Росія погодилась на реструктуризацію трьохмільярдного українського боргу. При цьому, як заявив російський президент Володимир Путін, кредитори запропонували Україні навіть кращі умови, ніж ті, про які просив МВФ. Як зазначають українські експерти, жорстка позиція офіційного Києва та небажання доводити справу до розгляду в міжнародному суді в підсумку змусили Росію піти на поступки.
Росія погодилась на реструктуризацію українського боргу під гарантії чи то США, чи то ЄС, чи то «одного з солідних міжнародних фінансових інститутів». При цьому, за словами Володимира Путіна, задля повернення грошей та «аби не ставити Україну в складну ситуацію», Росія зробила несподівану пропозицію та пішла на поступки навіть більші, ніж її просили.
Нас просили перенести платіж на наступний рік. Я сказав, що ми готові на більш глибоку реструктуризаціюВолодимир Путін
«Нас просили перенести платіж на наступний рік в обсязі 3 мільярдів доларів. Я сказав, що ми готові на більш глибоку реструктуризацію: цього року взагалі не отримувати ніяких грошей, а наступного року отримати мільярд, 2017 року – ще мільярд і 2018 року – ще один мільярд», – заявив російський президент на саміті «Групи двадцяти» у Туреччині.
Російський кредит – альтернатива євроінтеграції
Кредит у три мільярди доларів Україна отримала від Росії в грудні 2013 року через розміщення українських цінних паперів на Ірландській фондовій біржі, які згодом викупила Росія. Це стало результатом домовленостей тодішнього президента Віктора Януковича з Володимиром Путіним. Фактично, таким чином російський президент віддячив тодішньому керівництву України за відмову від підписання угоди про Асоціацію з ЄС.
«На зовнішніх фінансових ринках у грудні 2013-го Україна могла брати кошти під 12% річних. Тому була якась домовленість, що Росія надасть ці кошти під 5% річних. В економічному контракті ми, звісно, не побачимо, які були додаткові умови. Але є така впевненість, що якісь додаткові умови були», – розповідає фінансовий експерт Олег Устенко.
Досі Росія не погоджувалась на жодну реструктуризацію цього боргу й вимагала сплатити його до граничного терміну – 21 грудня. Водночас намагалась вплинути на МВФ, аби заблокувати подальше кредитування України.
Якщо вони вважають, що вони унікальні, то ми готові до судового розглядуАрсеній Яценюк
Натомість прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголошував, що Україна готова повертати кредит лише на умовах реструктуризації, на що погодились інші кредитори.
«Якщо вони вважають, що вони унікальні, то ми готові до судового розгляду справи з Російською федерацією», – заявляв з цього приводу голова українського уряду в жовтні.
У Кремлі не захотіли розкривати структуру боргу?
Наразі залишаються невідомими деякі умови, на яких Росія погодилась на реструктуризацію боргу. Зокрема, чи відсоток за боргом і надалі становитиме 5%, чи збільшиться. Адже, як зазначає Олег Устенко, за умовами реструктуризації з іншими кредиторами відсоток становить 7,8%.
За словами фінансового експерта, російське рішення є доволі непередбачуваним. Натомість експерт з українсько-російських відносин Олеся Яхно вважає, що іншого виходу з цієї ситуації в Росії просто не було.
Якби Росія подала до суду, то їй довелося б відкрити структуру тримачів цього боргуОлеся Яхно
«Якщо Росія не погоджується на реструктуризацію цього боргу, то альтернатива – подавати позов до України. Але якби Росія це зробила, їй би довелося відкривати структуру самого боргу: хто тримає ці облігації? Бо Україна стверджує, що це приватний борг. Якби Росія подала до суду, то їй довелося б відкрити структуру тримачів цього боргу», – вважає вона.
На думку експерта, російське керівництво припустилось помилки, вважаючи, що в Україні за будь-яких обставин буде дефолт, а тому немає сенсу входити до комітету кредиторів. Але Україна зуміла реструктурувати свої зовнішні борги. Відтак, за умов, коли судовий розгляд загрожував Росії черговим іміджевим ударом, Кремль змушений був змінити свою позицію щодо реструктуризації українського боргу.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода