Лауреат Нобелівської премії з літератури, білоруська письменниця з українським корінням, яка довгий час проживала в Європі, Світлана Алексієвич відвідала Київ. Вона однією з перших на початку весни 2014 року висловила обурення з приводу російської анексії Криму. На батьківщині, в Білорусі, її називають «русофобкою» і «бандерівкою». Про причини сьогоднішнього конфлікту між Росією і Україною Світлана Алексієвич розповіла на відкритій презентації в Будинку освіти і культури «Майстер клас».
До столиці Світлана Алексієвич приїхала на презентацію своєї книги «Чорнобильська молитва», що вийшла українською мовою. За словами письменниці Оксани Забужко, перше видання книги накладом у 1000 примірників продавалося 15 років. Друге, що вийшло накладом 2000 примірників, розійшлося за три тижні. «Я особисто дуже рада, що Світлана Алексієвич нарешті стала в Україні мейнстрімним перекладним автором, а не нішевим», – зазначила українська письменниця.
Світлана Алексієвич відома своєю позицією щодо анексії Криму. На початку весни 2014 року в одному з німецьких ЗМІ вийшло її есе, в якому вона з болем описувала введення російських військ на територію півострова. Сьогодні вона називає окупацію Криму «політичним розбоєм».
«Коли була оголошена моя премія (Нобелівська премія в галузі літератури, – КР), на прес-конференції одним із перших було питання: «Як я ставлюся до Криму?». Я сказала, що вважаю, що це окупація, анексія, що це, звісно, політичний розбій. Результатом стало те, що я не отримала телеграму Медведєва, яка вже була готова», – розповідає білоруська письменниця.
Сьогоднішню ситуацію в Україні Світлана Алексієвич охарактеризувала як «стан війни». «Зараз стосунки України й Росії інакше, ніж станом війни, не назвеш. Війни, яка, напевно, не так скоро скінчиться», – зазначає вона.
У той же час більшість білорусів у цій ситуації підтримують Україну і співчувають українцям, тому що, на думку Світлани Алексієвич, у них немає «генетичного виклику «великого народу».
Географія породжує в росіян відчуття, що вони великі й сильніСвітлана Алексієвич
«Скільки я знаю білорусів, вони на вашому боці. Білоруси – «маленький народ», завжди були під ногами: хто йшов сюди чи до величезної Росію, всі йшли через цей «маленький народ». Тому вони співчувають, у них немає генетичного виклику «великого народу». У «великого народу» багато спокус. Ось ця географія породжує в росіян відчуття, що вони великі й сильні», – підкреслила вона.
Письменниця каже про те, що Володимир Путін акумулював бажання росіян з позиції принижених знову стати великими і грізними. «Росія – заручник того, що їй завжди потрібна надідея, надцінність якась. Справа ж не в Путіні як в такому, справа в колективному Путіні, в кожній людині. Він акумулював це бажання приниженого, обманутого, обкраденого російського народу. Йому здалося, що він знову великий, знову грізний, його всі бояться», – вважає Світлана Алексієвич.
Сама письменниця добре ставиться до росіян, розповідає, що в неї багато друзів у Росії. Підкреслює, що любить російську культуру, проте ненавидить російські ідеї. «Я їх не люблю в тому вигляді, в якому вони існують сьогодні», – каже письменниця.
Я думаю, що це час історичних образ, і боюся, що він буде дуже довгимСвітлана Алексієвич
Вона пояснює, виходячи з письменницького досвіду, що такі масштабні конфлікти, як анексія Криму й військове вторгнення на Донбасі, «будуть переборювати століттями». «Я думаю, що це час історичних образ, і боюся, що він буде дуже довгим», – з гіркотою говорить Світлана Алексієвич.
Підігріває конфлікт, на її думку, російське телебачення: «воно розгойдало людей». Письменниця закликала журналістів працювати на вічні цінності й не розпалювати конфлікт: «Я вважаю, що це злочин так обманювати людей, так «обслуговувати» нинішню владу. Потрібно працювати на вічні людські цінності й дійсно писати те, як воно в житті, як воно насправді є».
Вона додала, що в цьому випадку є тільки одна надія – на сердечність людей. «Людське серце складніше влаштоване, ніж телевізор. І на це вся надія», – впевнена Світлана Алексієвич.