Німеччина готова направити тисячу своїх військових до Литви, щоб стримувати амбіції Кремля зі східного фронту НАТО, пишуть кілька провідних німецьких медіа. Російська «Новая газета» побувала в українській Вінниці, щоб розпитати колишніх співробітників і пересічних жителів про те, що вдалося зробити Володимиру Гройсману на посаді мера. Майже 10 тисяч людей загинули, а 20 тисяч зазнали поранення від початку конфлікту на Донбасі, повідомляє ABC News статистику від Ради безпеки ООН.
Німеччина виділить військових, щоб посилити східний фронт і стримувати Росію. Про це повідомляють видання Spiegel Online і Süddeutsche Zeitung. Німецьких солдатів можуть направити до Литви після того, як на саміті НАТО у Варшаві в липні ухвалять рішення про виділення додаткової військової підтримки східноєвропейським державам-членам.
Німецькі медіа додають, що канцлер Ангела Меркель уже зробила відповідну пропозицію на міні-саміті в Ганновері. Зустріч була закритою, участь брали також президент Сполучених Штатів Барак Обама й голови урядів Великобританії, Італії і Франції.
Наразі мова йде про те, що Берлін надішле роту Бундесверу Збройних сил Німеччини.
Президент Сполучених Штатів ще в квітні закликав Німеччину зробити цей крок
«Вінницький шлях: тест-драйв» – матеріал із такою назвою опублікувала російська «Новая газета». Російська кореспондентка їздила до рідного міста чинного прем’єра Володимира Гройсмана, щоб почути відгуки про його роботу. Вінницю він очолював на посаді мера з 2006 до 2014 року, аж поки його не призначили спершу віце-прем'єр-міністром, а потім і головою уряду.
У своєму 350-тисячному місті Володимир Гройсман налагодив одне з найефективніших в Україні електронних управлінь. Служба «Цілодобова варта» при міськраді, згадує її керівник Іван Курпель, була абсолютно радянською до того, як мером став Гройсман. Зараз же працівники керуються принципом «Немає питань, за які ми не відповідаємо»:
«14 операторів приймають по 12 тисяч дзвінків на місяць, займаються майже всім: від відкритих каналізаційних люків до дитсадків. Звернення заноситься до онлайн таблиці, його одразу бачить відповідний департамент. На сайті міськради є карта, де будь-хто може ставити відмітки про неполадки», – коментує він підхід, який запровадив Гройсман.
Водночас, пише «Новая газета», є багато людей, які незадоволені його керуванням. Закидають Гросману, наприклад, що коли в перші роки в місті переклали асфальт, виконувала замовлення фірма його батька. Також дорікають тим, що приблизно в той же період заборонив торгові ряди, які тягнулися від ринка й до вокзалу. «Критики впевнені, що торговці, нехай і за хабарі, але отримали дозвіл у його попередника, тому стояти мало право», – пише «Новая газета».
Зрештою, резюмує видання, про чинного прем’єра говорять як про мера, «який хоч щось робив». Водночас «Новая газета» вагається, чи вдасться йому перенести доволі успішні реформи Вінниці на масштаб усієї країни. На відміну від Яценюка, за Гройсманом немає фракції, а лише підтримка президента. А от розчарування людей і непорозуміння в коаліції лише зростають. «Час піджимає», – резюмує «Новая газета».
Майже 10 тисяч людей загинули й понад 20 тисяч зазнали поранень від початку збройного конфлікту на території України у квітні 2014 року. Таку статистику озвучив помічник генерального секретаря з політичних питань Ради безпеки ООН Тайє-Брук Зеріхун. Про це пише сайт американського телеканалу ABC News.
Із останніх жертв він назвав обстріл контрольно-пропускного пункту «Оленівка» в Донецькій області 27 квітня, коли четверо загинули, а приблизно десятеро осіб отримали поранення.
Він також зазначив, що конфлікт дуже загострився впродовж останніх тижнів. Зеріхун критикує обидві сторони конфлікту за перешкоджання роботі міжнародної моніторингової місії. Утім додає, що більшого тиску спостерігачі зазнають на непідконтрольних Україні територіях.