Крим для росіян стає примусовим курортом?

Спеціально для Крим.Реалії

Кримські керівники «міністерства» курортів і курортних підприємств хапаються за будь-який привід уже зараз роздути масштаби майбутнього сезону. Так, «мінкурортів» уже «прогнозує підвищений попит на відпочинок у Криму на травневі свята», «міністр» Сергій Стрельбицький запевняє, що «ціни на відпочинок у Криму нижчі в середньому на 15-20 відсотків, ніж у Краснодарському краї». А директор муніципального унітарного підприємства (МУП) «Турінфоцентр ПБК» Юрій Булка, який очолював ялтинську делегацію на туристичній виставці «Інтурмаркет 2016» у Москві, вже оголосив, що «Ялтинський стенд викликав великий інтерес серед учасників і гостей».

Ситуація, однак, нагадує прислів'я «не гнався б ти піп за дешевизною», оскільки навіть заступник голови Ростуризму Олексій Конюшков заявив, що зростання туристичного потоку до Криму не може позначитись на зниженні якості відпочинку, тому що «мінкурортів» повідомляє, що цього року перестрибне з 4,9 мільйонів до 8, а то й до 10 мільйонів.

Тим часом, справи йдуть набагато складніше, ніж в ажіотажі реклами їх зображають кримські відповідальні за курорт. По-перше, надії Сергія Аксьонова на те, що саме Крим замінить втрачені Туреччину і Єгипет, не виправдовуються. Це видно з підготовки російського «Аерофлоту» до літніх перевезень. Так, у рекламному матеріалі «Переліт на літній час» («Огонек», № 12, стор. 20-21) зазначається, що на першому місці у планованому попиті російських туристів на перельоти стоїть Греція, на другому – Іспанія, а четверте і п'яте займають Болгарія і Кіпр. Ось які країни замінять Туреччину і Єгипет, але не Крим.

У цілому російський «Аерофлот» оголошує, що цього року загальна кількість маршрутів збільшиться із торішніх 355 до 65 країн до 417-ти до 68 країн. Це продиктоване розширеним попитом на світові курорти з боку російських туристів, які не хочуть обмежуватися Кримом, хоча його й рекламують як «Крим – ваш! Приїжджайте!»

Тому «Аерофлот» улітку, окрім уже дійсних рейсів, відкриває до згаданих країн додаткові на Валенсію, Аліканте (Іспанія), Бургас (Болгарія), а також до французького Ліона. Окрім того, якщо раніше влітку в сезон дощів припинялися польоти до Пхукета (Таїланд), то зараз це не планується, і росіяни зможуть скористатись тамтешніми курортними послугами навіть за несприятливої погоди.

Серйозне зростання курортного й туристичного попиту серед росіян експерти пророкують В'єтнаму й Чорногорії. «Аерофлот» уже планує додаткові рейси до Хошиміна, й одразу три маршрути до Чорногорії – в аеропорт Тіват і Подгорицю.

Російський авіаперевізник улітку розширює сполучення з Казахстаном, до рейсу на Караганду додаються рейси на Астану, Актау, Актобе, Алма-Ату, Атирау й Шимкент.

Окрім того, за рахунок код-шерингових угод географія перевезень росіян цього літа розширюється додатково на 17 держав – Албанію, Алжир, Боснію і Герцеговину, Гану, Індонезію, Ірландію, Ісландію, Кенію, Люксембург, Камбоджу, Мальту, Македонію, Марокко, Португалію, Саудівську Аравію, Словенію й Туніс. А то послухаєш кримських «політиків», так за їхніми словами тільки й світла у вікні для росіян, що Крим.

На літо в російського «Аерофлоту» три «дочки» – «Росія», «Доавіа» і «Оренбурзькі авіалінії» – об'єдналися в одну під назвою «Росія», і у нього ще залишаються дві дочірні авіакомпанії «Аврора» й «Перемога», які й візьмуть на себе перевезення значної кількості російських туристів. Зокрема, обидві вони повезуть туристів із аеропорту «Владивосток» до китайського Даляня, Харбіна, Новосибірська і Якутська, а з Хабаровська до Пекіна, але до Криму діставатись вони не планують. «Перемога» відкриває рейси для туристів до Братислави й Відня, Кельна й Мілана, до Менінгема, Мюнхена й Цюріха.

На згаданий вище Кіпр «Перемога» возитиме туристів із Росії до Пафоса й Ларнаки.

У той же час силами цієї авіакомпанії на літо збільшується кількість рейсів на курорти Краснодарського краю, відкриваються додаткові рейси до Сочі й Анапи, з Нижнього Новгорода, Ярославля, Нижнєкамська й Воронежа. У той же час російські експерти курортної галузі відзначають, що серед росіян зростає попит на курорти Абхазії, проте, «оскільки авіасполучення з невизнаною республікою немає, це додаткове навантаження на сочинський аеропорт Адлер, до якого «Аерофлот» і його дочірні авіакомпанії доставлятимуть російських туристів. Ні про зростання попиту серед туристів на Крим, ні про планування додаткових рейсів «Аерофлоту» на півострів, експерти нічого не говорять, навпаки, фактично окрик Олексія Конюшкова на адресу кримських політиків покликаний знизити рівень їхніх хвастощів і очікувань масового потоку туристів.

Він зазначає, що «магія цифр» не повинна хвилювати відповідальних за туризм чиновників – головне, як мине сезон з точки зору якості. Проблеми ми знаємо, але для туриста вони мають бути непомітними, – переконаний заступник голови федерального агентства. Він вважає, що «покращенню якості послуг, що надаються, за його словами, сприятиме подальше запровадження стратегії продажів пакетних турів і відпочинку за системою «все включено». Крім того, питання якості безпосередньо пов'язане з цілорічною роботою об'єктів. «365 днів на рік Крим має працювати». Але справа то в тому, що це не проблеми Криму, система продажів важлива для тих регіонів, звідки росіяни їхатимуть до Криму. Твердження про «365 днів на рік кримський курорт має працювати» – це чистої води фантастика, попит на Крим є в основному в червні-серпні, з 1 вересня вже всі роз'їжджаються, а взимку в Криму робити взагалі нічого.

Конюшков запропонував урахувати досвід роботи Краснодарського краю при розробці стратегії цілорічного відпочинку й підкреслив, що зараз усі гілки влади сходяться в одному – необхідності розвивати туризм. Так-то так, проте успіх зимового курорту в Сочі пояснюється гарантованою наявністю там снігу взимку. А в Криму зовсім інший клімат, і сніг, придатний для дуже обмеженого катання на лижах, буває тільки на Ай-Петрі, та й то в рідкісні зими. Наприклад, цієї зими снігу не було навіть на Ай-Петрі.

Безжурний кримський «міністр-оптиміст» Сергій Стрельбицький розповідає, що нібито мало не всі росіяни прагнуть до Криму, що, як бачимо, не підтверджується об'єктивними повідомленнями авіатранспортників. У той же час, за його інформацією, середня заповненість 155 установ, що працюють у березні, становить 28 відсотків. При цьому санаторії в Саках заповнені на 55 відсотків, у Великій Ялті – на 32 відсотки. Але якщо врахувати, що 155 баз розміщення – це всього лише п'ята частина всіх здравниць, то виходить, що середня заповненість кримських курортів становить уже не 28, а лише 5,6 відсотків. І чому радіти?

Головна надія у кримських «міністрів» на два чинники. По-перше, в Росії постановами уряду про заборону виїзду за кордон дуже багатьом категоріям громадян шлях на світові курорти закритий, і тому деяким із них, тим, яким не вдасться потрапити на курорти Сочі, звісно ж, доведеться задовольнитися Кримом. По-друге, в усій Росії зараз триває колосальна кампанія мобілізації курортників до Криму – для цього сильно здешевлюється проїзд, видаються субсидії на путівки, щосили працює перебільшена й оманлива реклама півострова. Багато хто може спокуситися рекламою кримських цін, які «на 15-20 відсотків нижчі за краснодарські», але це зараз, а в літній період вони напевно зрівняються, чи навіть будуть перевищувати сочинські, як це завжди відбувається.

Виходить, що Крим для росіян – це примусовий курорт. Хочеш-не хочеш, або зваблять, або змусять, або поставлять умову, що тільки Крим і нічого більше, і доведеться їхати до Криму. Зрозуміло, що цими можливостями побажає скористатися зовсім не російська аристократична публіка, а такий контингент, якому не потрібен ні якісний, ні різноманітний відпочинок, який може задовольнитися пляжем і гастрономом. Зниження вимогливості й інтелектуального рівня значної частини російських туристів давно вже турбує кримських операторів, хоча вони й намагаються не говорити про це вголос, щоб не потрапити в опалу і не втратити того, що є. Проблема, однак, існує, і створюється вона саме цими методами організації туристичних потоків, які застосовуються для Криму, і рано чи пізно, але вона загостриться й потребуватиме рішення.

Навіть дивно, чому кримські «міністри» не мають почуття сорому і приниження через застосування таких методів «вербування до Криму на відпочинок», як це було б із кожним дійсно професійним організатором галузі?

Артур Воронін, економічний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції