У результаті переділу банківського ринку в Криму внаслідок його російської анексії, на півострів із сусідньої Росії прийшла низка банків. Вони спробували зайняти нішу великих українських фінансових установ, витіснених 2014 року. Але успіх виявився недовгим. Крим.Реалії підрахували, що за останні два роки на півострові припинили свою діяльність щонайменше 12 російських банків.
Після того, як українські банки змушені були залишити півострів навесні 2014 року, місцевий ринок стали займати російські банки. Щоправда, складно сказати, що «обмін» вийшов рівнозначним. На той момент уже діяли санкції, запроваджені проти Росії та її кримських ставлеників країнами Європи і Заходу. Тому великі федеральні банки, за винятком банку «Росія», не ризикнули зайти на невизнану світовою спільнотою територію. Працювати в регіоні погодились або регіональні банки з низьким рейтингом, які не ведуть діяльності на міжнародних ринках, а тому не бояться санкцій, або структури, що засвітились у фінансових махінаціях. Крим.Реалії неодноразово звертали на це увагу кримчан. Згодом інформація підтвердилась уже на практиці.
Станом на жовтень 2014 року в Криму працювали близько 30 російських банків. Ця цифра неодноразово змінювалась за рахунок «плинності» – приходу-відходу кредитних організацій.
За два роки багато з них вже встигли згорнути свою діяльність у Криму добровільно або втратили ліцензії – ми нарахували таких 12.
Не протримались і півроку
Одним із перших до Криму прийшов «Трастовый Республиканский Банк» (Москва). Він почав працювати на півострові у травні 2014 року. Однак уже за чотири місяці – у вересні – російський регулятор відкликав його ліцензію на здійснення банківських операцій у зв'язку з невиконанням федеральних законів і нормативних актів Центробанку. Раніше до фінустанови, за інформацією відомства, неодноразово вживали заходи, передбачені федеральним законом.
Відкликали ліцензію ще в одного банку, який намагався освоювати кримський ринок – «Джаст Банк» (Москва). Таке рішення ухвалив Центробанк Росії у зв'язку зі «встановленням фактів суттєвої недостовірності звітних відомостей». За повідомленнями російського регулятора, банк проводив високоризиковану кредитну політику, пов'язану з розміщенням грошових коштів у низькоякісних активах.
Влітку 2014 року до Криму з Ростова-на-Дону прийшов «Донинвест». Не пропрацювавши і трьох місяців, він збанкрутував. Центробанк Росії ще в жовтні 2014 року відкликав його ліцензію у зв'язку з невиконанням федеральних законів і нездатністю задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями.
Загалом чотири місяці після заходу до Криму вдалось пропрацювати банку «Волга-Кредит» із Самари. У грудні 2014 року його ліцензію також відкликав російський регулятор у зв'язку з недостатністю капіталу (нижче 2%), його зниженням нижче мінімального значення, встановленого на дату держреєстрації, і застосуванням заходів, передбачених федеральним законом.
І витрати, і період окупності виявились набагато більшими, ніж передбачалось. Довелось переглянути початкові плани і закрити офіс у Сімферополі«Промрегионбанк»
Одним з небагатьох, хто пішов із Криму без «допомоги» регулятора, є «Промрегионбанк» із Томська. На півострові він не пропрацював і трьох місяців, оголосивши про закриття свого офісу в Сімферополі. У фінансовій установі це назвали вимушеним кроком, пов'язаним «із загостренням зовнішньополітичної обстановки і посиленням системних ризиків». У прес-службі банку також пояснювали, що працювати в Криму виявилось економічно невигідно: «На практиці і витрати, і період окупності (офісу в Криму) виявились набагато більшими, ніж передбачалось. Покласти додаткове фінансове навантаження на інші регіони присутності банку ми поки не можемо. Саме тому довелось переглянути початкові плани і закрити офіс у Сімферополі».
Судячи з усього, негативних іміджевих або санкційних наслідків для банку робота на кримському ринку не принесла. На цей момент він продовжує свою діяльність у Росії і навіть пропонує своїм клієнтам участь в акції міжнародної платіжної системи Visa.
На півострові ж міжнародні платіжні системи не працюють уже більше року.
Сумнівні операції і фінансування тероризму
Близько року на кримському ринку змогли протриматись московські банки. Серед них – московський банк ИТБ. У жовтні минулого року Центробанк відкликав його ліцензію в зв'язку з неодноразовим порушенням упродовж одного року вимог, передбачених законом про протидію легалізації («відмиванню») доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму. «Кредитна організація була залучена в проведення сумнівних транзитних операцій. Керівництво та власники банку не вжили необхідних заходів для нормалізації його діяльності», – повідомили у прес-службі регулятора.
На цій підставі наприкінці березня нинішнього року відкликали ліцензія і у двох інших московських банків, що працювали в Криму – «Смартбанку» і «Аделантбанку». Останній, за повідомленнями регулятора, «був залучений у проведення сумнівних операцій з виведення грошових коштів за кордон у великих обсягах, а також сумнівних транзитних операцій».
У червні минулого року Центробанк відкликав ліцензію ще в одного московського банку – «МАСТ-Банку», який здійснював свою діяльність на анексованому півострові з липня 2014 року. Рішення ухвалили у зв'язку зі «встановленням фактів суттєвої недостовірності звітної інформації, неодноразовими порушеннями впродовж одного року вимог, передбачених законом».
Про те, що цей банк «засвічений» у сумнівних операціях, Крим.Реалії писали ще в червні минулого року. За повідомленнями російських ЗМІ, через «МАСТ-Банк» відмивали і виводили кошти, викрадені при зведенні інфраструктурних проектів в Далекосхідному федеральному окрузі. А 2014 року в головному офісі банку в Москві провели обшуки в рамках кримінальної справи за підозрою у сприянні керівництва банку розкраданню бюджетних коштів.
Низькоякісні активи і невигідний кримський ринок
Змушені були примусово згорнути свою діяльність у Криму і кілька регіональних російських банків.
У серпні 2015 року Центробанк Росії відкликав ліцензію банку «В2В» (Нижній Новгород), який прийшов до Криму відразу ж після анексії. Причиною стали порушення вже згаданих вимог федерального закону про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму. Також у діях «B2B» виявили наявність реальної загрози інтересам кредиторів і вкладників, зокрема, в розміщенні грошових коштів у низькоякісні активи.
За проведення високоризикованої політики, пов'язаної з розміщенням грошових коштів у низькоякісні активи відкликали ліцензію і у банку «Смолевич» (Рославль, Смоленська область). Він працював у Криму з липня 2014 року. За повідомленнями Центробанку Росії, в результаті виконання вимог наглядового органу про формування резервів, адекватних прийнятим ризикам, кредитна організація повністю втратила власні кошти (капітал).
Без втручання регулятора припинив свою діяльність на анексованому півострові краснодарський банк «Кубань Кредит». Він попрацював там близько року. Серед причин, названих керівництвом банку, монополізація ринку великими гравцями і частково – західні санкції.
Крим виявився не таким привабливим, як здавалось: ціни за оренду, як у Москві, а ось населення набагато менше – 2 мільйони людей на весь півострів«Промрегионбанк»
Окрім того, за повідомленнями керівництва «Кубань Кредиту», в Криму орендна плата за приміщення, які придатні для банківського бізнесу і відповідають вимогам Центробанку, досить висока і прив'язана до курсу долара, в зв'язку з чим в деяких випадках величина оренди перевищувала рівень доходу банківських підрозділів.
Слід зазначити, що невигідні умови роботи на кримському ринку відзначають і інші учасники місцевого банківського ринку. «Крим на перевірку виявився не таким привабливим, як здавалося: ціни за оренду, як в Москві, а ось населення набагато менше – 2 мільйони людей на весь півострів», – наводить слова свого співрозмовника з «Промрегионбанк» видання «Комерсант».
У Криму створюють банківську монополію?
Відхід із кримського ринку російських банків із сумнівною історією, з одного боку, знижує шанси кримчан бути обдуреними. А з іншого – створює для них ризики опинитися в умовах монополізації.
«Центробанк Росії зачищає дрібні банки в рамках всього російського ринку і в Криму теж. Із наслідків, які я бачу, – найближчим часом банківський сектор півострова очікує повна монополізація. Це завжди погано для споживачів, тобто для рядових кримчан, оскільки передбачає погіршення послуг, що надаються в умовах відсутності конкуренції. Якщо кримчанам для користування залишиться один-два банки, – це означає, що вони зможуть диктувати свої умови клієнтам, наприклад, пропонувати низькі депозитні ставки і так далі», – зазначає економічний журналіст Руслан Югош.
Варто зазначити, що на цей момент підконтрольна Росії влада Криму всіляко зазиває великі бізнес-структури і фінансові установи на півострів, закликаючи їх тим самим виступити проти санкцій політики західних країн відносно Російської Федерації.
На думку Руслана Югоша, це навряд чи матиме ефект, оскільки мало хто з російських банківських структур в умовах економічної кризи стане ризикувати фінансовими засобами в ім'я патріотизму. У підсумку, припускає журналіст, на кримському ринку залишаться тільки два банки – РНКБ і «Генбанк», які потрапили під санкції серед перших юросіб, які прийшли до Криму після його анексії. Проте, ці банки сьогодні мають державну частку в статутних фондах і доступ до обслуговування рахунків підконтрольних Росії фактичних органів влади Криму.