Манна небесна закінчилася, посипалося каміння з неба

Крим, квітень 2015 року

Якщо поритися в кримському сегменті соціальних мереж, то вимальовується невтішна для «команди переможців» картинка. Невдоволення кримчан зростає, як на дріжджах.

Власне, і дріжджі для цього ефективні. Зарплати падають. Якщо в 2014 році, коли на Крим кинули великі гроші і поки «переможці» ще не повністю розкрили свої кишені, вчителі почали отримувати солідні на той момент гроші – 18-20 тисяч рублів, то зараз при дво-триразовому зростанні цін за два роки зарплата вчителя знизилася на кілька тисяч. Рядові вчителі, які мають ставку, отримують 11-12 тисяч разом зі стимулюючими. Та сама ситуація з медпрацівниками.

Якщо в 2014 році було видно, що роблять дороги, то в 2015 році цей процес якось різко набув непомітних форм.

«Команду переможців» у соцмережах як тільки не називають: і «команда руйнівників», і «команда розкрадачів»...

Якщо в 2014 році авторитет «команди переможців» більш-менш був серед кримчан, то з початком 2016 року всі ілюзії розвіялися. «Команду переможців» у соцмережах як тільки не називають: і «команда руйнівників», і «команда розкрадачів»...

Так, була в минулі роки і за минулих урядів корупція, був присутній і непрофесіоналізм, інші недоліки, але в порівнянні з тим те, що відбувається зараз у верхівці кримської влади, не йде ні в яке порівняння. І це не наклепи. Достатньо заглянути в кримські групи, де люди викладають факти, документи, свідчення про непрофесіоналізм і корумпованість представників «команди переможців».

Чути вже не вигуки, а крики «нас обдурили!». Але ці крики не чують ті, кому вони призначені. Одна моя подруга із Севастополя якось недавно сказала фразу, яку я добре запам'ятала, що, мовляв, накаркав цим «хоч каміння з неба», ось ці камені і починають сипатися. Дивно, але ця жінка, завжди будучи затятою прихильницею Росії, якось обмовилася: «Ми – севастопольці і кримчани – хотіли стати частиною великої і багатої Росії, а стали частиною країни, яка стає світовим ізгоєм, і причиною цієї метаморфози стали саме ми». А потім вона мене взагалі вбила, сказавши, що Україна рано чи пізно стане цивілізованою європейською самодостатньою країною, а ось що буде з Кримом?.. Ось так...

Найбільше пересічних кримчан починає дивувати позиція Москви. Чому ж улюблений цар-батюшка не реагує на ситуацію в Криму?

Найбільше пересічних кримчан починає дивувати позиція Москви. Чому ж улюблений цар-батюшка не реагує на ситуацію в Криму? Всім, хто хоч трохи вміє аналізувати події, зрозуміло, що у російських правоохоронців вже більше, ніж достатньо зібрано компромату і доказів на «команду переможців», але, щоб дати хід цим справам, потрібна відмашка з Москви, а її немає. І невідомо – чи буде.

Найцікавіше, що своїми діями і бездіяльністю «команда переможців» все більше дратує і жителів всієї Росії. Росіяни, які волею-неволею спостерігають за процесами в Криму, не можуть не бачити, як тут буксують федеральні цільові програми, як йдуть в нікуди їхні гроші. Причому це гроші не тільки їхні як платників податків, а й зібрані ними в добровільно-примусовому порядку як допомога підшефним кримським районам.

Поки всі вигуки обурених кримчан залишаються лише криками волаючого в пустелі. Навіть гучний скандал із закриттям унікальних туристичних об'єктів Олега Зубкова в Криму не викликав абсолютно ніякої реакції з боку Москви. Хоча об'єкти закриті вже майже 4 місяці і тисячі звернень прихильників Зубкова направлені до Адміністрації президента Росії зі всіх куточків Росії!

У кримчан починає вмирати віра в справедливість, починає згасати любов до нових правителів, але надія на краще поки залишається, вона ж вмирає останньою...

Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції