійснюються окупаційними силами і «місцевими органами влади».

Зі свого боку, євродепутат-ліберал від Литви Пятрас Ауштрявічус також зауважує, що «нині в Криму ми спостерігаємо продовження політики етнічних чисток», тим часом, зауважує він, ця територія була і є українською.

«Мета окупації нинішньої влади є зрозумілою: кримські татари не входять до майбутніх планів «путінського Криму». І все це відбувається у Європі 21-го століття. Крим належить Україні, й немає Криму без кримських татар», – наголосив Ауштрявічус.

Загалом під час дебатів практично усі європарламентарі, за винятком низки депутатів-популістів, підтримали Україну в протистоянні агресії Росії та закликали ЄС активізувати свою політику захисту кримських татар.

Нові імена у санкційному списку?

Євродепутати закликали Європейську комісію та Раду ЄС розширити індивідуальні санкції, доповнивши список іменами людей, прямо пов’язаних із забороною Меджлісу. Водночас Європарламент нагадав Росії, що тільки повне повернення Україні контролю над Кримським півостровом може стати підставою для зняття всіх санкцій. З огляду на це, європарламентарі закликали Москву розпочати з Києвом та міжнародними партнерами переговори щодо деокупації Криму.

«Рішення від 26 квітня «Верховного суду Криму» заборонити діяльність Меджлісу, який є органом самоврядування кримських татар, і нанесення на нього ярлика «екстремістська організація» є грубим наступом на права всіх кримських татар», – заявила, виступаючи в Європарламенті, європейський комісар із питань юстиції, споживчого ринку та гендерної рівності Вера Йоурова, додавши, що це – «додаткове й дуже негативне погіршення ситуації із правами людини на Кримському півострові з часу його нелегальної анексії Росією 2014 року».

Єврокомісар Йоурова підкресила, що ЄС віддавна переслідує мету: надати вільний та необмежений доступ міжнародних правозахисних організацій на всю українську територію, включно з Кримом і Севастополем.

«На тлі останніх подій це стає надзвичайно необхідним», – заявила вона. Йоурова нагадала, що «менш ніж за тиждень будуть роковини депортації кримських татар 1944 року, і минулого року їм не дозволили проводити з цього приводу громадських заходів на згадку про цю історичну трагедію».

Єврокомісар зазначила, що ця нагода є яскравою згадкою для кожного, що кримські татари за свою історію пережили багато страждань, тож нинішні переслідування слід припинити негайно.

МЗС України вкотре вимагає від Москви припинення репресій

Поштовхом до внесення теми Криму до порядку денного Європарламенту стало те, що 26 квітня російський суд визнав Меджліс кримськотатарського народу «екстремістською організацією» і заборонив його діяльність.

Також із вимогою до Росії припинити репресії в анексованому Криму нині вкотре виступило і зовнішньополітичне відомство України.

«Знову обшуки в окупованому Криму. Залякування, переслідування кримських татар. Вимагаємо від окупанта припинити репресії… Міжнародні організації мають мати доступ до окупованого Криму для постійного моніторингу ситуації із правами людини», – написала у Twitter речниця українського МЗС Мар’яна Беца.

Київ та міжнародні правозахисні організації вже протягом тривалого часу б’ють на сполох, заявляючи, що з окупованого півострова до них надходять звістки про різке погіршення ситуації з правами людини, а також про системні та цілеспрямовані репресії окупаційної влади проти кримськотатарського народу.