Роль конфлікту в Сирії для результату російсько-української війни продовжує цікавити світові медіа. The New York Times прогнозує, що Кремль надовго «переключив» увагу на Сирію і конфлікт на Донбасі може згорнутись уже в 2016 році. The Foreign Policy, водночас, нагадує українському уряду, що сотні іноземців, які добровольцями воювали на його боці на Донбасі, не можуть набути громадянства та захистити себе цим у юридичному полі. А Project Syndicate звертає увагу на дезінтеграцію Євросоюзу та вплив на це міграційної кризи.
Україна загалом і конфлікт на Донбасі зокрема зникли з перших шпальт російських видань, коли Росія почала наносити авіаудари по Сирії. Сприяє цьому і відносне перемир’я та переговорний процес. Про це пише Селестін Боглен у статті для The New York Times.
Останні кроки Кремля наштовхують автора на думку, що Росія шукає шляхів згортання агресії на сході України. Водночас, посилаючись на американського аналітика, автор припускає: ймовірно Сирія для Путіна – лише привід для тимчасового перемир’я.
Росіяни не сприймають дії Росії щодо Сирії з таким же ентузіазмом, як анексію Криму, пише Боглен. А українська армія, окрім решти, ще і воює краще, ніж усі розраховували. Санкції, тим часом, ефективніші впливають, аніж розраховував президент Росії Володимир Путін. Як наслідок, пише автор, є надія, що конфлікт припиниться, якщо не наприкінці поточного року, то вже в 2016 році.
Сотні іноземці, які стали на захист України в складні часи, досі не мають змоги набути українського громадянства. Про це пише Марія Антонова в статті для The Foreign Policy.
Журналістка розповідає про 19річного студента Рудольфа з білоруського міста Гомеля, який став добровольцем на боці Києва у російсько-українському конфлікті. За його словами, натхненням для нього став пост у соцмережі, де йшлось про те, що на Донбасі протікає «війна свободи проти безправ’я».
Відвоювавши на сході держави проти проросійських сепаратистів, молодий чоловік уже кілька місяців живе в Києві. Він «застряг» у столиці та не повертається додому: встиг відвоювати на боці іншої держави, а громадянства не набув. Врешті, візове питання Рудольфа та багатьох таких добровольців як він «заморозилось», як і конфлікт на Донбасі, пише журналістка.
Ніщо так не свідчить про дезінтеграцію Євросоюзу, як паркан із колючим дротом, який Угорщина зводить на кордоні з країноючленом ЄС Хорватією. Таку думку висловлює ексрадник із економічних питань Єврокомісії Філіп Легран у матеріалі для організації Project Syndicate.
На його думку, ризик того, що Великобританія залишить лави цього геополітичного об’єднання – дедалі вищий. На думку автора, минулі кризи ЄС долав тому, що акумулював зусилля для подальшого об’єднання країн. Цьому сприяли, пише Легран, спільне усвідомлення проблеми союзу, згода щодо шляхів подолання, захист суверенітету та політична воля лідерів. Натомість, наразі Євросоюзу цього бракує, пише автор.
Причина, на думку аналітика, відсутність продуманих стратегічних рішень. Європейські лідери настільки прагнуть скоротити короткотермінові фінансові та дотичні до політики витрати, що можуть упустити масштабні наслідки, зокрема, міграційної кризи, йдеться в матеріалі. ЄС неспроможний розділити між країнами вантаж проблем, резюмує Легран.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода