Найтиражованіше видання Іспанії El Pais опублікувало інтерв’ю з Віктором Медведчуком, якого визначає як «вісника» президента Росії Володимира Путіна. А ірландський часопис The Irish Times згадує про події на Майдані очима того, хто отримав поранення від снайпера 2 роки тому. Тим часом видання Австралії The Sydney Morming Herald зазначає, що непередбачуваними кроками у Сирії Росія намагається відтягти увагу від своїх дій в Україні.
Найбільше періодичне видання Іспанії El Pais опублікувало матеріал: «Вісник Путіна хоче іншого підходу до конфлікту в Україні». У підзаголовку зазначено: «Медведчук пропонує утворення уряду на сході і відвезення до Москви непокірних бойовиків». Кореспондентка часопису у Києві Пілар Бонет пише, що конфлікт на сході України потребує нового підходу, який простягався б далі нинішніх кволих мінських угод. Саме про це заявив в інтерв’ю іспанському виданню той, кого вважають «вісником Путіна в Україні», а саме Віктор Медведчук. Він каже, що ті, хто прийшов до влади внаслідок Революції гідності, не відповідають інтересам усього населення України, де, за словами Медведчука, є багато людей, які підтримують дружбу з Росією, хоча й кількість цих людей значно зменшилась.
Беручи до уваги, як пише авто статті, подальше незадоволення в українському суспільстві, Медведчук вважає, що за цих умов не варто змінювати керівництво держави, а лише змінити хибний, на його думку, політичний курс України. Бо ж Україна, за словами Медведчука, буцімто не готова до асоціації та вільної торгівлі з ЄС.
Щодо мінських угод, Медведчук вважає, що у разі, якщо їх не можна виконати, тоді варто знайти вирішення шляхом мирного співіснування і заснувати «перехідний уряд» у, за його словами, «самопроголошених адміністративних формуваннях», прийнятний для обох сторін, який і вестиме справи відбудови регіону і розвитку. Щодо ватажків бойовиків, які не пристануть до духу замирення, Медведчук каже, що вони мусять залишити Україну і переїхати до Москви. El Pais пише, що Медведчук підтримує ідею федерального устрою для України і партнерство з Росією, навіть за умов непопулярності цієї точки зору у світлі кровопролиття на сході та російської анексії Криму.
Переклад Твіту: «Медведчук хоче іншого підходу до конфлікту на сході України»
Ірландський часопис The Irish Times публікував статтю свого кореспондента у Львові Даніеля Маклофліна, яка має назву «Українська масакра на Майдані: Той, хто вижив, не може забути» У статті йдеться про історію кількох учасників подій на Майдані у лютому 2014 року. Один із них – мешканець Львова, 37-річний Іван Раповий, батько двох дітей, приїхав у ті дні до Києва, прийшовши на Майдан, аби долучитися до тих, хто протестував проти підтримуваного Росією тодішнього президента Януковича та його посіпак.
Ірландський часопис пише, що, як і більшість тих, хто тоді стояв на Майдані, Іван Раповий не мав жодного захисного спорядження, окрім металевого саморобного щита, який він носив із собою. Проте той щит не вберіг Івана від кулі снайпера на вулиці Інститутській, коли куля, пробила той щит, влучивши йому у груди. Іван розповідає, що лежав під бетонним вазоном для квітів аж доки не вщухла стрілянина. Волонтери віднесли Івана до готелю «Україна», де розташовувався польовий шпиталь, до якого приносили поранених. Там також були мертві, і ті, що помирали. Лікарі, які надавали йому допомогу, сказали, що куля пройшла у сантиметрі від серця.
The Irish Times зазначає, що через два роки після того, як сталися ті криваві події у центрі Києва, українці висловлюють розчарування тим, у який спосіб ведеться управління країною. Великі бізнесмени смикають за нитки, керуючи діями слабких і корумпованих політиків. Система судочинства і надалі залишається вкрай недієвою. Ірландський часопис додає, що жодної особи не було засуджено за вбивство більш ніж сотні демонстрантів у 2014 році. Десятки підозрюваних у цьому втекли до Росії, а неспроможність нинішньої влади у Києві подати повну картину того, що сталося тоді, лише підгодовує прихильників теорії змови. Водночас, видання підсумовує, що учасник подій на Майдані Іван Раповий закликає українців бути терпеливими. Те, що люди зробили тоді на Майдані, було лише першим кроком. За його словами, до минулого немає вороття. Ситуація поступово поліпшується і українцям не потрібен новий Майдан.
Переклад Твіту: «Два роки у пам’яті того, хто пережив події на Майдані»
Провідне періодичне видання Австралії The Sydney Morming Herald розмістило матеріал чільного міжнародного оглядача Пола МакҐау з назвою «Аби зрозуміти місію Путіна у Сирії, спогляньте на Чечню і Україну». Автор риторично запитує: «Які можливі елементи російського ендшпіля у Сирії?» Відповідь, згідно з МакҐау, можна знайти у руїнах Чечні та України. Саме в України, як зазначає автор, Росія анексувала Кримський півострів, і надалі розгойдує нестабільність у Києві та у цілій Європі. Кремль оркеструє для цього потужний сепаратистський рух, на що Вашингтон та ЄС відповіли економічними санкціями. Далі австралійський часопис цитує дослідника центру Карнеґі у Європі Тома де Вааля, який вважає, що своїми непередбачуваними кроками у Сирії Росія намагається відтягти увагу від своїх дій в Україні.
На додаток, як пише видання, московське втручання в Україні носить доволі прихований характер, і Кремль веде ще одну паралельну лінію, прикриваючись своєю участю у роботі контактної групи із владнання конфлікту, яка працює у Мінську. І це аж ніяк не змінює ситуації у зоні конфлікту. Мета Путіна, на думку автора статті, полягає у подальшій нестабільності в Україні і тій ролі, яку ця нестабільність дала йому, навіть беручи до уваги запроваджені проти його країни серйозні санкції.
Кремль пояснює своє втручання у справи суверенних держав кроками Заходу. Так, російська кампанія в Україні пояснюється нібито розширенням НАТО на схід, тоді як підтримка Путіна сирійського президента Асада висувається як протидія вимогам Заходу щодо зміни режиму у Сирії. Так само, як і свого часу у Чечні, тактика Путіна спрямовується на знищення тих, кого він вважає терористами, а разом з ними і цивільного населення, яке опиняється у зоні конфлікту.
Переклад Твіту: «Місію Путіна у Сирії виконано?»
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода