«Россия вспрянет ото сна, // И на обломках самовластья // Напишут наши имена!».
Так писав 200 років тому Пушкін.
Але не встане. Або не напишуть. А уламки дбайливо зберуть і склеять. І щоб переконатися в цьому, зовсім не обов'язково здійснювати екскурс в історію 18-19 століть. Щеплення від демократії в Росії зроблене тому поколінню людей, яке зараз найбільш політично активне. Це ті, хто був народжений у 50-70-і, хто пам'ятає пізній Союз, Перебудову і те, що після цього було.
Щеплення від демократії в Росії зроблене тому поколінню людей, яке зараз найбільш політично активне
У сприйнятті росіян будь-яка реформа закінчується сумним фіналом. Хрущовська «відлига» дає можливість вільно виступати поетам, але руйнує економіку. За брежнєвського «застою» язика, звісно, потрібно було тримати за зубами – але в магазинах все було. Та й Жигулі за Брежнєва з'явилися! Горбачов дозволив вільну пресу і дав можливість створювати кооперативи і заробляти гроші – але більш негативного персонажа, ніж Горбачов, у сприйнятті росіян ще пошукати треба. Єльцин теж ще той реформатор! Недарма ж 90-і досі називають «лихими». І тільки після того, як Путін став закручувати гайки і прибирати від влади демократів, життя помалу почало налагоджуватися.
Ви тільки що прочитали коротке пояснення того, чому демократія і свободи згубні для російської економіки. Так описують ситуацію російські «політологи», «економісти», «політики», «публіцисти» – загалом усі, хто допущений у студії центральних російських телеканалів, щоб пояснювати росіянам, що відбувається в їхній країні. Це пояснення просте і зрозуміле: демократія – погано, сильна рука – добре.
З 1981 року починається падіння ціни на нафту. І Горбачову нічого не залишається робити, як спробувати змінити неефективну систему. Звідси і демократизація, і свободи
Тільки ось ніхто з професійних «пояснювачів» у російському телевізорі не говорить про те, що в 70-і роки росла ціна на нафту – звідси і можливість у брежнєвського керівництва закуповувати продукти й одяг за кордоном. І що скільки б Андропов, який прийшов на зміну Брежнєву, не закручував гайки, життя краще не ставало. Просто тому, що з 1981 року починається падіння ціни на нафту. У 1986 році вона вже нижча ніж в 1974-му. І Горбачову нічого не залишається робити, як спробувати змінити неефективну систему, яка могла забезпечувати більш-менш стерпний рівень життя радянським громадянам лише в умовах високих цін на нафту. Звідси і демократизація, і свободи – слова, підприємницької діяльності – і ліквідація політичної монополії комуністичної партії.
Не виключено, що, якби ціни на нафту наприкінці 80-х знову стали високими, росіяни повірили б у диво демократії. І в те, що Горбачов вів країну в правильному напрямку. Але так збіглася кон'юнктура – ціни продовжили падіння, а разом із ними звалився і Радянський Союз. Хоча і не виключено, що, якби ціни пішли вгору, Горбачов згорнув би всю демократію.
Не виключено, що, якби ціни на нафту наприкінці 80-х знову стали високими, росіяни повірили б у диво демократії
Перший російський президент усі дев'яності роки був змушений керувати країною в умовах стабільно низьких цін на нафту. Грошима від продажу якої і наповнюється російський державний бюджет. Росіяни мало звертають на це увагу. «Причину» падіння рівня життя пояснять їм пізніше – «демократизація», «опозиція», «свобода слова» – ви ж пам'ятаєте, як погано ви жили в останнє десятиліття ХХ століття? Це все тому, що у вас не було міцної руки і було забагато свободи. Приблизно так погіршення життя в 90-і роки будуть пояснювати кремлівські пропагандисти через десятиліття.
Росіянам розкажуть, що покращення рівня їхнього життя безпосередньо пов'язане з відмовою від прав і свобод
І росіяни повірять. А потім прийде Путін. І почне закручувати гайки. А тут і ціна на нафту з 2001 року відновить зростання. Будуть підвищуватися пенсії, збільшуватися зарплати, будуватися житлові будинки. Але росіянам з екранів телевізорів щодня пояснюватимуть це не тим, що просто виросла ціна на російську сировину. Пояснення буде іншим. Росіянам розкажуть, що покращення рівня їхнього життя безпосередньо пов'язане з відмовою від прав і свобод: «Бачите, як тільки демократів і прихильників дружби з Європою відправили за ґрати або вигнали з країни – ваш холодильник став повнішим. У вашому гаражі з'явився новий автомобіль. Ви стали їздити відпочивати за кордон, а дехто навіть купив собі будиночок в Болгарії або Іспанії».
І росіяни повірять телевізору. І погодяться, що головне – це сильна рука і сильна держава. А не свободи. Тому що зі свободами вони вже жили. Погано. А вони не хочуть жити погано. Навіть в умовах падіння ціни на нафту. Можливо, погодяться нещиро. Але щирість і не потрібна. Досить мовчазної лояльності.
Тому не чекайте від Росії змін. Не завмирайте в очікуванні блискучої перемоги холодильника над телевізором. Демократія навряд чи з'явиться там, де від неї зробили щеплення.
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції