Світова перса пише про те, що авіаудари Росії в Сирії змістили фокус світової уваги з України, але припинення вогню на Донбасі все ж дає шанс на повноцінне мирне врегулювання. Також звертають увагу на те, що Київ не повинен піддаватися шантажу Росії і має займати тверду позицію щодо вимог Москви, аби Україна сплатила борг у три мільярди доларів вже в грудні цього року. Йдеться і про те, які уроки може винести Україна з ситуації в Молдові, де проєвропейські політики, які замішані у корупційних справах, можуть кинути тінь на саму ідею євроінтеграції?
«Тиша останнього часу в Україні дає надії на мирне врегулювання» – під таким заголовком вмістила статтю газета The New York Times.
Як тільки літаки почали бомбувати цілі в Сирії 30 вересня, світова увага переключилася від України, що було, на думку деяких аналітиків, частиною розрахунку Кремля, зазначає видання.
Невідомо, чи це було справжнім наміром російського президента Володимира Путіна, але правда полягає у тому, що крихке припинення вогню у Східній Україні та напружені переговори, які відбуваються в Мінську для пошуку політичного рішення, не є більше в новинах – ані в Росії, ані на Заході.
«Коли чотири підписанти мирної Мінської лютневої угоди проводили свій саміт в Парижі 2 жовтня, в заголовках була лише Сирія. Хоча лідери Франції, Німеччини, України та Росії провели п’ять годин переговорів, обговорюючи майбутнє районів Донецької та Луганської областей, які зараз перебувають під контролем підтримуваних Росією сепаратистів», – йдеться у статті.
Але на сході України спостерігається прогрес: озброєння відводиться від лінії зіткнення, а лідери сепаратистів погодились відкласти вибори на наступний рік, зазначає газета.
Хоча ще є чимало неузгодженостей – зокрема сепаратисти ще на тиждень перенесли крайній термін відведення озброєнь, а переговорники все ще вирішують, як окремі від решти України вибори в сепаратистських Донецьку та Луганську можуть бути проведені згідно з українським законодавством.
«Але гармати мовчать вже шість тижнів, що є важливим для регіону, де через бойові дії загинуло 8000 людей, а два мільйони стали біженцями за останні півтора року», – пише видання.
Газета посилається на президента Петра Порошенка, який в одному з недавніх інтерв’ю сказав, що перемир’я доводить, що Москва довгий час заперечувала: сепаратисти перебувають під контролем Росії. «Ось чому коли Путін дає наказ до припинення вогню, вони його виконують», – сказав Порошенко.
Оглядач газети The Financial Times Мартін Волф пише про український борг в сумі три мільярди доларів Росії і закликає Київ опиратися шантажеві з боку Москви.
Росія, за його словами, спочатку забрала частину території України і запалила полум’я війни в іншій частині.
Тепер Росія наполягає, що якщо борг зруйнованого сусіда той не сплатить повністю, тоді Росія заветує міжнародну допомогу Україні, яка є конче потрібною саме через дії Росії щодо Україні.
«Ось так Росія поводиться щодо України… Це шантаж. Така поведінка навряд чи дивує. І вона не повинна мати успіху», – пише Волф.
Йдеться про наданий в грудні 2013 року кредит на суму в три мільярди доларів, метою якого було підсолодити рішення пізніше усунутого президента Віктора Януковича відкинути Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Зараз Росія хоче аби міжнародна спільнота знайшла кошти на повну сплату боргу. «Насправді ж Росія хоче накласти вето на плановане виділення кредиту в сумі 17,5 мільярда доларів Україні від Міжнародного валютного фонду, метою якого є допомога Україні вийти з руїни», – пише автор статті.
Згідно з правилами, МВФ не може надавати кредит країні, якщо в неї є непокритий державний борг. Росія наполягає, що українські євробонди, які вона викупила на вигідних Україні умовах, були таким кредитом-поступкою. «Насправді вона (Росія) бажає використати важіль впливу через цей кредит для того, аби не допустити допомогу своїй жертві», – зауважує автор.
Україна наполягає, що російський борг є комерційним і має розглядатися з таким же підходом, як і решта боргів України, реструктуризації яких вдалося досягнути недавно. Росія ж наполягає, що борг має бути повністю сплачений у грудні 2015 року і що він є державний боргом, – пише автор.
Автор посилається на Адама Лерріка з American Enterprise Institute, який запропонував «розумний», за висловом газети, компромісний варіант. Суть плану полягає у тому, щоб визнати, що такий борг є перед Росією, що вона все ж виділила кредит Україні на вигідних умовах (ставка п’ять відсотків на відміну від комерційної ставки в той чай на рівні 12 відсотків на два роки), але водночас розглядати цей кредит як комерційний на рівні з іншими.
Газета The Chicago Tribune вмістила коментар, в якому говориться, що для того, щоб зрозуміти, як буде діяти президент Росії Володимир Путін в Україні якщо не захоче продовжувати війну, тоді варто поглянути на українську сусідку Молдову.
Молдова має на своїй території заморожений Росією конфлікт з 1992 року. Як і Україна, Молдова має поділену ідентичність – навіть румунськомовна більшість поділена на тих, хто вважає себе румунами, і тими, хто вважає себе молдованами. «І як і в Україні, політична система також є корумпованою», – йдеться в коментарі.
Минулого тижня генпрокурор Молдови – маленької переважно агарної країни – заарештував колишнього прем’єра Влада Філата у справі щодо зникнення мільярда доларів з банку, пише газета, детально розповідаючи про цю справу.
Філат зробив собі статки на політичній владі. Але він причетний до підписання Угоди про асоціацію Молдови та ЄС, а також до надання молдованам права безвізових поїздок до Євросоюзу. «Ось звідки озлобленість щодо нього з боку проросійських партій Молдови», – пише газета.
«Якщо Україна й далі буде нездатною впоратися з корупцією, а її нинішній уряд буде дискредитований, тоді теж саме (що й в Молдові) станеться й тут: проєвропейські партії відійдуть, а інші – навіть ще менш віддані інтеграції з ЄС – прийдуть до влади. Чи ними будуть крайні праві, чи більш прихильні до Росії, все це буде відповідати цілям Путіна і зашкодить перспективі того, щоб Україна долучилася до Європи», – зазначається в коментарі.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода