Кому потрібен новий муфтіят у Києві?

На материковій Україні ініціюють створення нового духовного управління – кримськотатарського. Українська влада мовчить, а Духовне управління мусульман Криму і Севастополя обурене.

Національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв повідомив про необхідність створення нового духовного управління кримських татар на материковій частині України. Він мотивував це повною підконтрольністю Духовного управління мусульман Криму і Севастополя (ДУМКіС) російській владі півострова.

Айдер Ісмаїлов

На заяву Джемілєва різко відреагували в ДУМКіС. «Як може бути «Кримський муфтіят у Києві»?! А чому не в Стамбулі, Нью-Йорку чи в Лондоні?! Кримськотатарський народ мешкає у Криму, у себе на батьківщині, і кримський Муфтіят разом із мусульманами Криму був, є і буде завжди. Ми намагаємось гідно нести ту ношу, яку мусульманський народ Криму на нас поклав, і лише народ може давати оцінку Муфтію, якого він обрав», – наголосив заступник муфтія Криму Айдер Ісмаїлов.

Він назвав оцінки діяльності муфтія Еміралі Аблаєва з боку лідерів народу «порожніми словами», які не заслуговують на серйозні коментарі. Ісмаїлов нагадав, що спроби вивести Аблаєва зі складу Меджлісу не мали успіху. Тим самим він підтвердив наявність конфлікту між керівництвом Меджлісу і Духовного управління.

Наріман Джелял

Перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял сказав Крим.Реалії, що ідея створення нового духовного управління не нова. «Ідея створення Кримського муфтіяту (на материку – КР) нехай не активно, але обговорювалася вже якийсь час. Ніяких офіційних засідань з цього питання в Меджлісі не проводилося і рішень не ухвалювалося. Це ініціатива наших колег, які живуть на материку», – сказав Джелял.

Необхідність такого рішення перший заступник голови Меджлісу пояснив неможливістю організувати комунікацію вимушених переселенців із Криму з Духовним управлінням мусульман Криму і Севастополя, яке працює на півострові.

Наріман Джелял пояснив, що Духовне управління мусульман України (ДУМУ) не може стати структурою, яка об'єднує кримських татар, оскільки належить до течії під назвою «хабашизм». Він зазначив, що кримські мусульмани не належать у своїй більшості до якихось сект і течій і перебувають в опозиції до керівника ДУМУ Ахмеда Таміма, відомого своїми проросійськими симпатіями.

Варто зазначити, що ДУМК зберігає свою реєстрацію в Україні, але після реєстрації за російським законодавством передав право представляти свої інтереси у Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій муфтію Духовного управління мусульман України «Умма» Саїду Ісмагілову.

Однак кілька членів ради заблокували визнання права ДУМУ «Умма» представляти інтереси кримського духовного управління на формальних підставах. Таким чином, у дорадчому органі при президенті України, яким є Всеукраїнська рада ЦіРО, кримські мусульмани не представлені. Значна частина вимушених переселенців з Криму, які сповідують іслам, відвідують мечеть ДУМУ «Умма», істотно менше – «Асоціацію мусульман України», ще менше – ДУМУ.

Джелял також вважає, що, хоча Мустафа Джемілєв і назвав майбутнє управління кримськотатарським, в його основу не буде покладений національний принцип формування.

«Не думаю, що в основу нової релігійної організації свідомо покладена національна ознака. Таке бачення виникає через те, що більшість мусульман України складають саме кримські татари. Плюс до цього кримськотатарський народ у своїй боротьбі за відновлення власних прав і державності створював інституції, які об'єднують їх, зокрема і муфтіят – ДУМК. Сьогодні ми спостерігаємо новий виток цієї національної боротьби. У той самий час це не означає, що мусульманам інших національностей закритий шлях в подібні організації», – зазначив перший заступник голови Меджлісу.

Духовні управління як форма організації відносин держави і віруючих набули поширення в 18 столітті, незабаром після входження до складу Російської імперії земель, населених мусульманами. Тоді ж був заснований так званий Таврійський муфтіят. Організацію з такою назвою відродила російська влада Криму після його анексії.

Як зазначив Мустафа Джемілєв, він став інструментом шантажу і примусу до лояльності Духовного управління мусульман Криму, яке було створене невдовзі після повернення кримських татар із депортації. Муфтій є членом Меджлісу, а Духовне управління практично завжди, аж до анексії, координувало свої дії з виконавчим органом кримських татар.

Духовні управління зберігались і в Радянському Союзі, фактично перетворившись на філії спецслужб. Пострадянські держави залишилися вірні цим інститутам, які існують в низці країн поряд з самостійними громадами та регіональними організаціями. У деяких центральноазіатських державах, де панують авторитарні режими, майже всі віруючі загнані в муфтіяти, решта репресуються. Тим не менш, багатолітній в'язень радянських таборів Мустафа Джемілєв запропонував відтворити на материку саме муфтіят кримських татар.

Михайло Якубович

Релігієзнавець, дослідник ісламу в Україні і в Східній Європі Михайло Якубович вважає, що пропозиція Джемілєва – «данина пострадянській традиції». «Будь-яка інша, більш сучасна назва, сприйматиметься просто як окрема організація, а не централізована структура із запитом на лідерство. Структура духовних управлінь в Україні різна – в деяких устрій більш демократичний, в інших все тримається на авторитеті муфтія», – сказав Якубович у коментарі Крим.Реалії.

Вчений зазначає, що кримські татари на материку в релігії досить роз'єднані, оскільки належать до різних течій. Нове духовне управління може сприяти консолідації, але тут багато що залежатиме від фігури духовного лідера. Поки ініціатори відтворення духовного управління кримських татар на підконтрольній Києву території не називають можливих кандидатів на роль муфтія. Майбутнє нової релігійної організації буде залежати від поставлених перед нею завдань, вважає експерт.

«Мені здається, що користь буде в тому випадку, якщо ця нова структура зможе налагодити діалог із різними ісламськими групами України і стане тим майданчиком для співпраці, який так потрібний в умовах значних розбіжностей», – додав Якубович. На його думку, одним з об'єднавчих факторів для мусульман може стати відтворення традицій ісламської вченості, які сотнями років культивувалися в Криму. У коментарі Крим.Реалії він висловив припущення, що на старті роботи нового об'єднання мусульман все ж буде превалювати етнополітичний компонент.

Ігор Семиволос

Експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що такий інститут як духовне управління, хоча і було створене в царській Росії для контролю держави над віруючими, довів свою ефективність і в нинішніх умовах.

«Представники Меджлісу розглядають цей інститут як традиційний і хотіли би впливати на дотримання норм і правил (релігійного життя – КР)... Така позиція була сформульована вже після очевидного визнання зради муфтія, ДУМК у нинішньому стані не відповідає «нормам і правилам соціального інституту» і тому має бути замінений», – сказав Семиволос Крим.Реалії.

Він додав, що при створенні нового об'єднання віруючих актуальним буде питання його фінансування.

«Не беруся зараз оцінювати доцільність такого кроку і можливі політичні наслідки, але очевидно, що він вимагатиме чималих коштів. Виникає питання, звідки їх взяти... Крім Туреччини, інших варіантів я не бачу. Такий сценарій цілком реалістичний», – зазначив експерт.

Чинне законодавство України для реєстрації об'єднання вірян на національному рівні вимагає наявності регіональних організацій в половині областей України, сказав заступник директора департаменту у справах релігій і національностей міністерства культури Михайло Подюк. Він зазначив, що поки звернення про реєстрацію нової організації мусульман в міністерство не надходило.

«Якщо надійде, то у нас є від одного до трьох місяців, щоб його розглянути і ухвалити рішення про реєстрацію або відмовити. Якщо з документами все гаразд, то реєструємо», – зазначив Подюк. За його словами, проблеми при реєстрації виникають, якщо засновники нової організації наполягають на пунктах статуту, не передбачених чинним законодавством.